Клубний чемпіонат світу з футболу 2019

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клубний чемпіонат світу 2019
FIFA Club World Cup Qatar 2019
كأس العالم للأندية لكرة القدم قطر 2019
Деталі турніру
Господар Катар Катар
Місто Доха
Дата 11–21 грудня
Кількість команд (з 6 конфедерацій)
Стадіони 2 (1 місто)
Призери
Переможець Gold medal blank.svg Англія «Ліверпуль» (1-й титул)
Фіналіст Silver medal blank.svg Бразилія «Фламенгу»
3-є місце Bronze medal blank.svg Мексика «Монтеррей»
4-е місце Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»
Статистика турніру
Матчів зіграно 8
Голів забито 30 (3.75 за матч)
Глядачів 166 426 (20 803 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Алжир Багдад Бунеджах
Лівія Хамду Ельхуні
(по 3 голи)
Найкращий гравець Єгипет Мохаммед Салах
Нагорода Fair play Туніс «Есперанс»
2018
2020

Клубний чемпіонат світу з футболу 2019 (англ. FIFA Club World Cup Qatar 2019, араб. كأس العالم للأندية لكرة القدم قطر 2019‎) — футбольний турнір, який пройшов з 11 по 22 грудня 2019 року в Катарі[1]. Він став 16-м розіграшем Клубного чемпіонату світу з футболу, турніром, який проводить ФІФА між переможцями клубних турнірів кожної з 6 конфедерацій, а також чемпіоном країни-господарки[2].

Турнір вперше у своїй історії виграв англійський «Ліверпуль», який у фіналі виграв 1:0 після додаткового часу у бразильського «Фламенгу».

Заявки на проведення турніру[ред. | ред. код]

В зв'язку з пропозиціями щодо розширення Клубного чемпіонату світу, ФІФА затримала оголошення господаря турнірів 2019 та 2020 років. ФІФА мало оголосити господаря 15 березня 2019 року, але згодом це було відкладено[3]. 28 травня 2019 року ФІФА заявило[4], що господаря турнірів буде визначено на засіданні Виконавчого комітету ФІФА в Парижі, Франція, 3 червня 2019 року[5].

3 червня 2019 року Катар був призначений господарем турнірів 2019 та 2020 років, які будуть виконувати роль тестування напередодні проведення ними чемпіонату світу 2022 року. Крім цього було визначено, що клубний чемпіонат світу збереже свій старий формат до розширення кількості учасників, яке вперше відбудеться на турнірі 2021 року[6].

Стадіони[ред. | ред. код]

ФІФА анонсувала три стадіони на турнір разом з розкладом матчів 30 вересня 2019 року. Всі три стадіони розташовані в Досі. Нещодавно збудований стадіон «Ед'юкейшн Сіті» мав прийняти фінальний матч, він також є одним із стадіонів чемпіонату світу 2022 року, як і стадіон «Халіфа»[7]. 7 грудня 2019 року ФІФА перенесла всі три матчі (другий півфінал, матч за третє місце та фінал 21 грудня), які мали відбутися на «Ед'юкейшн Сіті» на Міжнародний стадіон «Халіфа», оскільки відкриття «Ед'юкейшн Сіті» було перенесене на початок 2020 року[8].

Доха
«Халіфа» «Яссім бін Хамад»
Місткість: 45,416 Місткість: 11,918
Khalifa International Stadium (1).jpg Save the Dream at the Supercoppa (30394071002).jpg

Учасники[ред. | ред. код]

