Клітини крові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ί

Клітини крові, або кров'яні клітиниклітини, що входять до складу крові і утворюються в червоному кістковому мозку в процесі гемопоезу. Існує три основних типи клітин крові: еритроцити (червоні кров'яні клітини), лейкоцити (білі кров'яні клітини) і тромбоцити (кров'яні пластинки). Частину об'єму крові, що припадає на клітини, називають гематокритом. Більше 99% гематокриту припадає на еритроцити.У жінок його значення в нормі становить 0,37-0,47, у чоловіків - 0,4-0,54. Клітини крові виконують різноманітні функції: переносять кисень і вуглекислий газ (еритроцити), забезпечують роботу імунної системи (лейкоцити) і згортання крові (тромбоцити) [1]. Іноді еритроцити, тромбоцити і лейкоцити в сукупності називають форменими елементами крові в зв'язку з тим, що тромбоцити являють собою фрагменти цитоплазми мегакаріоцитів, не мають власного ядра, тож деякі вчені навіть не вважають їх клітинами.

Історія вивчення[ред. | ред. код]

У 1658 році голландський натураліст Ян Сваммердам вперше побачив еритроцити в мікроскоп, а 1695 року Антоні ван Левенгук замалював їх, назвавши «червоними корпускулами». Після цього нові види клітин крові не вивчалися, і лише в 1842 році французький лікар Alfred François Donné відкрив тромбоцити. У наступному році його співвітчизник і колега Габріель Андралю описав лейкоцити одночасно і незалежно з англійським лікарем Вільямом Еддісоном. В результаті цих відкриттів зародилася нова галузь медицини - гематологія. Подальший прогрес у вивченні клітин крові намітився в 1879 році, коли Пауль Ерліх опублікував свою методику диференціального фарбування[en] клітин крові.

Зноски[ред. | ред. код]