Перейти до вмісту

Кліматична діаграма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кліматограма Багіо (острів Лусон)
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
20
 
 
22
12
 
 
20
 
 
22
13
 
 
40
 
 
24
14
 
 
100
 
 
25
15
 
 
400
 
 
24
16
 
 
430
 
 
23
16
 
 
1070
 
 
21
15
 
 
1160
 
 
21
15
 
 
710
 
 
21
15
 
 
380
 
 
22
15
 
 
120
 
 
23
15
 
 
50
 
 
23
13
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 4500 мм.
Німецька кліматична діаграма для індійського міста Канпур

Кліматична діаграма, кліматограма, клімаграма (від «клімат» та «(діа)грама») — графічне представлення річного ходу двох або більше елементів клімату. Як правило, використовують поєднання ходу температури повітря і атмосферних опадів, часто доповнюючи показниками максимальної, мінімальної, середньої максимальної та середньої мінімальної температури, коефіцієнтами випаровуваності, зволоження[1].

Структура

[ред. | ред. код]

Кліматограма, як правило, є набором гістограм (12 блоків, за числом місяців у році), або ліній ходу показників кліматичних елементів. Знизу відкладають час із літерним позначенням місяців, ліворуч — значення температури повітря (температурна шкала), праворуч — кількість атмосферних опадів (шкала опадів). Червоним позначають хід середніх значень температури, синім — атмосферних опадів. Для температури графічно виділяють перехід через 0 °C, тобто морозний період. Його можна позначити на температурній кривій синім (або чорним) кольором, горизонтальною лінією. Висота стовпчиків показує кількість атмосферних опадів за місяць. Окремим числом подають річну кількість атмосферних опадів. Обчисливши коефіцієнт випаровуваності, можна графічно показати посушливі та дощові сезони. Окрім того для пункту спостереження подають висоту над рівнем моря.

Метод клімаграм Генріха Вальтера

[ред. | ред. код]
Клімадіаграма сучасного клімату Харкова (за методом Генріха Вальтера)
Клімадіаграма сучасного клімату Харкова (за методом Генріха Вальтера)

Метод графічного відображення клімату, що дозволяє виокремлювати характерні ознаки клімату території, шляхом зіставлення шкал усереднених даних погоди – температури та опадів у відповідних пропорціях. В залежності від ходу кривих, залежить визначення зволоженості досліджуваної території.

Ділиться вона на такі періоди:

  • перезволоженість – середньомісячна сума опадів перевищує 100 мм
  • достатня зволоженість – крива опадів 1:2 (за Ґоссеном) над кривою температури
  • часткова посуха – крива опадів 1:3 (за Селяніновим) під температурною кривою
  • посуха – крива опадів 1:2 під кривою температури

Пропорції відображають співвідношення середньомісячної температури до середньомісячної суми опадів, тобто одне ділення на шкалі температури (з лівого боку) відповідає 10 °С, а одне ділення на шкалі опадів відповідає 20 мм (1:2) та 30 мм (1:3). Проте, на відміну від 1:2, 1:3 застосовують лише для територій степної зони або коли майже не спостерігається посушливий період. Відповідно по вертикалі відображається інтенсивність, а по горизонталі – тривалість. Перезволоженість не має суттєвої ваги на життєдіяльність рослин, адже основна частина «надмірних» опадів переходять у поверхневий стік. В той час як посуха або часткова посуха є явищем, на яке треба звертати достатньо уваги, адже вони є загрозою втрати життєдіяльності для певних видів рослин, внаслідок зниження гідратури.

Поміж вищезазначеного, на клімаграмі відображається тривалість та режим холодного періоду року, тобто коли середня температура (середньодобова або абсолютна) перевищує 0 °С.

Місцевостям із достатньою зволоженістю впродовж року можуть бути характерні різні типи клімату, і тому для визначення можливості росту листяних та хвойних дерев визначається додатковий параметр, як вегетаційний період, що відображається на клімграмі в межах кривої температури на рівні 10 °С для усіх природних зон, окрім зони субарктичних листяно-кедрових лісів, де його тривалість визначається на рівні -10 °С.

Вищесказане є базовими характеристиками, що враховуються при аналізі клімаграм. Поміж цього клімаграма доповнюється іншими атрибутами, такими як середньорічна кількість опадів, середньорічна температура, назва країни та метеостанції (міста) її висота над рівнем моря, період (кількість років) спостережень за температурою та опадами відповідно, абсолютний та середньодобовий максимум та мінімум температур найтеплішого або найхолоднішого місяця відповідно.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • How to make a Climograph (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2011.
  • ClimateCharts.net [Архівовано 23 червня 2020 у Wayback Machine.] — інтерактивний аналіз клімату, вебзастосунок для побудови кліматограм міст світу в динамічному режимі.
  • Івченко, Вадим. Дослідження змін клімату методом кліматіаграми. researchgate.net.