Клуб Олега Блохіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Блохін

Клуб бомбардирів імені Олега Блохіна — символічна група українських та іноземних футболістів, які забили щонайменше 100 голів за час своєї кар'єри у вищій лізі чемпіонату України, Кубку України, європейських кубках, офіційних і товариських матчах збірної України, СРСР і СНД, а також у вищій лізі чемпіонатів СРСР, Кубку СРСР, чемпіонатах і кубках зарубіжних країн. Олег Блохін був першим з футболістів українських клубів радянських часів, хто досягнув цієї мети.

Мета ведення такого списку — збереження для історії українського футболу, найкращих показників бомбардирів України.

Історія створення[ред. | ред. код]

В 1995 та 2007 роках, в довідниках самостійного видавництва, інформацію про Клуб Блохіна публікував статистик з Кривого Рогу Василь Гнатюк. В цих варіантах «Клуб Олега Блохіна», мав неповний вигляд, тобто у тих версіях Гнатюк використовував дані Миколи Жигуліна, в яких не враховані м'ячі, забиті українськими футболістами за кордоном та в клубах РСФСР. З тих часів, Василь Гнатюк, до цїєї теми більше не повертався.

У 2002 з'явився сайт[1], що подавав стислу інформацію щодо футболістів — членів Клубу Блохіна. Особливо мало було інформації, що стосувалася підрахунку голів та інших статистичних даних. 1 листопада 2002 за невідомих причин цей сайт припинив публікації зазначеного Клубу бомбардирів.

У листопаді 2009 року Іван Українець з села Великий Кучурів, Чернівецької області публікує таблицю Клубу Олега Блохіна[2], але на свій погляд, тобто без багатьох футболістів та відповідно без їх статистичних даних. Згодом, створений Українцем сайт, випадково відвідує футбольний статистик Віктор Хохлюк з міста Ровеньки, Луганської області (який вів цей Клуб до зустрічі з інтернетом, на папері) і пропонує йому свою допомогу щодо найбільш прийнятного ведення даного Клубу. Завдяки Вікторові Хохлюку, Клуб бомбардирів імені Олега Блохіна отримав Регламент, були додатково, зараховані нові вісім членів, адже сам Українець та багато хто з шанувальників футболу навіть не знав, що Олександр Пономарьов і Сергій Андрєєв починали свій шлях у великий футбол з української землі, а Микола Кудрицький, який трагічно пішов з життя в 1994 році, був навіть найкращим легіонером чемпіонату в Ізраїлі. До складу Клубу також ввійшли: Віктор Грачов, Олександр Косирін, Ігор Ніченко, Ігор Петров, Олег Саленко.

У квітні 2010 року між Українцем та Хохлюком відбувається конфлікт.

З квітня 2010 року до липня 2011 за підтримки одного з авторів сайту «Футболфан» [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.] Сергія Бондаренка, стали регулярно виходити статистичні публікації зазначеного Клубу бомбардирів, які щомісяця проводив Віктор Хохлюк. Вже пізніше цю ідею підтримали автори сайту про луганську «Зорю» — Юліан Шкіров і Микола Косогор та спортивне інформаційне агентство «Спорт України» [Архівовано 20 грудня 2021 у Wayback Machine.].

Регламент розроблений Віктором Хохлюком до Клубу Блохіна, був ним взятий за основу для інших своїх створених проектів, символічних Клубів імені — Євгена Рудакова та Максима Шацьких.

Також, важливо відзначити творчу майстерню газети «Український футбол», де був виготовлений логотип до Клубу бомбардирів імені Олега Блохіна.

Назва Клубу[ред. | ред. код]

Олег Блохін, славетний бомбардир київського «Динамо», майже всі свої голи забив, виступаючи в українській команді («Динамо») — 265, із загальних 336. Блохін був першим серед українських футболістів, який забив 100 м'ячів на найвищому рівні. Сотий м'яч був забитий 8 листопада 1975 в домашньому матчі чемпіонату СРСР між київським «Динамо» та московським «Спартаком», тоді на 40-й хвилині гри другий м'яч у ворота «червоно-білих», забитий Блохіним, став для нього ювілейним, а спартаківці програли з рахунком — 1:3.

