Клуб Кабінету Міністрів України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клуб Кабінету Міністрів України
Тип будівля
Країна  Україна

CMNS: Клуб Кабінету Міністрів України у Вікісховищі
Клуб Кабінету Міністрів України

Клуб Кабінету Міністрів України, також будинок старої біржі — двоповерховий будинок в в Києві по вулиці Інститутській, 7.

Зведений у ренесансних формах для Київської товарної біржі, є пам'яткою архітектури. Охоронний номер 172.

Історія[ред. | ред. код]

Охоронна табличка

Збудована в 1870-1873 тодішнім головним київським архітектором Олександром Шіле, учнем О. В. Беретті. Є першою будівлею біржі в Києві.

Біржа була однією з перших комерційних установ Києва, важливим фінансово-економічним осередком Російської імперії у 19 — на поч. 20 ст.

В організації біржі брали участь професор політичної економії університету Микола Бунге і видавець та власник книгарні й друкарні Йосип Завадський.

Торгами на біржі керував біржовий комітет, до якого входили найбагатші і найшанованіші київські підприємці: члени родин Бродських і Терещенків, М. Дегтерьов, М. Хряков, С Могильовцев та інші.[1]

У приміщенні біржі відбувалися концерти і влаштовувалися виставки картин. Зокрема тут виступав російський піаність і композитор А. Рубінштейн, виставляв картини І. Айвазовський.

1883 Київську біржу переведено в більший будинок на розі Хрещатика та Інститутської (Інститутська, 1, не зберігся) і приміщення на Інститутській, 7 зайняв Київський земельний банк.[2]

За радянських часів будівля неодноразово змінювала своє призначення, сильно постраждала під час німецько-радянської війни, була відновлена і стала приміщенням Клубу Ради Міністрів УРСР (тепер — Кабінету Міністрів України).[2]

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Будівлю іноді називають в народі «будинком небіжчиків». Ще в радянські роки в Клубі Ради міністрів проходили урочисті «останні прощання» з працівниками апарату ЦК КПУ.[3]

У цьому особняку часто проводять зустрічі на найвищому рівні — для цих цілей обладнаний спеціальний кабінет. Також тут є кімната для відпочинку прем'єра з більярдним залом та спецзв'язком.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інститутська. Звід пам'яток історії та культури. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
  2. а б Інститутська вулиця. Величне місто Київ. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.
  3. а б Сам собі екскурсовод: прогулянка по Інститутській вулиці в Києві. РБК Украина. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Український Київ кінця XIX — початку XX ст.: культурологічний есей / І. Б. Гирич . — Київ : Пенмен, 2017. — 782 + 16 с. ISBN 978-617-7443-12-3, сторінка 493, Інститутська вулиця.