Ключ (ієрогліфічний)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ієрогліфі́чний ключ (кит. 部首, «заголовок частини») — ієрогліф, який є складовою частиною іншого ієрогліфа і який часто дозволяє пояснити його значення (тобто семантичний ключ). Ключ є майже в кожному складному ієрогліфі, що пояснюється принципом побудови ієрогліфів з глибокої давнини — складні ієрогліфи утворювались як похідні від певних простіших з додаванням додаткових рисок і ієрогліфів, які уточнювали його значення або вимову (фонетичний ключ). Таким чином один і той же простий ієрогліф є основою для декількох складніших ієрогліфів і, отже, дає змогу їх, у певному сенсі, класифікувати (віднести до одного ключа). Це ще в давнину було покладено в основу таблиць (словників) ієрогліфів.

В деяких випадках виникає ситуація, коли від простого ієрогліфа утворено складніший ієрогліф, а від того ще складніший. Виникає питання — який з перших двох ієрогліфів вважати ключем третього. Саме тому в різні часи різні автори пропонували різні набори ієрогліфів. Зокрема в давнину був поширений набір з 540 ключів, потім їх кількість поступово була зменшена до 214 знаків (найпоширеніший варіант), зараз також є пропозиція звести набір до 208 знаків.

Приклади[ред.ред. код]

Ключ 女 у знаку 媽.

У складному знаку 媽 (матір, вимов. «ма») є ключем, тобто задає значення, лівий знак 女 (жінка, вимов. «нюй»). Другий знак, що входить до складу ієрогліфа це 馬 (кінь, вимов. «ма»), він задає вимову. Враховуючи те, що в китайській мові поширений чіткий порядок слів (ієрогліфів) у реченні (підмет-присудок, прикметник-іменник), згаданий ієрогліф сприймається як «ма жіноче» (матір), на відміну від «ма», «ма звичайного» (тобто коня).