Команда Конфедерація Кваліфікація Дата кваліфікації Участь
Проходять у півфінал
Бразилія Фламенгу КОНМЕБОЛ Переможець Кубка Лібертадорес 2019 02019-11-2323 листопада 2019 1
Англія Ліверпуль УЄФА Переможець Ліги чемпіонів УЄФА 2018/19 02019-06-011 червня 2019[9] 2 (Попередні: 2005)
Проходять у чвертьфінал
Саудівська Аравія Аль-Хіляль АФК Переможець Ліги чемпіонів АФК 2019 02019-11-2424 листопада 2019 1
Туніс Есперанс КАФ Переможець Ліги чемпіонів КАФ 2018/19 02019-08-077 серпня 2019[note 1] 3 (Попередні: 2011, 2018)
Мексика Монтеррей КОНКАКАФ Переможець Ліги чемпіонів КОНКАКАФ 2019 02019-05-011 травня 2019[12] 4 (Попередні: 2011, 2012, 2013)
Плей-оф за вихід у чвертьфінал
Нова Каледонія Єнген Спорт OFC Переможець Ліги чемпіонів ОФК 2019 02019-05-1111 травня 2019[13] 1
Катар Ас-Садд АФК (як господарі) Переможець Чемпіонату Катару з футболу 2018/2019 02019-08-1313 серпня 2019[note 2] 2 (Попередні: 2011)

Примітки

  1. Другий фінальний матч був зіграний 31 травня 2019 року. Однак матч був перерваний і «Есперанс» спочатку оголошений арбітром переможцем. Однак 5 червня 2019 року Виконавчий комітет КАФ постановив, що матч повинен бути переграний. Втім 7 серпня 2019 року після рішення Спортивного арбітражного суду «Есперанс» знову було визнано переможцем турніру[10][11].
  2. Ас-Садд виграв чемпіонат Катару 2018/19 4 квітня 2019 року. Їх участь у клубному чемпіонаті світу було офіційно підтверджено 13 серпня 2019 року після того, як «Аль-Духаїль» став останньою командою з Катару, окрім «Ас-Садда», що вилетів з Ліги чемпіонів АФК 2019 року. Сам «Ас-Садд» вилетів з турніру 22 жовтня 2019 року у півфіналі, підтвердивши тим самим що переможець турніру стане останнім учасником клубного чемпіонату світу. Оскільки якщо б переможцем Ліги чемпіонів АФК стала б команда з Катару, то фіналіст Ліги чемпіонів АФК був би запрошений замість чемпіона Катару.

Склади[ред. | ред. код]

Кожна команда мала надати склад з 23-х гравців (три з яких були воротарями). Заміна травмованих у заявці дозволена за 24 години до першого матчу команди на турнірі[14].

Арбітри[ред. | ред. код]

Загалом на турнір було призначено шість головних арбітрів, десять асистентів і шість відеоасистентів[15][16]

Конфедерація Головний арбітр Асистенти Відеоасистент
АФК Катар Абдулрахман Аль-Джассім Катар Талеб Аль-Маррі
Катар Сауд Аль-Макале
КНР Фу Мін
КАФ Алжир Мустафа Горбаль Єгипет Махмуд Абуельрегаль
Алжир Мокран Гурарі
Гамбія Бакарі Гассама
КОНКАКАФ США Ісмаїл Ельфат США Кайл Аткінс
США Корі Паркер
Ірландія Алан Келлі
КОНМЕБОЛ Чилі Роберто Тобар Чилі Крістіан Шиманн
Чилі Клаудіо Ріос Ортіс
Уругвай Естебан Остоїч
УЄФА Румунія Овідіу Гацеган Румунія Октавіан Шовре
Румунія Себастіан Георге
Іспанія Хуан Мартінес Мунуера
Франція Бенуа Мілло
ОФК Таїті Абделькадер Зітуні
(допоміжний арбітр)

Матчі[ред. | ред. код]

Жеребкування турніру відбулося 16 вересня 2019 року о 14:00 CEST (UTC+2), у штаб-квартирі ФІФА в Цюриху, щоб вирішити матчі другого туру (між переможцем першого раунду та командами з АФК, КАФ, і КОНКАКАФ), а також опонентів двох переможців другого раунду в півфіналах (команди з КОНМЕБОЛ і УЄФА)[17]. Під час розіграшу ще не було відомо які виступатимуть команди від АФК і КОНМЕБОЛу, оскільки їх турніри ще не були завершені[18][19].

Якщо матч закінчується внічию, то призначається додатковий час. Якщо після додаткового часу рахунок залишається рівним, то пробиваються післяматчеві пенальті. Втім у матчах за п'яте і третє місце не використовується додатковий час, а для визначення переможця відразу пробиваються пенальті[14].

