Клістрон
Клістрон — електровакуумна лампа, що використовується для підсилення високочастотного радіосигналу, в якій енергія від модульованого пучка електронів передається електромагнітному полю резонатора. Клістрони використовуються у приймачах та передавачах комунікаційних та радіолокаційних пристроїв, а також у прискорювачах заряджених частинок.
Історія[ред. | ред. код]
Клістрон був винайдений братами Расселом і Сігурдом Варіанами зі Стенфордського університету. Їхній прототип був завершений і успішно показаний 30 серпня 1937 року.[1] Одразу після оприлюднення 1939-го року, новина про винайдення клістрону відразу вплинула на роботу дослідників у США і Великій Британії, котрі працювали над радіолокаційним обладнанням.
Класифікація[ред. | ред. код]
Клістрони поділяються на 2 типи: пролітні та відбивні.
У пролітному клістроні електрони послідовно пролітають крізь щілини об'ємних резонаторів. У найпростішому випадку резонаторів 2: вхідний і вихідний. Подальшим розвитком пролітних клістронів є каскадні багаторезонаторні клістрони, які мають один або декілька проміжних резонаторів, розміщених між вхідним і вихідним резонаторами.
У відбивному клістроні використовується один резонатор, крізь який електронний потік проходить двічі, відбиваючись від спеціального електроду — відбивача[джерело?].
Принцип дії[ред. | ред. код]
У клістроні електронний пучок рухається від катода до колектора, між якими прикладена постійна напруга, при цьому електрони пролітають повз два резонатори: вхідний та вихідний. Коливання електромагнітного поля в першому з резонаторів модулює пучок, змушуючи електрони в ньому групуватися у згустки, оскільки поле сповільнює електрони, що рухаються швидше, й розганяє електрони, які рухаються повільніше. У проміжку між вхідним та вихідним резонаторами електрони пришвидшуються, а у вихідному резонаторі віддають набрану енергію коливанням електромагнітного поля, набагато потужнішим за коливання у вхідному резонаторі. У вихідному резонаторі вмонтована петля для виводу електромагнітної хвилі у коаксіальний кабель або хвилевід.
Виробництво[ред. | ред. код]
Україна[ред. | ред. код]
ДП «Завод „Генератор“» у 2016 році на авіасалоні «Авіасвіт-XXI» представило клістрони для С-300, що начебто лагодяться та навіть частково удосконалюються підприємством без російських складових[2].
2020 року, відбулось нашуміле у ЗМІ вилучення слідчими ДБР у бригадах ППО під Києвом та біля Криму, клістронів — основних складників систем наведення на ціль зенітних ракетних комплексів, що поставило під загрозу національну безпеку країни. ДБР розслідувало ввезення з-за кордону клістронів, які не виробляються в Україні, та не могли постачатися відкрито, оскільки вироблені в Російській Федерації. Повідомлялося, що після розголосу — всі прилади повернули військовим[2]. Приватно, за даними центру «Миротворець», було повернуто лише кілька приладів для створення інформаційного приводу, тож через це причетних до цієї справи суддів та слідчих ДБР було внесено до «списку Миротворця»[3][4].
У заяві командування ПСУ тоді ішлося:
У той час коли на кордоні з Україною ворог розгортає величезне угруповання військ у межах масштабного військового навчання «Кавказ-2020», де навіть неприховано розігрується сценарій повномасштабного наступу на Україну, державні інституції дозволяють собі подібні речі.
В березні 2021 року пресслужба концерну «Укроборонпром» повідомила, що завод «Генератор» став першим та єдиним в Україні підприємством, котре освоїло поглиблене відновлення надвисокочастотних приладів КИУ-43 для зенітних ракетних систем С-300ПТ/ПС[2].
25 березня 2021 року Служба Безпеки України оприлюднила додаткові докази щодо нібито незаконного постачання військових товарів з РФ, зокрема, йшлося про постачання клістронів для потреб оборонних підприємств України. Серед підозрюваних був названий і Семен Семенченко[5].
10 червня 2022 року пресслужба ОГПУ повідомила, що суд передав (повернув) оборонному підприємству високотехнологічні прилади, які не виготовляються в Україні та є однією з основних складових зенітно-ракетних комплексів — клістрони. За словами ОГПУ ці клістрони були вилучені у ході досудового розслідування кримінального провадження в осіб, які незаконно ввезли їх на терени України та планували продати оборонним підприємствам за завищеною вартістю. Їх нібито 2021 року, було викрадено з однієї із російських військових частин, а їхня вартість складала сотні тисяч доларів США[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Varian, Dorothy. "The Inventor and the Pilot". Pacific Books, 1983 p. 187
- ↑ а б в Олексій Махно (25 березня 2021). Укроборонпром повторно відзвітувався про освоєння ремонту клістронів для С-300, а СБУ викрила схему їх поставки з Росії. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ СУДДІ УКРАЇНИ ЯК ЗАГРОЗА ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ ЧИ ЯК ПОСІБНИКИ РОСІЙСЬКОГО АГРЕСОРА?. інформаційний портал центру "Миротворець". 13 січня 2022. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Слідча ДБР потрапила до бази «Миротворця» через свідоме руйнування системи ППО України. Ukrainian Military Pages. 12 січня 2022. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ СБУ оприлюднила додаткові докази щодо незаконного постачання військових товарів з РФ. Служба Безпеки України. 25 березня 2021. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Суд передав "незаконно ввезені" клістрони на потреби ППО ЗСУ. Критичні для оборони деталі рік були у простої. Тексти. 10 червня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клістрон
|
| ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2015) |