Клінохлор
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Клінохлор | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Clc[2] |
| Хімічна формула | Mg₅Al(AlSi₃O₁₀)(OH)₈[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EC.55[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
моноклінна сингонія[6], зелений (давньогрецька мова)[6] |
 Клінохлор у Вікісховищі | |
Клінохлор — мінерал, магніїсто-алюмініїстий силікат шаруватої будови.
Історія та етимологія[ред. | ред. код]
Мінерал клінохлор вперше описав американський геолог і мінералог Вільям Фіппс Блейк (1826—1910) у 1851 році.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Mg4(Mg, Al)2•(OH)8[(Si, Al)2 Si2O10].
Містить (%): MgO — 17-34,5; Al2O3 — 13,1-17,6; SiO2 — 28,3-33,9; H2O — 11,7-14,2.
Сингонія моноклінна.
Густина 2,61-2,78.
Твердість 2-3.
Колір зелений, жовтий.
Блиск перламутровий.
Важливий мінерал метаморфічних комплексів. Породотвірний мінерал сланців.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- клінохлор марганцевистий (відміна клінохлору, яка містить 8,24 % MnO);
- клінохлор хромистий (відміна клінохлору, яка містить 1,5-4 % Cr2O3).
-
-
-
-
Клінохлор -
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б P B. W. Optical and blowpipe examination of the supposed chlorite of Chester County, Pa. // American Journal of Science and Arts. Series II — 1851. — Т. 12-62. — С. 339–341.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Клінохлор // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Клінохлор // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Клінохлор [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
- Mineralienatlas:Klinochlor (Wiki)
- Mineraldatenblatt — Clinochlore [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.]