Плей-оф Чвертьфінал Півфінал Фінал
 11 грудня – «Яссім бін Хамад»                          
 Катар «Ас-Садд»  3 д.   14 грудня — «Яссім бін Хамад»        
 Нова Каледонія «Єнген Спорт»  1 ч.      Мексика «Монтеррей»  3
18 грудня — «Халіфа»
    Катар «Ас-Садд»  2    
 Мексика «Монтеррей»  1
     Англія «Ліверпуль»  2  
21 грудня — «Халіфа»
  Англія «Ліверпуль» дч  1
14 грудня — «Яссім бін Хамад»
    Бразилія «Фламенгу»  0
 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»  1
17 грудня — «Халіфа»
 Туніс «Есперанс»  0    
 Бразилія «Фламенгу»  3
Матч за 5 місце Матч за 3 місце
     Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»  1  
  Катар «Ас-Садд»  2  Мексика «Монтеррей» пен.  2 (4)
  Туніс «Есперанс»  6  Саудівська Аравія «Аль-Хіляль»  2 (3)
17 грудня — «Халіфа» 21 грудня — «Халіфа»

Увесь час місцевий, AST (UTC+3).[20]

Перший раунд[ред. | ред. код]

Другий раунд[ред. | ред. код]


Матч за 5-те місце[ред. | ред. код]

Півфінали[ред. | ред. код]


Матч за 3-тє місце[ред. | ред. код]

Фінал[ред. | ред. код]

Бомбардир[ред. | ред. код]

Гравець Клуб Голів
1 Алжир Багдад Бунеджах Катар Ас-Садд 3
Лівія Хамду Ельхуні Туніс Есперанс
3 Туніс Аніс Бадрі Туніс Есперанс 2
Бразилія Роберто Фірміно Англія Ліверпуль
Аргентина Рохеліо Фунес Морі Мексика Монтеррей
Франція Бафетімбі Гоміс Саудівська Аравія Аль-Хіляль
Катар Абделькарім Хассан Катар Ас-Садд
8 Бразилія Бруно Енріке Бразилія Фламенгу 1
Бразилія Карлос Едуардо Саудівська Аравія Аль-Хіляль
Саудівська Аравія Салем аль-Давсарі Саудівська Аравія Аль-Хіляль
Уругвай Джорджіан Де Арраскаета Бразилія Фламенгу
Туніс Самех Дербалі Туніс Есперанс
Мексика Альфонсо Гонсалес Мексика Монтеррей
Катар Хассан аль-Хайдос Катар Ас-Садд
Гвінея Набі Кейта Англія Ліверпуль
Аргентина Максиміліано Меса Мексика Монтеррей
Мексика Карлос Родрігес Мексика Монтеррей
Нова Каледонія Антуан Руан Нова Каледонія Єнген Спорт
Катар Ро-Ро Катар Ас-Садд
Аргентина Леонель Ванджіоні Мексика Монтеррей

1 автогол

Підсумкова таблиця[ред. | ред. код]

Відповідно до статистичної конвенції у футболі, матчі, які закінчились у додатковий час, зараховувались як перемоги та програші, тоді як матчі, в яких пробивались післяматчеві пенальті, вважалися нічиями.

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП О
1 Англія Ліверпуль (УЄФА) 2 2 0 0 3 1 +2 6
2 Бразилія Фламенгу (КОНМЕБОЛ) 2 1 0 1 3 2 +1 3
3 Мексика Монтеррей (КОНКАКАФ) 3 1 1 1 6 6 0 4
4 Саудівська Аравія Аль-Хіляль (АФК) 3 1 1 1 4 5 −1 4
5 Туніс Есперанс (КАФ) 2 1 0 1 6 3 +3 3
6 Катар Ас-Садд (АФК) (H) 3 1 0 2 7 10 −3 3
7 Нова Каледонія Єнген Спорт (ОФК) 1 0 0 1 1 3 −2 0
Джерело: FIFA
(H) Господар.

