Кліндаміцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Clindamycin skeletal improved.png
Кліндаміцин
Систематизована назва за IUPAC
methyl 7-chloro-6,7,8-trideoxy-6-{[(4R)-1-methyl-4-propyl-L-propyl]amino}-1-thio-L-threo-α-D-galacto--octopyranoside
Класифікація
ATC-код J01FF01
PubChem 446598
Хімічна структура
Формула C18H33ClN2O5S 
Мол. маса 424,98 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 90%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 1,5-3,5 год.
Екскреція Нирки,фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ДАЛАЦИН Ц,
«Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія Н.В.»,Бельгія
UA/1903/02/02
29.10.2010-29/10/2015


Кліндаміцин — напівсинтетичний препарат з групи лінкозамідів для перорального, парентерального та місцевого застосування. Кліндаміцин застосовується у клінічній практиці з 1966 року.[1]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Кліндаміцин — напівсинтетичний антибіотик з групи лінкозамідів, що діє бактеріостатично, порушуючи синтез білка в бактеріальних клітинах. Кліндаміцин застосовується парентерально, перорально та місцево. Препарат має обмежений спектр антибактеріальної дії. До препарату чутливі стафілококи, стрептококи, в тому числі пневмококи, клостридії,Corynebacterium diphtheria, Actinomyces spp., Bacteroides spp., Gardnerella vaginalis, Fusobacterium spp., пептококи, пептострептококи, деякі найпростіші — токсоплазми,пневмоцисти,малярійні плазмодії.[1][2] Нечутливими до кліндаміцину є усі грамнегативні аеробні бактерії (у тому числі Hаemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis), а також Clostridium difficile.[1]

Фармакодинаміка[ред. | ред. код]

Кліндаміцин добре всмоктується в шлунково-кишкового тракту, біодоступність при пероральному та внутрішньом'язовому застосуванні становить 90 %.[2] Препарат добре розподіляється в організмі, створюючи високі концентрації у більшості тканин і рідин організму. Найвищі концентрації кліндаміцину спостерігаються у жовчі, кістках та суглобах, тканинах дихальної системи.[1] Максимальна концентрація в крові досягається за 45 хвилин. Препарат не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.[2][1] Кліндаміцин проникає через плацентарний бар'єр і проникає в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці. Період напіввиведення препарату становить 1,5-3,5 години. Виводиться кліндаміцин з організму з сечею і калом. При нирковій недостатності не змінюється період напіввиведення препарату, при важкій печінковій недостатності період напіввиведення препарату може суттєво збільшуватися.[2]

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Кліндаміцин застосовується при інфекціях, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами: інфекції ЛОР-органів (тонзиліти, фарингіт, отити, синусити), скарлатина, інфекції дихальних шляхів (пневмонія, бронхіти, абсцес легень), інфекції шкіри та м'яких тканин, інфекції кісток і суглобів (остеомієліт, гнійний артрит), гінекологічні інфекції (ендометрит, сальпінгіт, тубоваріальний абсцес, гарднерельоз), перитоніт та абсцеси черевної порожнини, септицемія та ендокардит, інфекції ротової порожнини, токсоплазмоз (в поєднанні з піріметаміном), пневмоцистна пневмонія тропічна малярія (в поєднанні з хініном).

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні кліндаміцину можливі наступні побічні ефекти[3]:

Протипокази[ред. | ред. код]

Кліндаміцин протипоказаний при підвищеній чутливості до лінкозамідів. З обережністю препарат застосовують при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Кліндаміцин випускається у вигляді ампул по 2, 4 та 6 мл 15 % розчину; желатинових капсул по 0,075; 0,15 і 0,3 г; гранул для 1,5 % сиропу; вагінального крему у тубах по 20 г; 1 % гелю по 30 г[5] та вагінальних суппозиторіїв.[6] Кліндаміцин разом із метронідазолом входить у склад комбінованого препарату «Вагіклін»[7]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]