Клітини крові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червоні та білі кров’яні тільця людини під мікроскопом видимі за допомогою синього предметного скла

Клітини крові, або кров'яні клітини[1] — клітини, що входять до складу крові і утворюються в червоному кістковому мозку в ході гемопоезу. Існує три основних типи клітин крові: лейкоцити, еритроцити, тромбоцити. Співвідношення об'єму крові та клітин крові (форменими елементами крові), називають гематокритом. Більше 99 % гематокриту припадає на еритроцити. У жінок його значення в нормі становить 3,7...4,7 млн/куб мм, у чоловіків — 4...5,4 млн/куб мм.[2]

Іноді еритроцити, тромбоцити і лейкоцити в сукупності називають форменими елементами крові — це пов'язано з тим, що для прикладу тромбоцити, являють собою фрагменти цитоплазми мегакаріоцитів, не мають власного ядра, тож деякі вчені навіть не вважають їх клітинами.[3][4]

Вступ[ред. | ред. код]

Термін «клітина крові» є невідповідним (але звичайним) для еритроцитів і тромбоцитів, оскільки вони, точніше кажучи, не є цілими

клітинами; вони дійсно позбавлені ядра, отже й здатності до відтворення. Їх радше слід класифікувати як «органели крові», але вони дуже широко присутні в міжклітинному середовищі (плазма крові якої — майже 99% «клітин крові» зазвичай, складається з цих органел потрібних для дихальної системи), і не у внутрішньоклітинній цитоплазмі. Однак мембрана еритроцитів і тромбоцитів дійсно походить від клітини, з якої вони виникли після втрати не лише власного ядра (отже, й їхньої здатності до самовідновлення або протистояння інфекціям зовнішніми патогенами що забруднюють плазму), а й зазвичай всіх інших внутрішньоклітинних органел (а саме, здатності виробляти власну енергію, крім ферментації; принаймні це стосується людей — деякі види тварин все ще мають органели, присутні в еритроцитах). Класично, єдиними клітинами крові є лейкоцити, наявні не тільки в плазмі крові (слабко), але особливо в лімфі (яка зазвичай, позбавлена ​​еритроцитів і тромбоцитів, що забезпечує набагато легший обіг лейкоцитів, переважно лімфоцитів) і в пізніх формах (гранулоцити) в деяких сполучних тканинах (м’язи, кістки, нервова система, дерма) або первинних формах (насамперед в кістковому мозку, з якого вони отримані). Натомість, лейкоцити відсутні в інших несполучних тканинах, утворених з’єднаними клітинами (епітелій слизових оболонок).[4]

Історія вивчення[ред. | ред. код]

1658 року, нідерландський натураліст Ян Сваммердам вперше побачив еритроцити крізь мікроскоп, а 1695 року Антоні ван Левенгук замалював їх, назвавши «червоними корпускулами». Після цього нові види клітин крові не вивчалися, і лише 1842 року французький лікар Alfred François Donné відкрив тромбоцити. Наступного року, його співвітчизник і колега Габріель Андраль описав лейкоцити одночасно і незалежно з англійським лікарем Вільямом Еддісоном. Внаслідок цих відкриттів, зародилася нова галузь медицини — гематологія. Подальший поступ у вивченні клітин крові намітився 1879 року, коли Пауль Ерліх оприлюднив власну методику диференціального фарбування[en] клітин крові.

Види[ред. | ред. код]

Штучно забарвлена електронна мікрофотографія клітин крові. Зліва направо: еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.

Також у крові можуть знаходитись бласні та пробласні форми клітин крові у дуже невеликій кількості, в нормі.

Процес утворення клітин має свою термінологію. Утворення: еритроцитів — еритропоез, тромбоцитів — тромбопоез, лейкоцитів — лейкоцитопоез.

Показники[ред. | ред. код]

  • Еритроцити, норма еритроцитів для чоловіків — 4...5,1 млн/куб мм, для жінок — 3,7...4,7 млн/куб мм, для дітей до 12 р. — 3,5...5,0 млн/куб мм.
  • Лейкоцити, норма лейкоцитів для чоловіків — 4...9 тис/куб мм, для жінок — 4...9 тис/куб мм, для дітей 2-9 р. — 4,9...12,2 тис/куб мм, 9-12 р. — 4,5-10 тис/куб мм.
  • Тромбоцити, норма тромбоцитів для чоловіків — 150...390 тис/куб мм, для жінок — 150...390 тис/куб мм, для дітей — 150...390 тис/куб мм.[3]

Призначення[ред. | ред. код]

Клітини крові виконують різноманітні завдання: переносять кисень і вуглекислий газ (еритроцити), забезпечують роботу імунної системи (лейкоцити) і згортання крові (тромбоцити).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Частіше застосовують термін у ветеринарії: кров'яні клітини(Гугл Академія)
  2. Склад крові - ТОВ "СОЦСК" - Сумський обласний центр служби крові. ТОВ СОЦСК — Сумський обласний центр служби крові (укр.). 16 квітня 2018. Процитовано 14 листопада 2021. 
  3. а б КРОВ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 14 листопада 2021. 
  4. а б Universalis‎, Encyclopædia. SANG - Composition et propriétés. Encyclopædia Universalis (fr-FR). Процитовано 14 листопада 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Фізіологія / 2-ге видання: Підручник для ВМНЗ IV р.а. за ред. Шевчук В. Г. та ін..- Вінниця: Нова книга, 2015.- 448 с. ISBN 978-966-382-532-8 Ел.джерело (С.258-261)

Посилання[ред. | ред. код]