КВН

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Клуб веселих та кмітливих)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
КВН
рос. КВН
КВК емблема.jpg
Телеканал(и)

СРСР Перша програма ЦТ (1961—1972, 1986—1991)
Росія 1-й канал Останкіно (1991—1995)
Росія ОРТ і Перший канал (РФ) (з 1995)

Росія КВН ТВ (з 1 червня 2016)
Жанр телевізійна гумористична гра
Ведучий Альберт Аксельрод (1961—1964)
Світлана Жильцова (1961—1972)
Олександр Масляков (1964—1972, 1986 — донині)
Формат зображення 4:3, 16:9 (з літа 2011)
Формат звуку моно, стерео
Компанія Амік
Музика на початку аранжування гімну КВН
Музика в кінці гімн КВН
Країна-виробник СРСР СРСР (1961—1972, 1986—1991)
Росія Росія (з 1991)
Місце зйомок Москва
Мова оригіналу російська
Перша поява 8 листопада 1961 року

КВН (рос. Клуб весёлых и находчивых) — популярна естрадна інтелектуально-гумористична гра двох або більше команд за попередньо підготовленими та імпровізаційними конкурсами на задану тему з метою визначення переможця. Гра включає різні види конкурсів, зокрема команди змагаються в гумористичних відповідях на запитання, імпровізаціях на задані теми, розігруванні заздалегідь заготовлених сцен, демонстрації відеороликів та виконанні пісень. Розпочинався в СРСР як огляди художньої самодіяльності груп, курсів, факультетів, які охоплюють переважну більшість вихованців вузів для активізації ідейно-творчого зростання колективів художньої самодіяльності, з метою виділення кращих.

Історія[ред. | ред. код]

Прообраз[ред. | ред. код]

Прообразом КВН була передача «Вечір веселих запитань», створена журналістом Сергієм Муратовим за зразком чеської передачі «Ворожи, ворожи, ворожка». У передачі «Вечір веселих запитань», що виходила в 1957, телеглядачі відповідали на питання ведучих, причому особливо вітався гумор. Ідея була зовсім новою для того часу. Вперше в радянській телепередачі брали участь не тільки ведучі, але й глядачі. До того ж «Вечір» йшов у прямій трансляції.

«Вечір веселих запитань» користувався великою популярністю, але вийшов в ефір всього тричі. На третій передачі був обіцяний приз всім тим, хто приїде в студію в шубі, шапці і валянках (це було влітку) і з газетою за 31 грудня минулого року. Ведучий передачі, композитор Микита Богословський, забув згадати про газету. Зрозуміло, зимовий одяг був практично у всіх телеглядачів. Приїхали і ввірвалися в студію юрби людей у шубах і валянках, змели міліціонерів, почався повний хаос. Трансляцію припинили, але передачу нічим не замінили. До кінця вечора телевізори показували заставку «Перерва з технічних причин». Передачу закрили.

Перший період[ред. | ред. код]

Через чотири роки, 8 листопада 1961, кілька колишніх творців передачі «Вечір веселих запитань» випустили нову телепередачу — КВН. Коли перший ведучий Альберт Аксельрод залишив програму, його замінив студент Московського інституту інженерів залізничного транспорту Олександр Масляков (відтоді він є постійним ведучим цієї передачі). Російською абревіатура КВН розшифровувалась як Клуб Веселых и Находчивых, але крім того, це була марка тодішнього телевізора — КВН-49. У передачі КВН вже змагалися команди. Оскільки команди часто іронізували над радянською дійсністю або ідеологією (а саме такі жарти більше за все подобалися телеглядачам), з якогось моменту їх стали передавати не наживо, а в запису, й сумнівні з ідеологічної точки зору жарти вирізали. Передача дратувала керівника центрального телебачення Сергія Лапіна, і незабаром нею став займатися КДБ. Цензура згодом ставала усе жорсткішою, аж до того, що на сцену не можна було виходити з бородою — це вважалося глузуванням над Карлом Марксом. Після сезону 1971/1972, в якому перемогли одесити з команди «Ділові люди» (Нархоз), передачу закрили.

КВН, як і «Вечір веселих запитань», користувався величезною популярністю. По всій країні виник КВН-рух. Як наслідування передачі, ігри КВН влаштовувалися в школах, піонерських таборах тощо. Відбірні турніри КВН проходили у вищих навчальних закладах по всій країні, на телебачення попадали найкращі команди.

