Кліт рудоногий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кліт рудоногий
Clytus arietis Linnaeus, 1758
Clytus arietis Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Кліт (Clytus Laicharting, 1784)
Вид: Кліт рудоногий (C. arietis)
Clytus arietis
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Clytus arietis
EOL: 3410678
NCBI: 132597

Клі́т рудоно́гий (лат. Clytus arietis Linnaeus, 1758 = Cerambyx dasypus Voet, 1778) — вид жуків з родини вусачів.

Хорологія[ред. | ред. код]

C. arietis є пан'європейським видом, що входить до європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Закавказзя, Західну Росію, Північний Іран, Північну Туреччину. В Карпатах звичайний вид, який часто трапляється на квітах в гірській та передгірній частинах регіону.

Екологія[ред. | ред. код]

Літ триває з травня – у передгір’ях, або червня – у горах і до середини липня. Імаґо трапляються на квітах гадючника в’язолистого, арункуса та деяких інших рослин. Личинка розвивається в деревині листяних дерев.

Морфологія[ред. | ред. код]

Імаго[ред. | ред. код]

Голова Кліта рудоногого під мікроскопом (Clytus arietis Linnaeus, 1758)
Імаго Кліта рудоногого (Clytus arietis Linnaeus, 1758)

Вусики до вершин помітно потовщені, двоколірні – друга половина темно пігментована. Задні стегна заходять за вершини надкрил. Загальне забарвлення тіла – чорне. Ноги та перша половина вусиків забарвлені в рудий колір. Надкрила – чорні зі строкатим волосяним малюнком жовтого кольору. Для ідентифікації важливим є розташування першої за основою смуги, яка є поперечною. Перев’язь поруч із серединою надкрил слабко витягнена вздовж шва, дугоподібна. Перев’язь, за серединою надкрил, перетинає їх впоперек. Вершини надкрил опушені жовтими волосками. Довжина становить 8-15 мм.

Личинка[ред. | ред. код]

Передній край гіпостому личинки помітно пігментований і вкритий різкими борозенками. Мозолі черевця мають по 4 поздовжні борозенки. Ноги відсутні.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Генерація – дворічна.

Підвиди[ред. | ред. код]

Підвид Clytus arietis arietis (Linnaeus, 1758)
Підвид Clytus arietis lederi Ganglbauer, 1881
Підвид Clytus arietis oblitus Roubal, 1932

Література[ред. | ред. код]

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
  3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
  4. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  5. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  6. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  7. Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
  8. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  9. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  10. Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
  11. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
  12. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.) [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]