Клуж-Напока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Клуж-Напока
рум. Cluj-Napoca
угор. Kolozsvár
Мерія Клужа
Мерія Клужа
Розтащування міста на мапі повіту Клуж
Розтащування міста на мапі повіту Клуж
Основні дані

46°46′00″ пн. ш. 23°36′00″ сх. д. / 46.76667° пн. ш. 23.60000° сх. д. / 46.76667; 23.60000Координати: 46°46′00″ пн. ш. 23°36′00″ сх. д. / 46.76667° пн. ш. 23.60000° сх. д. / 46.76667; 23.60000

Країна Румунія
Регіон Actual Cluj county CoA.png Клуж
Засноване 1213 (перший офіційний документ як Клуж)
Магдебурзьке право 1316
Населення 324,6 тис. мешканців (2011)
Агломерація 411,379 тис. мешканців (2011)
Площа міста 179.5 км²
Густота населення 1808/km2 осіб/км²
Міська влада
Клуж-Напока (Румунія)
Клуж-Напока
Клуж-Напока

Commons-logo.svg Клуж-Напока у Вікісховищі

Клуж-Напо́ка, Клуж, Коложвар, Клаузенбург (до 1974 року — Клуж; рум. Cluj-Napoca, угор. Kolozsvár, пол. Kluż, чеськ. Kluž, лат. Napoca, Castrum Clus, Claudiopolis, нім. Klausenburg) — місто в Румунії, адміністративний центр жудецу Клуж. Розташоване на річці Сомешул-Мік (Малий Сомеш). Одна з семи німецьких фортець Семиграддя.

Населення 324,6 тис. мешканців (2011). Друге за чисельністю населення місто країни.

Назва[ред.ред. код]

У римську епоху тут був військовий табір Напока, якому згодом було надано статус міста і потім колонії. При переселенні народів місто не вціліло.

Походження назви Клуж має дві версії: німецька — Klause, «гірський перевал», або clusa, «загата»; латинська — Clus, «закритий», яка пояснюється пагорками навкруги міста. Назва Клуж (Castrum Clus) постала в 12 сторіччі для означення фортеці.

Угорці називають місто Коложвар (Kolozsvár). У 1974 році назву міста «Клуж» було змінено румунською комуністичною владою на «Клуж-Напока».

Історія[ред.ред. код]

Панорама центру міста

Заснований на місці дакійської, потім римської фортеці. Вперше згадується в 1213 році (перший офіційний документ як Клуж); місто з 1316. Залишки фортечних мурів з коморами, баштами і бастіонами (13-17 ст.); готична церква св. Михайла (14-15 ст., псевдоготична північна башта — 19 ст.), будинок Корвинів (15—16 ст.) і монастир францисканців (15—18 ст.); барочні церква єзуїтів (1718—24) і палац Банфі (1774—85, архітектор І. Е. Блауман). Будівлі університету (кінець 19 ст.) і театру (кінець 19 ст.) у дусі еклектики. З кінця 1950-х рр. споруджено впорядковані житлові райони (Драгаліна, Георгіени тощо), студентське містечко, критий плавальний басейн (1968), агрономічний інститут (1968), готель «Напока» (1969) та інше.

Господарство[ред.ред. код]

Крупний промисловий і найважливіший культурний центр Трансільванії. Провідні галузі: машинобудування (виробництво устаткування для текстильної і харчової промисловості) і харчосмакова промисловість (м'ясна, олійництво, молочна, тютюнова і ін.). Заводи шкіряного взуття і абразивних матеріалів, підприємства швейної, трикотажної, меблевої, хімічної, фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будматеріалів.

Клузький університет, 6 вузів, філіал АН Румунії, театри, музеї (історичний, етнографічний, художній); Ботанічний сад.


Panorama Cluj.jpg


Румунія Це незавершена стаття з географії Румунії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.