Відродження[ред. | ред. код]

Відродили КВН у 1986, на початку періоду перебудови. Ведучим, як і до закриття, був Масляков. Переможцем першого сезону стає команда «Одеські джентельмени» (університет). Через кілька випусків команди досягли настільки ж високого рівня, що й у КВН 1960-х. Знову виник рух КВН, причому ігри влаштовуються у Західній Європі, Ізраїлі, США. Проводиться (із приголомшливим успіхом) перша міжнародна гра СНД-Ізраїль (1992, Москва) та навіть чемпіонат світу між командами США, Ізраїлю, СНД та Німеччини (1994, Ізраїль). КВН стає однією з найпопулярніших російських та українських телепередач.

Правила гри[ред. | ред. код]

У КВН грають за різними правилами, часом вони можуть змінюватись прямо під час гри, що відбувається навіть у Вищій лізі КВН. Наприклад, ведучий або голова журі можуть запропонувати командам свій конкурс. Однак є правила, яких дотримуються у будь-якому випадку в усіх лігах.

По-перше, у КВН грають командами. У кожної команди повинен бути капітан. Капітан КВН також повинен представляти свою команду на конкурсі капітанів, якщо його включили в програму гри. Більшість команд виступають в оригінальних костюмах, що відрізняє гравців цієї команди від інших гравців. Костюми всередині однієї команди можуть бути однаковими, витримані в одному стилі або персональні, неповторні для кожного члена команди.

По-друге, гра повинна бути поділена на окремі конкурси. Звичайно, кожному конкурсові дається, крім номінального («Розминка», «Музичний конкурс»), оригінальну назву, що задає тему усьому виступові. Сама гра теж отримує оригінальну назву, що визначає загальну тему гри. Кожен конкурс повинні оцінювати журі на чолі зі своїм головою.

Традиційні конкурси КВН[ред. | ред. код]

Привіта́ння (Візитка) — цей конкурс зазвичай проводиться на початку гри. У ньому учасники команди представляють себе і свою команду. Привітання складається в основному з текстових жартів і мініатюр. Класичне вітання — це «лінійка» (5-8 осіб на авансцені обличчям до залу) та в однакових костюмах.

Розми́нка — конкурс, в якому команди за тридцять секунд повинні придумати смішну відповідь на запитання, які задаються іншими командами, залом, журі або ведучим.

СТЕ́М (студентський театр естрадних мініатюр — короткий конкурс, який був придуманий в 1995 році. Основний принцип конкурсу — на сцені має бути одночасно не більше трьох гравців КВН, проте іноді це правило не дотримується.

БРИ́З (Бюро раціоналізації та винаходів — короткий літературний конкурс, в якому командам потрібно представити якийсь винахід чи явище.

Музи́чний ко́нкурс — конкурс, в якому увага приділяється музичним номерам — пісням, танцям або грі на інструментах. У 1995 році був придуманий Конкурс однієї пісні (КОП), в якому можна використовувати тільки одну мелодію, а в 2003 році — Музичний фінал або Конкурс фінальної пісні, в ньому командам потрібно написати красиву і смішну фінальну пісню.

Біатло́н — конкурс, придуманий в білоруському КВН. Учасники команд «стріляють» жартами, а журі після кожного кола знімає з дистанції менш вподобану команду. Переможець отримує 1 бал, а в разі нічиєї — 0,9 балів кожному з фіналістів конкурсу.

Конкурс новин — схожий на БРИЗ, але виглядає як жартівливий випуск новин. Як і в «розминці» і на «біатлоні», на сцені у цьому конкурсі стоять всі гравці команди.

Домашнє завдання — довгий конкурс, грається в кінці гри. У відсутність «музикалки» грається іноді як «Музичне домашнє завдання».

Фрістайл — вільний конкурс, в якому командам дозволяється грати в будь-якому стилі і показувати будь-які номери. Конкурс був придуманий в 2003 році.

Кіно-конкурс — конкурс, в якому потрібно зняти кліп або озвучити відомий фільм.

Капітанський конкурс — індивідуальний конкурс для капітанів команд, що змагаються. У конкурсі не зобов'язаний брати участь капітан команди, іноді замість нього виступає фронтмен або інший актор команди.

Крім цих конкурсів, є й інші, які граються набагато рідше, або не граються більше. Серед них можна відзначити конкурси «Добро поскаржитися», «Триатлон», «5 жартів про…», «Виїзний конкурс» та інші.

Посилання[ред. | ред. код]