Книга Ювілеїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Книга Ювілеїв — книга, що переповідає старозавітні книги Буття та Вихід. Повний текст книги знайдений у сорокових роках XIX століття, а до цього часу були відомі тільки короткі уривки. Більшість християнських церков відносить текст книги до апокрифічної літератури.

Зміст[ред. | ред. код]

Книга Ювілеїв розповідає історію світу від його створення до передачі табличок з законом Мойсеєві на горі Синай. Розповідь прикрашена різними деталями, які датовані за ювілеями, роками, тижнями і днями. Цей поділ згідно книги було відкрито Мойсеєві на горі Синай і у якому число 7 відіграє визначальну роль. Наприклад «змій спокушує Єву через сім років(…) у другому місяці сімнадцятого дня». Адам помирає наприкінці 19 ювілею, 7 річного тижня у 6 році". Отже Книга Ювілеїв є вільним переказом біблійних оповідань, що містяться в книзі Буття і в книзі Вихід. Автор намагається викласти біблійні події в строго послідовному порядку і вказати точно рік вчинення їх від створення світу. Він визначає період часу від створення світу або від Адама до вступу євреїв в Землю обітовану рівно в 50 ювілеїв, вважаючи при цьому в кожному ювілеї, всупереч Мойсеєвому законові, не 50 років як прийнято у періодах Ювілейного рокуу, а тільки 49 років, тобто рівно сім раз по сім. За цими ювілеями він і розподіляє всі описувані в його книзі події. Важливу роль у Книзі Ювілеїв відіграють ангели. Згадано 4 групи ангелів: «Ангели природи», «Ангели-хоронителі», «Ангели освячення», «Ангели лику». Книга розповідає про створення ангелів першого дня творення, їх гріховного зв'язку із людськими дочками, та винищення нефілімів. У ефіопській редакції книги пояснено, що «Ангели» були потомством Сифа, а «Люди» — потомство Каїна. За описом Книги Ювілеїв, гебрейська мова була первинною мовою всіх створінь, людей та звірів, проте після зруйнування вавилонської вежі вона відійшла у забуття аж до часу коли Авраам пізнав її від ангелів. Енох був першою людиною, якому було відкрито мистецтво письма і він записав таємниці астрономії, часу та історії світу.

Манускрипти[ред. | ред. код]

Повний текст Книги Ювілеїв відомий лише із ефіопських манускриптів 15 та 16 століть. Відомі також старіші фрагменти грецькою та латинською мовами. Фрагмент сирійською мовою зберігається у Британському музеї, що говорить про існування також і сирійського тексту. Частини тексту Книги Ювілеїв написані івритом також знайдені серед звитків Кумрану.

Датування тексту[ред. | ред. код]

Щодо датування тексту Книги Ювілеїв існують різні думки. Перші дослідження вказували на час написання тексту у епоху Йоханана Гіркана (135–104 до н. е.), проте сьогодні більшість дослідників схиляються до більш раннього датування 2 чи 3 ст. до н. е. При написанні Книги Ювілеїв Єрусалимський храм ще існував, про це є побічні свідчення майже в кожному розділі цього твору, отже він ще не був зруйнований. Найстаріший фрагмент манускрипту знайдений у Кумрані датований 125–200 р. до н. е. Таким чином робиться висновок, що текст був написаний не в Кумрані, а раніше.

Посилання[ред. | ред. код]