Олександр Пономарьов — вихованець футболу донбаського краю, свою першу сотню забив за російські команди радянських часів: 52 — у сталінградському «Тракторі», двічі відзначившись у складі московського клубу «Профспілки-1», 100 м'ячів провів, перебуваючи у московському «Торпедо», плюс 21-м м'ячем відзначився наприкінці своєї кар'єри у рідній команді — сталінському (тепер донецькому) «Шахтарі». Нині здійснюються пошукова діяльність щодо загальної кількості м'ячів, забитих цим гравцем, адже дуже багато протокольних прогалин у його спортивній біографії.

Засідання Клубу Олега Блохіна[ред. | ред. код]

  • 13 серпня 2010 вийшло перше засідання бомбардирської Клубу. І з того часу їх налічується вже вісімнадцять[3]. Заходи щодо освітлення діяльності Клубу українських бомбардирів щоквартально здійснюються на сторінках футбольного часопису «Український футбол» та на Всеукраїнському інформаційному агентстві «Sport.ua»[4]
  • Основною метою переходу публікацій бомбардирської Клубу Олега Блохіна на всеукраїнське спортивне агентство «Sport.ua» стало більш широке висвітлення засідань Клубу для вболівальників та популяризації українського футболу в засобах масової інформації[5]
  • З вересня 2011 року поновилися засідання Клубу Олега Блохіна на «старому-новому» сайті «Футболфан»[6], тобто зі старим складом адміністрації порталу, тільки на оновленому сайті.
  • При проведенні зазначених засідань та обговорень, залучаються відомі українські статистики футболу[7][8], та самі дійові особи, тобто члени бомбардирського Клубу. Щоб ведення Клубу було не авторитарного типу — «Я так вирішив і все тут»… Питання про зміни у Регламенті або вирішення інших питань[9] з буття Клубу вирішуються шляхом опитування читачів інтернет-порталу та спеціалістами в області футбольної статистики. Причому вектор опитування досить широкий. Як кажуть: «Від Сходу до Західної границі нашої країни».

Регламент[ред. | ред. код]

Право на вступ в Клуб Олега Блохіна мають футболісти:

  1. Які забили за свою кар'єру, на найвищому рівні не менше 100 (ста) голів.
  2. Які є вихованцями українського футболу, але пізніше отримали російське громадянство (Андрєєв).
  3. Які відіграли велику роль в історії команд України (інших радянських республік) вищої ліги колишнього СРСР, Прем'єр-ліги (вищої ліги) України, які згодом отримали українське громадянство (Колотов, Старухін, Саленко, Леоненко).
  4. Які виступали у складі національної збірної України
  5. Іноземні футболісти, які забили у складі українських команд сто і більше голів в офіційних турнірах на вищому рівні.
  • Для футболістів, членів Клубу зараховуються забиті голи в таких змаганнях:
  1. чемпіонат (прем'єр-ліга), Кубок і Суперкубок України.
  2. чемпіонат (вища ліга) і Кубок колишнього СРСР.
  3. Кубок сезону (аналог Суперкубка України), Кубок Федерації футболу СРСР (аналог Кубка ліги) і Спартакіада народів СРСР 1979 року.
  4. Кубок і Ліга Чемпіонів, Кубок УЄФА і Ліга Європи, Кубок Кубків, Суперкубок УЄФА, Кубок Інтертото, Міжконтинентальний Кубок і Клубний чемпіонат світу.
  5. У чемпіонатах вищих ліг (прем'єр-ліг), національних кубках (суперкубках, кубках ліг) і євротурнірах під егідою УЄФА (Союз європейських футбольних асоціацій) та міжнародних турнірів під юрисдикцією ФІФА, а також п'яти футбольних міжнародних організацій, які є її членами:
    • АФК — Азійська конфедерація футболу — Азія та Австралія.
    • КАФ — Африканська конфедерація футболу — Африка.
    • КОНМЕБОЛ — Південноамериканська футбольна конфедерація — Південна Америка.
    • КОНКАКАФ — Конфедерація футболу Північної, Центральної Америки та країн Карибського басейну — Північна Америка і Центральна Америка.
    • ОФК — Конфедерація футболу Океанії — Океанія[10].
  6. Голи за збірну України та збірну колишнього СРСР, у тому числі за олімпійські збірні.