Нагороди[ред. | ред. код]

Наступні нагороди були отримані на завершення турніру:

Золотий м'яч Срібний м'яч Бронзовий м'яч
Єгипет Мохаммед Салах
(Ліверпуль)
Бразилія Бруно Енріке
(Фламенгу)
Бразилія Карлос Едуардо
(Аль-Хіляль)
Нагорода FIFA Fair Play
Туніс Есперанс

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2022 FIFA World Cup to be played in November/грудня. FIFA.com. 21 March 2015. 
  2. OC for FIFA Competitions approves procedures for the Final Draw of the 2018 FIFA World Cup. FIFA.com. 14 September 2017. 
  3. Agenda of meeting no. 9 of the FIFA Council (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 7 March 2019. Архів оригіналу за 4 April 2019. Процитовано 3 June 2019. 
  4. FIFA Council meeting agenda now available. FIFA.com (Fédération Internationale de Football Association). 28 May 2019. Архів оригіналу за 3 June 2019. Процитовано 3 June 2019. 
  5. Agenda of meeting no. 10 of the FIFA Council (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 May 2019. Архів оригіналу за 3 June 2019. Процитовано 3 June 2019. 
  6. FIFA (3 June 2019). "FIFA Council appoints Qatar as host of the FIFA Club World Cup in 2019 and 2020". Прес-реліз.
  7. Education City Stadium to host FIFA Club World Cup Qatar 2019 final. FIFA.com (Fédération Internationale de Football Association). 30 September 2019. Процитовано 30 September 2019. 
  8. New FIFA Club World Cup champions to be crowned at Khalifa International Stadium. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 7 December 2019. Процитовано 7 December 2019. 
  9. Liverpool sink Spurs for sixth European crown. FIFA.com. 1 June 2019. 
  10. Espérance de Tunis declared valid winners of 2019 CAF Champions League. CGTN. 7 August 2019. 
  11. Decisions of the Disciplinary Board 7th of August 2019. CAF. 7 August 2019. 
  12. Monterrey crowned continental kings for fourth time. FIFA.com. 2 May 2019. 
  13. Hienghene claim historic OFC title. FIFA.com. 11 May 2019. 
  14. а б FIFA Club World Cup Qatar 2019 Regulations. 
  15. Match officials for the FIFA Club World Cup Qatar 2019™ appointed. FIFA.com. 14 November 2019. Процитовано 14 November 2019. 
  16. FIFA Club World Cup Qatar 2019 - List of Appointed Match Officials. FIFA.com. 14 November 2019. Процитовано 14 November 2019. 
  17. Follow the FIFA Club World Cup draw. FIFA.com. 12 September 2019. 
  18. Organising Committee approves draw procedures for FIFA Club World Cup Qatar 2019. FIFA.com (Fédération Internationale de Football Association). 12 September 2019. Процитовано 14 September 2019. 
  19. Draw Procedures – FIFA Club World Cup Qatar 2019™. FIFA.com. 
  20. FIFA Club World Cup Qatar 2019 Match Schedule (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 30 September 2019. Процитовано 30 September 2019. 
  21. Match report – First round – Al-Sadd v Hienghène Sport (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 December 2019. Процитовано 11 December 2019. 
  22. Match report – Second round – Al Hilal SFC v ES Tunis (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 14 December 2019. Процитовано 14 December 2019. 
  23. Match report – Second round – CF Monterrey v Al-Sadd SC (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 14 December 2019. Процитовано 14 December 2019. 
  24. Match report – Match for fifth place – Al Sadd SC v Espérance Tunis (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 17 December 2019. Процитовано 17 December 2019. 
  25. Match report – Semi-finals – CR Flamengo v Al Hilal SFC (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 17 December 2019. Процитовано 17 December 2019. 
  26. Match report – Semi-finals – CF Monterrey v Liverpool FC (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 18 December 2019. Процитовано 18 December 2019. 
  27. Match report – Match for third place – CF Monterrey v Al Hilal SFC (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 21 December 2019. Процитовано 21 December 2019. 
  28. Match report – Final – Liverpool FC v CR Flamengo (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 21 December 2019. Процитовано 21 December 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]