Клінічна смерть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кліні́чна смерть — це стан організму, в якому він перебуває перші 8—10 хвилин після зупинки дихання і кровообігу. Після зупинки дихання серце може працювати 1 хвилину. Стан клінічної смерті може тривати довше в умовах охолодження.

Фази[ред.ред. код]

Клінічна смерть має дві фази:

  1. перші 4—6 хвилин після зупинки дихання і кровообігу — фаза повністю зворотніх змін в організмі;
  2. після 6—10 хвилин — фаза частково зворотних змін в організмі (духовна смерть, соціальна смерть, декортикація). Це фаза протягом якої має місце відмирання клітин кори головного мозку: людину в цей період можна повернути, але свідомість не відновлюється.

За цих обставин пропонується розпочати заходи реанімації, якщо відсутні трупні ознаки (ранні і явні).

Основні ознаки клінічної смерті[ред.ред. код]

  • відсутність пульсу на магістральних судинах;
  • відсутність дихання;
  • розширення зіниці.

Додаткові ознаки клінічної смерті[ред.ред. код]

  • відсутність свідомості;
  • зміна кольору шкірних покривів;
  • атонія;
  • арефлексія.

Ранні ознаки біологічної смерті[ред.ред. код]

  • симптом "котячого ока" (через втрату тонусу очного яблука) - після стискання очного яблука форма райдужки не відновлюється, а лишається видовженою, т.ч. нагадуючи спостерігачеві око кота;
  • висихання рогівки ока.