Мета Клубу Олега Блохіна:

Об'єднати найкращих бомбардирів українських клубів (вихованців українського футболу) чемпіонатів, кубків колишнього СРСР, України та закордонних країн минулого століття і бомбардирів теперішнього покоління, для збереження славних традицій та історії українського футболу.

Умовні найменування[ред. | ред. код]

  • ЧУ — голи у вищій лізі чемпіонату України.
  • КУ — голи в розіграшах Кубка і Суперкубка України.
  • ЄК — голи в розіграшах Ліги чемпіонів (Кубка європейських чемпіонів), Ліги Європи (Кубка УЄФА), Суперубка УЄФА, Кубка володарів Кубків і Кубка Інтертото.
  • ЗБ — голи в товариських і офіційних матчах збірної України, СРСР і СНД.
  • ЧС — голи у вищій лізі чемпіонату СРСР.
  • КС — голи в розіграшах Кубка СРСР, Кубка федерації футболу СРСР і Суперкубка СРСР.
  • СН — голи на Спартакіаді народів СРСР 1979 року.
  • ЗЧ — голи у розіграшах елітних ліг зарубіжних країн.
  • КЗ — голи в розіграшах Кубків зарубіжних країн.

Члени клубу[ред. | ред. код]

Статистика наведена станом на 11 квітня 2021[11]

