Книга землі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Книга Землі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Книга землі
Сайт сторінка
Книга землі у Вікісховищі?
Сцена з першої частини книги. Фреска з гробниці Рамсеса V (KV9).

Книга землі — давньоєгипетський заупокійний текст, якому були дані багато назв, наприклад, такі як «Створення сонячного диска» і «Книга Акера»[1]. Вперше книга з'явилася на стінах гробниць Мернептаха, Рамсеса III, Рамсеса VI, Рамсеса VII і в гробниці цариці Таусерт. Книга землі була доповненням до Книги печер[2]. Ключовими фігурами в цій книзі були Осіріс, Ра і Ба. Згідно з текстом книги, сонце здійснювало свій довгий шлях через землю бога Акера.

Першоджерела[ред. | ред. код]

Сцени з книги були виявлені на всіх стінах гробниць Рамсеса VI і Рамсеса VII. На стінах інших царських гробниць, в епоху з Нового царства до Пізнього періоду, були виявлені кілька додаткових сцен, але через те, що багато сцен з книги були хаотично розкидані, порушився порядок супроводжуваних зображень.[1]

Жан-Франсуа Шампольйон був першим, хто опублікував сцени зображень та тексти з гробниці Рамсеса VI. Його праця називалася «Пам'ятники з Єгипту» («Monuments de l'Egypte»), в якій була дана розшифровка ієрогліфів з гробниці Рамсеса VI. Російський єгиптолог Александр П'янков був першим, хто по-справжньому вивчив склад зображень з ієрогліфами [1], і першим, хто звернув увагу на зміст, який приховували зображення. Бруно Стрікер в 1963 році, охарактеризував книгу як «божественну ембріологію».[3]

Структура книги[ред. | ред. код]

Учені припускають, що вцілілі панелі початкової композиції були розділені на три регістри. Сьогодні до кінця не ясно, чи були сцени з інших гробниць частиною Книги землі або ж вони представляли собою самостійні твори.

Вчені вважають, що книга ділиться на дві половини, в кожній з яких присутні сцени покарання. У Книзі землі, сонячний диск використовується як часто повторюваний елемент. Сцени з книги в гробниці Рамсеса VI орієнтовані таким чином, що лицьова частина зображення розташована праворуч, тому їх можна прочитати в напрямку справа наліво.[2] Це є повною протилежністю звичайному розташуванню сцен на думку Олександра П'янкова.[4]

Зміст книги[ред. | ред. код]

Книга розділена на п'ять основних компонентів: Частина Е, Частина D, Частина С, Частина В і Частина А. До складу цих компонентів входять такі теми: створення сонячного диска, подорож Ра в підземний світ і вихід його на світло. Основна частина сюжету відбувається в Частині D і Частині А.

Частина Е[ред. | ред. код]

У цій частині зображено шість богів, які моляться сонячному диску на похоронних пагорбах. Це найменша з відомих частин книги і швидше за все вона не є початком Книги землі.

Частина D[ред. | ред. код]

Частина D найімовірніше є подорожжю до царства мертвих, головним героєм виступає Осіріс, який розташовується усередині гробниці, яка охороняється зміями. Трохи нижче під Осірісом розташовані боги Анубіс і той хто простягнув до них руки, щоб забезпечити захист тілу. Ця сцена зображує оновлення, а на сценах з двох суміжних сторін зображені покарання. У сценах покарання, боги представлені як такі, що карають і підтримують розпечені котли.[1]

Далі, мумія бога сонця стоїть на великому сонячному диску, укладеному двома парами рук, яке піднялося з глибин Нуна. По обидві сторони від Ра простяглася гірлянда з дванадцяти зірок і дванадцяти маленьких сонячних дисків, які вказують на хід годинника. Кінці гірлянди тримають дві богині розташовані праворуч і ліворуч сцени.

У заключній частині сцени зображений бог Акер, що має вигляд подвійного сфінкса, на ньому розташована барка бога сонця. Знизу барку підтримують два урея, а всередині барки бог Хепрі і Тот віддають молитви богові сонця Ра. Під Баркою розташовані дві королівські фігури, які притримують сонячний диск, а по обидва боки від них стоять Нефтіда і Ісіда, які підтримують крилатого жука скарабея.[2]

Середній регістр починається із зображення Гора, що піднімається з божественної фігури, іменованої «Єдність Заходу».[2] Далі йдуть сім пагорбів, в кожному з яких знаходиться бог. Потім, Гор з головою сокола піднімається з тіла Осіріса, якого захищають від мерців Ісіда і Нефтида.

У наступній сцені Нун обома руками тримає сонячний диск і два урея тримають інший сонячний диск. У верхній частині сонячного диска зображена змія, яка ймовірно може символізувати відродження сонця. Як і в багатьох інших давньоєгипетських сценах, в нижньому регістрі показані покарання ворогів (тіла перевернуті догори ногами) в «Місці знищення», оскільки він знаходиться нижче рівня богів. Боги є більш важливими фігурами, тому вони розташовані вище за інших. Бог сонця зображений з декількома саркофагами, а під ним розташовані четверо переможених ворогів.

