Кнайфель Олександр Аронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Композитор Олександр Аронович Кнайфель. Сортавала, серпень 1982.

Кнайфель Олександр Аронович — російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1996)

Біографія[ред.ред. код]

Народився 28 листопада 1943 р. в Ташкенті. Закінчив Ленінградську консерваторію (1967, клас Б. Арапова).

Автор понад сто музичних творів — хорових, інструментальних та вокально-інструментальних, музики для кіно і театру. Прем'єри творів Кнайфеля звучать на найбільших музичних фестивалях в Парижі, Лондоні, Амстердамі, Нью-Йорку, Цюріху, Зальцбурзі, Берліні, Кельні, Маастріхті, Феррарі та ін.

У 1992 р. у Франкфурті-на-Майні відбувся перший монографічний фестиваль композитора[1].

Музика Кнайфеля транслювалася Радіо Росії, BBC (Великобританія), Voice of America і National Public Radio (США), Radio France (Франція), Deutschlandfunk і WDR (Німеччина), KRO (Нідерланди), Lousanna, Bern (Швейцарія).

Записи творів композитора виходили на фірмах Мелодія, Le Chant du Monde, Megadisc Classics, Teldec Classics International, ECM New Sereies.

Член Спілки композиторів з 1968 р і Спілки кінематографістів з 1987 р.

Вільний художник, живе і працює в Санкт-Петербурзі.

Фільмографія:
Автор музики до ряду кінофільмів («Я — актриса», «Рафферті» (т/ф, 1980), «Торпедоносці» (1983), «Протистояння» (т/ф, 5 с, 1985), «Міф» (1986), «НП районного масштабу» (1988), «Особиста справа Анни Ахматової» (1989), «Неповерненець» (1991), «Квіти календули» (1998), «Жіноча логіка 2» (2002), «Італієць» (2005) та ін.), а також до українських стрічок: «Кримінальний талант» (1988, т/ф, 2 с), «Любов. Смертельна гра...» (1991).

Примітки[ред.ред. код]

Література та посилання[ред.ред. код]

  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.354;
  • Музыка: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.255;
  • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.57-58.
  • Біографія, перелік творів, фотоальбом

Посилання[ред.ред. код]