# Гравець Разом ЧУ КУ ЄК ЗБ ЧС КС СН ЗЧ КЗ Клуби
1 Андрій Шевченко[12][13] 374 83 21 67 48 0 0 0 136 19 Україна «Динамо», Італія «Мілан», Англія «Челсі»
2 Олег Блохін[14][15] 336 0 0 26 44 211 34 4 14 3 СРСР «Динамо» (К), Австрія «Форвертс», Кіпр «Аріс»
3 Олег Протасов[16][17] 275 0 0 6 29 125 14 0 88 13 СРСР «Дніпро», «Динамо» (К), Греція «Олімпіакос», «Верія», «Проодефтікі», Японія «Гамба»
4 Сергій Ребров[18][19] 219 123 20 31 15 2 1 0 19 8 СРСР «Шахтар», Україна «Шахтар», «Динамо» (К), Англія «Тоттенгем», «Вест Гем», Туреччина «Фенербахче», Росія «Рубін»
5 Андрій Ярмоленко 203 99 19 23 45 0 0 0 12 5 Україна «Динамо» (К), Німеччина «Боруссія» (Д), Англія «Вест Гем», ОАЕ «Аль-Айн»
6 Олександр Пономарьов[20] 184 0 0 0 0 150 34 0 0 0 СРСР «Трактор» (Сталінград), «Профспілки-1» (Москва), «Торпедо» (Москва), «Шахтар»
7 Євген Селезньов[21][22] 183 118 12 14 11 0 0 0 19 9 Україна «Арсенал» (Київ), «Шахтар», «Дніпро», "Колос", «Минай», Росія «Кубань», Туреччина «Карабюкспор», «Акхісар», «Бурсаспор»
8 Максим Шацьких[23] 171 124 24 23 0 0 0 0 0 0 Україна «Арсенал» (Київ), «Говерла» (Ужгород)
9 Андрій Воробей[24] 152 105 25 13 9 0 0 0 0 0 Україна «Шахтар», «Дніпро», «Арсенал», «Металіст»
10 Марко Девич[25] 152 90 4 16 7 0 0 0 28 7 Україна «Волинь», «Металіст», «Шахтар», Росія «Рубін», «Ростов», Ліхтенштейн «Вадуц», Азербайджан «Сабах», Сербія «Вождовац»
11 Іван Гецко[26] 151 67 7 5 1 14 10 0 45 2 СРСР «Закарпаття», СКА «Карпати», «Чорноморець», Україна «Чорноморець», «Дніпро», «Карпати», «Кривбас», «Металіст», Ізраїль «Маккабі» (Х), Росія «Локомотив» (НН), «Аланія»
12 Ігор Ніченко[27] 141 24 3 1 0 0 1 0 98 14 СРСР «Поділля», Україна «Металіст», «Кривбас», Угорщина «Штадлер», «Ференцварош», «Дунаферр», «Раба ЕТО»
13 Жуніор Мораес 133 102 7 23 1 0 0 0 0 0 Україна "Металург" (Донецьк), "Динамо" (К), "Шахтар"
14 Сергій Андрєєв[28] 130 0 0 2 13 82 13 5 15 0 СРСР «Зоря», СКА (Р/Д), «Ростсільмаш» (Р/Д), Росія «Ростсільмаш» (Р/Д), Швеція «Естер» (Векше), «М'єльбю»
15 Луїс Адріану[29] 128 77 19 32 0 0 0 0 0 0 Україна «Шахтар»
16 Артем Мілевський[30] 126 57 14 16 8 0 0 0 27 4 Україна «Динамо» (К), Туреччина «Газіантепспор», Хорватія «Хайдук», «Спліт», Румунія «Конкордія», Угорщина «Кішварда», Білорусь «Динамо-Берестя»
17 Олександр Гладкий 125 98 17 9 1 0 0 0 0 0 Україна «Металіст», ФК «Харків», «Шахтар», «Дніпро», «Карпати», «Чорноморець», «Зоря», Туреччина «Різеспор»
18 Ігор Петров[31][32] 123 18 4 2 0 52 8 0 28 11 СРСР «Шахтар», Україна «Шахтар», «Металург» (Д), Ізраїль «Бейтар» (Т-А), «Маккабі Іроні»
19 Олег Саленко 120 7 1 7 0 31 17 0 48 9 СРСР «Зеніт» (Ленінград), «Динамо» (К), Україна «Динамо» (К), Іспанія «Логроньєс», «Валенсія», Шотландія «Рейнджерс» (Глазго)
20 Вадим Євтушенко[33] 119 0 0 10 1 59 12 0 30 7 СРСР «Динамо» (К), «Дніпро», Швеція АІК
