Кліщелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кліщелі
Kleszczele

Герб
Герб
Кліщелі
Основні дані
52°34′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 23.317° сх. д. / 52.567; 23.317Координати: 52°34′ пн. ш. 23°19′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 23.317° сх. д. / 52.567; 23.317
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q21777323? (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця)
Засновано XV століття
Магдебурзьке право 1523, 1993
Площа 46,71 км²
Населення 1410
· густота 30 (2008[1]) осіб/км²
Водойма Нурецьd
Телефонний код (48) 85 ?
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BHA
GeoNames 769092
Міська влада
Веб-сторінка kleszczele.pl
Мапа
Кліщелі. Карта розташування: Польща
Кліщелі
Кліщелі
Кліщелі (Польща)


CMNS: Кліщелі на Вікісховищі

Кліщелі[2] (пол. Kleszczele, біл. Кляшчэлі) — місто в східній Польщі, біля кордону з Білоруссю. Належить до Гайнівського повіту Підляського воєводства. Центр гміни Кліщелі.

Історія[ред. | ред. код]

Відповідно до виданого у 1523 році документу великого князя литовського Сигізмунда I відомо, що він наказав заснувати місто Кліщелі на землі Більського повіту віленському воєводі Миколі Радзивіллу. Непорозуміння між воєводою і міщанами, проте, стали причиною обезлюднення нового міста, тому Сигізмунд наказав знову посприяти заснуванню міста, яке отримало хелмінське міське право. У 60-х роках XVI століття здійснений поділ землі на волоки. Кліщелі тоді мали 150 волок землі (включно з 4 волоками церковних земель). Як передмістя визначено села Добривода, Трубянка (сьогодні не існує), Нурець (сьогодні село Черемуха), Косна і Бабичі (сьогодні село Кузава). Міщани займались насамперед хліборобством і ремеслом на потреби міста і довколишніх сіл[2].

Під час шведського «потопу» 1655—1656 років Кліщелі були зруйновані — під час люстрації в місті було виявлено лише 13 домів. Після відбудови Кліщелі стали насамперед рільничим поселенням, хоча певна частина мешканців займалась ремісництвом, торгівлею хмелем, а у XVIII століття є згадки також про скляну гуту[2].

Міські права поселення втратило у 1950 році. У 1993 році міські права повернуті[2].

Демографія[ред. | ред. код]

Перші точні статистичні дані про Кліщелі датуються кінцем XVIII століття, коли місто належало Пруссії. У місті на той час було 279 домів при 20 вулицях та мешкало 1888 осіб, з них 58 — євреїв. Промислові підприємства — 1 цегельня, 7 водяних млинів, 12 горілчаних броварів. Мешкало 86 ремісників, за громадським порядком слідкував магістратський працівник і 6 поліціянтів. Однак здебільшого жителі міста займалися рільництвом[2].

У 1878 році у місті нараховувалося 1750 осіб (807 православних, 518 католиків, 435 євреїв)[2]. Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[3]:

Мова Осіб Відсоток
українська 1087 54,00 %
єврейська 710 35,27 %
російська 114 5,66 %
польська 91 4,52 %
німецька 11 0,55 %
Разом 2013 100 %

У 1900 році населення становило 1980 осіб. Кліщелі у той час майже не розвивалися — як демографічно, так і економічно. Населення у 1931 році складало 2053 особи — 889 православних, 518 католиків і 645 євреїв[2].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[4][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 676 113 470 93
Жінки 724 114 378 232
Разом 1400 227 848 325

Релігія[ред. | ред. код]

Від початку заснування Кліщель місто мало православні церкви — у XVI столітті є згадки про церкву Святого Миколи і Святого Юрія. У 1544 році королева Бона заснувала у місті католицький костел[2].

При парафії Святого Миколи існувала церковна школа, яку закінчив славіст Михайло Бобровський. Свій високий, як на той час, рівень школа ця завдячувала насамперед настоятелю Антону Сосноському (1774—1852), який, крім душпастирської роботи, займався також дослідженням історії свого міста та регіону. У 1820 роках в кліщелівській школі діти (80 осіб), крім релігії й письма по-слов'янськи та по-польські, вивчали також основи арифметики і здобували практичні знання із сільського господарства. Завдяки ініціативі отця Сосновського школи були організовані також й у навколішних скарбових селах — Дашах, Добриводі, Кузаві, Суховольцяхі Черемусі, в яких навчалися всього 78 хлопців і 30 дівчат. Вчителі були із селян і оплачували їх жителі згаданих сіл[2].

Сьогодні у Кліщелях діє лише одна православна парафія з мурованою церквою Успення Пресвятої Богородиці. Збереглася дерев'яна дзвіниця Миколівської церкви, відремонтована і перероблена на каплицю[2].

Культура[ред. | ред. код]

Від 1922 року у місті діяв театральний колектив, який ставив п'єси українських авторів. У 1966 році колектив здобув перше місце на загальнопольському огляді українських колективів у Перемишлі. Крім цього кліщелівськии гурток УСКТ (який діяв з 1956 року) організував також український хор. У 1966 році почалося вивчення української мови у місцевій початковій школі. Діяльність гуртка УСКТ (єдиного тоді на Північному Підляшші) зустрілася, однак, з ворожим ставленням адміністративного апарату, як і діючого за його підтримки Білоруського Суспільно-Культурного Товариства. У 1968 році навчання українською мовою було скасоване, а діяльність самого гуртка призупинена на початку 1970-х років. Його діяльність була відновлена у 1985 році[2].

Персоналії[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. а б в г д е ж и к л м Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник (ч. 5) // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1996. — № 3 (25) (травень-червень). — С. 34.
  3. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 22 листопада 2019.  (рос.)
  4. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  5. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  6. Людмила Лабович (2016 IV 25). З «Над Бугом і Нарвою». www.przegladprawoslawny.pl. Sami o Sobie. Процитовано 21 грудня 2019. 
  7. Григорій Купріянович. Люди (pl-PL). Союз українців Підляшшя. Процитовано 21 грудня 2019. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]