Клімакс (література)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Клі́макс (дав.-гр. κλίμαξ ‘драбина’), градація висхідна — стилістична фігура, різновид градації, протилежна за значенням антиклімаксу, розкривається в напрямку наростання його інтонаційно-смислового напруження:

Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить! (В. Симоненко).

Клімакс полягає в такому розташуванні частин висловлення (слів, частин речення), при якому кожна наступна містить у собі підсилення смислового або емоційно-експресивного значення.

...не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.
Леся Українка
І в’яне, сохне, гине, гине твоя єдиная дитина.
Тарас Шевченко

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ганич Д.І., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів. — К.: Вища школа, 1985. — 360 с.
  • Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007