21 Олександр Паляниця[34] 115 79 22 4 0 0 1 0 6 3 Україна «Дніпро», «Кривбас», «Верес», «Карпати», «Металіст», «Спартак», Австрія ЛАСК (Лінц)
22 Олександр Гайдаш[35] 114 96 9 0 0 0 4 0 5 0 СРСР «Шахтар» (Д), «Новатор», «Таврія», Туреччина «Сариєр», Україна «Таврія», «Металург» (М), Ізраїль «Маккабі» (Г), «Маккабі» (Я)
23 Геннадій Литовченко 112 1 0 11 15 56 11 0 12 6 СРСР «Дніпро», «Динамо» (К), Греція «Олімпіакос», Україна «Нива-Борисфен», «ЦСКА-Борисфен», «Чорноморець», Австрія «Адміра-Ваккер», Кіпр АЕЛ
24 Олег Гусєв[36] 111 58 18 22 13 0 0 0 0 0 Україна «Фрунзенець-Ліга-99», «Арсенал», «Борисфен», «Динамо»
25 Віталій Старухін[37] 110 0 0 3 0 84 23 0 0 0 СРСР «Спутнік», СКА (О), «Будівельник», «Шахтар» (Д)
26 Віктор Колотов 109 0 0 8 22 62 14 3 0 0 СРСР «Чайка», «Трудові Резерви», «Рубін», «Динамо» (К)
27 Віктор Леоненко 108 67 12 9 6 9 0 0 5 0 СРСР «Геолог», Росія «Динамо» (М), Україна «Динамо» (К), ЦСКА, «Закарпаття»
28 Руслан Любарський[38][39] 107 4 3 7 0 0 0 0 79 14 Україна «Металург (З)», Словаччина Земплін (Михайлівці), «Гуменне», «Кошице», Ізраїль «Маккабі» (Нетанія)
29 Леонід Буряк 106 0 0 14 11 63 16 2 0 0 СРСР «Чорноморець», «Динамо» (К), «Торпедо» (М), «Металіст», Фінляндія «ПС Кемі», «Вантаан Палло-70»
Микола Кудрицький[40] 106 0 0 2 0 29 12 0 51 12 СРСР «Колос», «Кривбас», «Дніпро», Ізраїль «Бней Єгуда» (Т-А)
Сергій Мізін[41] 106 90 14 2 0 0 0 0 0 0 Україна «Динамо», ЦСКА, «Чорноморець», «Дніпро», «Карпати», Україна «Кривбас», «Металіст», «Арсенал»
32 Михайло Соколовський[42] 105 0 0 5 0 87 13 0 0 0 СРСР «Авангард», СКА (К), СК «Чернігів», «Металург» (З), «Шахтар» (Д), {«Кристал»
Віктор Грачов[43] 105 0 3 5 1 66 11 0 19 0 СРСР «Дзержинець», «Спартак» (О), «Колхозчі», «Торпедо» (М), «Шахтар» (Д), «Спартак» (М), Угорщина «Дебрецен», БВСК
Олександр Заваров[44] 105 0 0 8 6 56 11 0 17 7 СРСР «Зоря», СКА (Р), «Динамо» (К), Італія «Ювентус», Франція «Нансі», «Сен Дізьє»
35 Тимерлан Гусейнов[45] 104 85 8 2 8 1 0 0 0 0 СРСР «Зоря», СКА (К), ЦСКА, «Металург» (З), Україна «Зоря-МАЛС», «Чорноморець», «Спартак» (С)
36 Олександр Косирін[46] 103 84 13 2 0 0 0 0 4 0 Україна «Віктор», «Торпедо» (З), «Динамо», ФК «Черкаси», ЦСКА, «Арсенал», «Чорноморець», «Металург» (Д), Ізраїль «Маккабі» (Т-А)
37 Олег Ящук[47][48][49] 102 10 0 4 0 0 0 0 79 9 Україна «Нива» (Т), Бельгія «Андерлехт», «Серкль», Греція «Ерготеліс»
38 Сергій Назаренко[50] 100 73 7 8 12 0 0 0 0 0 Україна «Дніпро», «Таврія», «Чорноморець», «Металіст»
* за однакової кількості голів перевагу має гравець, який забив більше голів в чемпіонатах СРСР, а потім України.
* Жирним шрифтом позначені гравці, які продовжують виступи.
* Перекресленим шрифтом позначено клуби, голи за які не зараховуються.