У висновку сцени зображений труп у великому саркофазі, розташований в місці знищення, яке Ра назвав «Місцем шетіт». Це і є царство мертвих, в якому боги і богині підносячись над тілом, моляться, піднявши до неба руки. В останній сцені зображений змій Апоп, схоплений богами з головою барана.[1]

Частина C[ред. | ред. код]

Частина C складається з трьох регістрів, які можуть з'єднуватися з Частиною D, проте точна їх послідовність досі залишається невідомою. Верхній і середній регістри, обидва починаються із зображення бога сонця з головою барана. Два птахи Ба (один на жердині, а другий над жуком скарабеєм) звертаються з молитвами до бога сонця, і бог, чиє ім'я невідоме, вітає Ра. В середньому регістрі, позаду невідомого бога стоять два бога з головою барана і один бог з головою змії. Ці боги в захисній позі, протягнули свої руки до сонячного диска, верхня частина якого увінчана головою сокола «Гора з загробного світу».[1]

Частина B[ред. | ред. код]

Регістри цього розділу є найменш зрозумілими, тому багато частин цілком можуть належати частині А. У перших сценах цього розділу зображені чотири овальних форми з муміями всередині, які здатні дихати завдяки променям бога сонця. Є також чотири перевернутих пагорби, які перебувають під захистом від змій. В основній частині цього розділу, вертикально стоїть мумія, яку називали «трупом бога»,[1] вона ж була і сонячними диском бога. Перед ним, піднімається змія з пари рук, які тримають бога і богиню, воздають йому хвалу. Позаду мумії інша пара рук, названа «руками пітьми», які підтримують крокодила Пенвенті.

В наступному сюжеті зображено чотири овали, в яких знаходяться мумії та птиці-Ба, по одній у кожному овалі. Поруч розташовані два додаткових ієрогліфа, що зображують тіні. Під цією ілюстрацією зображені дві барки в яких знаходяться мумії Осіріса і сокологолового Гора. Над Осірісом варто з простягнутими до його мумії руками Ісіда, а над Гором стоїть Нефтида. З обох боків у кожної барки зображені сонячні диски.[1]

У заключній частині книги Землі, у верхній частині зображений великий похоронний пагорб, в якому міститься сонячний диск і невідоме божество, яке йому молиться. Дві голови показуються із землі і дві богині, розташовані по обидва боки від великого похоронного пагорба, також віддають хвалу. Прямо під цією фрескою, в нижньому регістрі, зображені чотири бога і чотири птахи-Ба, які також віддають молитви сонячному диску, піднявши обидві руки до нього.[1]

Частина А[ред. | ред. код]

На початку цього розділу, бог сонця в оточенні мумій, стоїть на поховальному пагорбі, який єгиптяни називали «пагорбом пітьми».[1] Над цим пагорбом розташовується сонячна барка. Слідом за цією сценою зображений Акер у вигляді подвійного сфінкса. Сонячна барка розташована між входом і виходом з царства мертвих. Кормова сторона барки звернена до виходу. Нижче зображено воскресіння тіла сонця. Це звичайна сцена, яку зображували всередині царських саркофагів. Голова сокола визирає з сонячного диска і світло падає на «таємничий труп», що лежить внизу.[1] У наступній сцені зображені дванадцять богинь, кожна з яких є певною годиною ночі. Над головою у кожної богині зображений червоний сонячний диск, а поряд з тілом богинь намальовані ієрогліфи «зірка» та «тінь».

На початку четвертої сцени, деякі мумії, знаходяться всередині чотирьох гігантських кіл. У п'ятій сцені, зображений бог, якого праворуч і ліворуч оточують боги меншого розміру. За припущенням вчених в центрі зображений Осіріс, праворуч від нього Тефнут і Шу, а ліворуч Хепрі і Нут. У шостій сцені зображена голова і пара рук, які піднімаються з глибини. Зверху на цій голові стоїть богиня «Руйнівниця», що підняла вгору руки для того щоб прийняти сонячний диск. Руки, що піднімаються з глибини підтримують двох богинь, ліворуч богиня сходу, а праворуч богиня заходу; обидві богині з піднятими руками звернені обличчям до сонячного диска. Вважається, що верхній регістр шостої частини закінчується рядком з назвою цієї роботи, але так це чи ні до кінця невідомо.

Середній регістр знову починається із зображення сонячної барки. Цю барку тягнуть чотирнадцять богів з головами барана. У наступній сцені, бог з ерегированним фалосом стоїть у печері, в оточенні дванадцяти богинь зірок, які направляють в його бік червоні диски.

Далі міститься сцена, зображення якої хаотично розкидані навколо всієї гробниці Рамсеса VI. У цій сцені зображені похоронні пагорби, на вершинах яких розташовані голови з піднятими до неба руками. Руки розташовані в позі вихваляння.

У третій сцені зображено народження Сонця. Подібна сцена в більш детальному варіанті також зустрічається всередині саркофага Рамсеса IV.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Armour, Robert (1986). Gods and Myths of Ancient Egypt. Cairo, Egypt: American University in Cairo. 
  • Hornung, Erik (1999). The Ancient Egyptian Books of the Afterlife. Ithaca, NY: Cornell UP. 
  • Hornung, Erik (1996). Conceptions of God in Ancient Egypt: The One and the Many. Ithaca, NY: Cornell UP. 
  • Piankoff, Alexandre (1954). The Tomb of Ramesses VI. Pantheon. 
  • Redford, Donald (2002). The Ancient Gods Speak: A Guide to Egyptian Religion. Oxford: Oxford UP. 
  • Silverman, David (1991). Religion in Ancient Egypt: Gods, Myths, and Personal Practice. Ithaca, NY: Cornell UP. 
  • Nicholson, Paul (2008). The Princeton Dictionary of Ancient Egypt. Princeton, NJ: Princeton UP. 
  • Shaw, Ian (2004). The Oxford History of Ancient Egypt. Oxford: Oxford UP. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л Hornung, Erik (1999). The Ancient Egyptian Books of the Afterlife. Ithaca, NY: Cornell UP. 
  2. а б в г Book of the Earth by Jimmy Dunn writing as Taylor Ray Ellison
  3. Shaw, Ian (2004). The Oxford History of Ancient Egypt. Oxford: Oxford UP. 
  4. Piankoff, Alexandre (1954). The Tomb of Ramesses VI. Pantheon.