Кліодинаміка
Кліодинаміка — міждисциплінарна область дослідження, сфокусована на математичному моделюванні соціально-історичних процесів[1][2].
Назва походить від імені Кліо — музи історії та героїчної поезії в грецькій міфології. Термін запропонований П. В. Турчином[ru] 2003 року[3][4].
Серед учених кліодинаміка не отримала загального визнання і є спірним дискусійним підходом[5][6].
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Основним завданням кліодинаміки є виявлення та дослідження історичних закономірностей на основі аналізу довготривалих соціальних процесів. Згідно з публікаціями основоположників кліодинаміки, до теперішнього часу основними досягненнями можна вважати розробку математичних моделей «вікових» соціально-демографічних циклів[7][8][9][10] та досить успішне математичне моделювання довгострокового розвитку Світ-Системи[11].
На думку П. В. Турчина, кліодинаміка виростає з кліометрії, потребує в ній як у постачальника «сировини», емпіричних даних, але і кліометрія потребує дисципліни, подібної до кліодинаміки, як у джерелі теорій і моделей, яке скеровує емпіричні дослідження.
Згідно публікації наукового журналіста Лаури Спінні в «Nature», більшість учених-істориків ставиться до кліодинаміки глибоко скептично, оцінюють її перспективи критично, і не впевнені в можливості успішного застосування її методів у історичній науці. Дехто, зокрема Сергій Капиця, підкреслювали, що «загальні питання застосування методів математики до суспільних явищ також вимагають більшої уваги і розуміння» і в багатьох випадках «мова може йти лише про якісне, „м'яке“ моделювання»[12]. Каліфорнійський «The Institute for Research on World-Systems», підтримує науковий журнал, присвячений кліодинаміці, в редакційну колегію якого входять Ренделл Коллінз і Кристофер Чейз-Данн[en][13][14].
Див. також[ред. | ред. код]
- Психоісторія — вигадана наука з циклу «Фундація» Айзека Азімова
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Спінні Лаура. .
- ↑ {{{Заголовок}}}.
- ↑ Arise cliodynamics. Nature. 3 липня 2008. Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ History as science (PDF). Santa Fe Institute Bulletin. 2011. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2013. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Сцабо, Пітер; Гедль, Радім (серпень 2011). Advancing the Integration of History and Ecology for Conservation (PDF). 25 (4) (вид. Conservation Biology): 682. Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2015. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Беляєв, Е. [[1] [2] Действительно ли Россия близится к распаду, как предсказывают математики?].
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Нефьодов, Сергій (2007). Концепция демографических циклов. Єкатеринбург: Вид-во УГГУ.
- ↑ Коротаєв, А. В.; Комарова, Н. Л.; Халтуріна, Д. А. (2007). Законы истории. Вековые циклы и тысячелетние тренды. Демография, экономика, войны (вид. 2-е). Москва: Видавнича група URSS. Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Турчин, Петро (2007). Историческая динамика: На пути к теоретической истории. Москва: Видавнича група URSS. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Малков, Сергій (2004). Моделирование социально-политической и экономической динамики. У Дмитрієв, М. Г. (ред.). Математическое моделирование исторической динамики: подходы и модели. Москва: Вид-во РГСУ. с. 76—188.
- ↑ Коротаєв, А. В.; Малков, А. С.; Халтуріна, Д. А. (2007). Законы истории. Математическое моделирование развития Мир-Системы. Демография, экономика, культура (вид. 2-е). Москва: Видавнича група URSS. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Капиця, Сергій (2008). Очерк теории роста человечества: Демографическая революция и информационное общество (PDF). Москва: Никитский клуб. с. 56. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2014. Процитовано 17 травня 2017.
{{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри:|10=та|11=(довідка) - ↑ Welcome to IROWS. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Cliodynamics: The Journal of Theoretical and Mathematical History. eScholarship. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 17 травня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гусейнова А. С., Павловский Ю. Н., Устинов В. А. Опыт имитационного моделирования исторического процесса. — М.: «Наука», 1984.
- Коротаев А. В., Малков А. С., Халтурина Д. А. Законы истории. Математическое моделирование развития Мир-Системы. Демография, экономика, культура [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]. 2-е изд. — М.: «УРСС», 2007. — ISBN 978-5-484-00957-2.
- Коротаев А. В., Комарова Н. Л., Халтурина Д. А. Законы истории. Вековые циклы и тысячелетние тренды. Демография, экономика, войны [Архівовано 20 лютого 2009 у Wayback Machine.]. 2-е изд. — М.: «УРСС», 2007.
- Малков С. Ю. Математическое моделирование исторической динамики: подходы и модели // Моделирование социально-политической и экономической динамики. Ред. М. Г. Дмитриев. — М.: Изд-во РГСУ, 2004. — С. 76—188.
- Нефёдов С. А. Концепция демографических циклов. — Екатеринбург: Изд-во УГГУ, 2007.
- Турчин П. В. Историческая динамика: На пути к теоретической истории [Архівовано 18 травня 2013 у Wayback Machine.]. — М.: «УРСС», 2007. ISBN 978-5-382-00104-3.
- Коротаев А. В. и др. Законы истории: Математическое моделирование и прогнозирование мирового и регионального развития [Архівовано 23 серпня 2010 у Wayback Machine.]. Изд. 3, сущ. перераб. и доп. М.: URSS, 2010.
- Розов Н. С. Клиодинамика без математики: методы и средства исторической макросоциологии.// Метод: Московский ежегодник трудов из обществоведческих дисциплин: Сб. науч. тр. Вып. 2. — М.: Институт научной информации по общественным наукам РАН, 2011.
- Федулин А. А., Багдасарян В. Э. Клиодинамические параметры развития сервиса в России. — М.: ФГБОУ ВПО «Российский государственный университет туризма и сервиса», 2011.