Найближчі кандидати на вступ до Клубу Олега Блохіна[ред. | ред. код]

# Гравець Разом ЧУ КУ ЄК ЗБ ЗЧ КЗ
1 Євген Коноплянка 93 39 2 15 21 10 6
2 Олександр Ковпак 92 77 14 1 0 0 0
3 Артем Кравець 88 36 6 4 8 29 5
4 Віктор Циганков 74 56 3 10 5 0 0
5 Олексій Гай 70 35 10 6 1 14 4
6 Денис Олійник 70 37 2 4 0 23 4
7 Роман Яремчук 61 5 1 10 6 36 3
Марлос 86 66 7 12 1 0 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Клуб Олега Блохіна» Fanat.com.ua [Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ «Carpe diem. Клуб Олега Блохіна» [Архівовано 2 січень 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ «Клуб Олега Блохіна: Мілевський як і раніше в кандидатах» [Архівовано 12 грудень 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Sport.ua» [Архівовано 20 грудень 2021 у Wayback Machine.].
  5. ↑ «Клуб бомбардирів імені Олега Блохіна» [Архівовано 20 грудень 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)
  6. ↑ «Клуб Олега Блохіна». Архів оригіналу за 20 грудень 2021. Процитовано 5 вересень 2011.
  7. ↑ «Клуб Олега Блохіна: Всі достойні!» [Архівовано 12 грудень 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ «Клуб Олега Блохіна: головний критерій — 100 забитих м'ячів!» [Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ «Три версії Клубу Олега Блохіна» [Архівовано 8 березень 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Зміни до регламенту клубу від 26.05.2011. Архів оригіналу за 03.06.2011. Процитовано 26.05.2011.
  11. ↑ Клуб Олега Блохина (Положение на 19.09.2022) (російська) . Футболфан. Архів оригіналу за 19.09.2022. Процитовано 19 вересня 2022. {{cite web}}: Недійсний |url-status=no (довідка)
  12. ↑ «Фантастичний показник Андрія Шевченко!» [Архівовано 20 жовтень 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ «Голи Андрія Шевченко на YouTube». Архів оригіналу за 14 липень 2010. Процитовано 23 грудень 2012.
  14. ↑ «Голи Олега Блохіна. Цифри і факти» [Архівовано 9 грудень 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ «Олег Блохін. Найкращі голи на YouTube». Архів оригіналу за 8 лютий 2013. Процитовано 23 грудень 2012.
  16. ↑ «П'ять фактів про Олега Протасова» [Архівовано 22 травень 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. ↑ «Голи Олега Протасова на YouTube». Архів оригіналу за 20 грудень 2021. Процитовано 23 грудень 2012.
  18. ↑ «100 голів Сергія Реброва!» [Архівовано 20 грудень 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. ↑ «Голи Сергія Реброва на YouTube». Архів оригіналу за 20 грудень 2021. Процитовано 23 грудень 2012.
  20. ↑ «Олександр Пономарьов — найкращий кубковий бомбардир Союзу». Архів оригіналу за 27 вересень 2013. Процитовано 8 січень 2012.
  21. ↑ «80 голів в кар'єрі Євгена Селезньова!» [Архівовано 30 вересень 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. ↑ «90 голів Євгена Слезньова» (рос.)
  23. ↑ «В дитинстві вболівав за „Динамо“» [Архівовано 22 червень 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. ↑ «Carpe diem. Андрей Воробей — в „Клубе 100“!» [Архівовано 20 грудень 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ Марко Девич: «Буду намагатися забивати якомога більше» [Архівовано 20 грудень 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  26. ↑ «100 голів Ивана Гецка!» [Архівовано 13 квітень 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  27. ↑ «Ігор Ніченко-мол.: Я з батьком в структурі „Дьйорі ЕТО“» [Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  28. ↑ «135 голів Сергія Андрєєва» [Архівовано 2015-04-12 у Wayback Machine.] (рос.)
  29. ↑ «Спірно-ювілейний гол Луїса Адріану» (рос.)
  30. ↑ «Інформація про Мілевського на першому Національному телеканалі» [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  31. ↑ «Голи Петрова через роки» [Архівовано 10 вересень 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  32. ↑ «Гол Петрова в чемпіонаті СРСР у ворота московського „Спартака“». Архів оригіналу за 20 грудень 2021. Процитовано 23 грудень 2012.
