Клуж-Напока

Клуж-Напока рум. Cluj-Napoca угор. Kolozsvár
Мерія Клужа
Розтащування міста на мапі повіту Клуж
Основні дані
46°46′00″ пн. ш. 23°36′00″ сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Клуж
Засноване	1213 (перший офіційний документ як Клуж)
Магдебурзьке право	1316
Населення	324,6 тис. мешканців (2011)
Агломерація	411,379 тис. мешканців (2011)
Площа міста	179.5 км²
Густота населення	1808 осіб/км²
Поштові індекси	400001–400930
Телефонний код	(+40) 264
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
Висота НРМ	410 м
Міста-побратими	Печ, Беер-Шева, Каракас, Діжон, Макаті, Нант, Парма, Ротергем, Сувон, Загреб, Чженчжоу, Альє, Сан-Паулу, Кельн, Афіни, Єзі, Колумбія, Корча і Вальдівія
Веб-сторінка	primariaclujnapoca.ro
Мер міста	Еміль Бок
Клуж-Напока
Клуж-Напока на Вікісховищі

Клуж-Напо́ка, Клуж, Коложвар, Клаузенбург (до 1974 року — Клуж; рум. Cluj-Napoca, угор. Kolozsvár, пол. Kluż, чеськ. Kluž, лат. Napoca, Castrum Clus, Claudiopolis, нім. Klausenburg) — місто в Румунії, адміністративний центр жудецу Клуж. Розташоване на річці Сомешул-Мік (Малий Сомеш). Одна з семи німецьких фортець Семиграддя.

Населення 324,6 тис. мешканців (2011). Друге за чисельністю населення місто країни.

Назва

У римську епоху тут був військовий табір Напока, якому згодом було надано статус міста і потім колонії. При переселенні народів місто не вціліло.

Походження назви Клуж має дві версії: німецька — Klause, «гірський перевал», або clusa — «загата»; латинська — Clus, «закритий», яка пояснюється пагорками навкруги міста. Назва Клуж (Castrum Clus) постала в 12 сторіччі для означення фортеці.

Угорці називають місто Коложвар (Kolozsvár). У 1974 році назву міста «Клуж» було змінено румунською комуністичною владою на «Клуж-Напока».

Історія

Панорама центру міста

Заснований на місці дакійської, потім римської фортеці. Вперше згадується в 1213 році (перший офіційний документ як Клуж); місто з 1316. Залишки фортечних мурів з коморами, баштами і бастіонами (13-17 ст.); готична церква св. Михайла (14-15 ст.), псевдоготична північна башта (19 ст.), будинок Корвинів (15-16 ст.) і монастир францисканців (15-18 ст.); барочні церква єзуїтів (1718—24) і палац Банфі (1774—85, архітектор І. Е. Блауман). Будівлі університету (кінець 19 ст.) і театру (кінець 19 ст.) у дусі еклектики. З кінця 1950-х рр. споруджено впорядковані житлові райони (Драгаліна, Георгіени тощо), студентське містечко, критий плавальний басейн (1968), агрономічний інститут (1968), готель «Напока» (1969) та інше.

Господарство

Крупний промисловий і найважливіший культурний центр Трансільванії. Провідні галузі: машинобудування (виробництво устаткування для текстильної і харчової промисловості) і харчосмакова промисловість (м'ясна, олійництво, молочна, тютюнова і ін.). Заводи шкіряного взуття і абразивних матеріалів, підприємства швейної, трикотажної, меблевої, хімічної, фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будматеріалів.

Клузький університет, 6 вузів, філіал АН Румунії, театри, музеї (історичний, етнографічний, художній); Ботанічний сад.

<div class="thumb tnone" style="margin-left: auto; margin-right:auto; width:99%; max-width:px;">

Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.