  33. ↑ «Клуби бомбардирів. Істина дорожче!» [Архівовано 13 червень 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  34. ↑ «Сто голів Олександра Паляниці» [Архівовано 24 лютий 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  35. ↑ «Сто м'ячів Олександра Гайдаша» [Архівовано 20 грудень 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  36. ↑ За Гусєва слівце замовте [Архівовано 29 вересень 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  37. ↑ «110 голів Віталія Старухіна» [Архівовано 20 грудень 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  38. ↑ «101 гол Руслана Любарського» [Архівовано 13 січень 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  39. ↑ «Ізраїльська хроніка Руслана Любарського» (рос.)
  40. ↑ «Кудрицький Микола Іванович» [Архівовано 5 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  41. ↑ "Мізін війшов у «Клуб 100» [Архівовано 24 листопад 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  42. ↑ «Хронограф»: 100 голів Михайла Соколовського (рос.)
  43. ↑ Всі бомбардири донецького «Шахтаря» (рос.)
  44. ↑ «Олександр Заваров» (рос.)
  45. ↑ «Тимерлан Гусейнов — Природжений бомбардир (+Відео)» (рос.)
  46. ↑ «Скорострільний бомбардир» [Архівовано 2013-08-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  47. ↑ «Сотня Олега Ящука!» [Архівовано 24 червень 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  48. ↑ Олег Ящук: «Клуб Олега Блохіна — це здорово!» [Архівовано 18 грудень 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  49. ↑ «Голи Олега Ящука на YouTube»
  50. ↑ Клуб Олега Блохіна: засідання № 24 [Архівовано 29 вересень 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • В. З. Фісюн: «VII Спартакіада народів СРСР. 1979 рік». Довідник-календар. «Футбол-80» «Здоров'я» стор. 18-20. Київ. 1980 рік.
  • Микола Жигулін: «Клуб Олега Блохіна» (розміщена таблиця Клубу Блохіна — для гравців українських команд вищої ліги СРСР, які забили 50 та більше голів, без урахування голів в іноземних чемпіонатах та клубах РСФСР, сторінка невідома). (Березень 1992 р.). газета «Тайм-аут» Кривий Ріг. (рос.)
  • Василь Гнатюк: «100 зірок українського футболу». Довідник. «Клуб Олега Блохіна» (таблиця Клубу бомбардирів розміщена на стор. 28 — без урахування голів в іноземних чемпіонатах та клубах РСФСР). Кривий Ріг. 1995 рік.
  • Василь Гнатюк: «Футбольні зірки України. 1936—2007 рр. Хто є хто?». Короткий енциклопедичний довідник. «Клуб Олега Блохіна» (таблиця Клубу бомбардирів розміщена на стор. 110 — без урахування голів в іноземних чемпіонатах та клубах РСФСР). Кривий Ріг. 2007 рік.
  • «Статистика. Клуб Олександра Пономарьова» (Грудень 2009 р., № 183/2282). «Український футбол» стор. 3.
  • Віктор Хохлюк: «Статистика. Славетні традиції українських голеадорів. Клуб Олега Блохіна» (Лютий 2011 р., № 11/2483). «Український футбол», стор. 11.
  • Віктор Хохлюк: «Статистика. Клуб Олега Блохіна. Засідання № 7» (Березень 2011 р., № 25/2497). «Український футбол» стор. 4.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна. Засідання № 8. Вимушене виключення Парахневича» (Квітень 2011 р., № 36/2508). «Український футбол» стор. 3.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна. Засідання № 9. Шевченко зміцнює лідерство та Кузнецовський стрибок» (Травень 2011 р., № 58/2530). «Український футбол» стор. 2.
  • Віктор Хохлюк: "Клуб Олега Блохіна у виданні «Бомбардири України» стор. 106—107. 2011 рік. ISBN 978-966-534-344-8 (рос.)
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна. Засідання № 10. Червневий спурт Вороніна!» (Липень 2011 р., № 75/2547). «Український футбол» стор. 6.
  • Віктор Хохлюк: «Фантастичний показник Андрія Шевченка!» (Жовтень 2011 р., № 115/2587). «Український футбол» стор. 6.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна. Підсумки бомбардирського року. Засідання № 14 (січень — грудень). Чекаємо дива від наших бомбардирів!» (Грудень 2011 р., № 143/2615). «Український футбол» стор. 2.
  • Віктор Хохлюк: «Клуб українських бомбардирів імені Олега Блохіна». Довідник. Луганськ. 2011 рік. ISBN 978-966-158-931-4 (рос.)
  • Віктор Хохлюк: «Сто голів Олега Ящука» (протоколи). (Квітень 2012 р., № 27/648). Газета «Футбольний огляд» стор. 19. Луганськ. (рос.)
  • Віктор Хохлюк: «Клуб Олега Блохіна» у виданні «Голеадори» стор. 139—141. Луганськ. 2012 рік. ISBN 978-966-158-934-5 (рос.)
  • Юрій Ландер: «Клуб Олега Блохіна» у довідникові «Футбол в Україні» (вид. 21) стор. 280. Харків. 2012 рік. (рос.)
  • Клуб Блохина: Ярмоленко — лучший в бомбардирской гонке! [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клуб_Олега_Блохіна&oldid=42027531