Книга приказок Соломонових

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюстав Доре «Цар Соломон у похилому віці».

Кни́га приказо́к Соломо́нових (При́повісті Соломо́на;[1] івр. משלי«Мішле(й)», лат. Parabolae Salomonis, грец. Παροιμιαι Σαλωμωντοσ)[2] — двадцята книга Старого Заповіту. Належить до навчальних поетичних книг поряд з Книгою Йова, Книгою Псалмів, Книгою Еклезіястовою і Піснею над Піснями. Згідно з юдейським каноном — це книга Мішлей, друга у Писаннях (Ктувім). Інші назви біблійної книги — Приповістей[3], Прислів'я[4], Притч або Приповідок. Деякі перекладачі, зокрема І. Огієнко, розділили книгу на частини відповідно до авторства або часу впорядкування приказок. Книга приказок є однією з найбільш цитованих книг Біблії.

Авторство та історія написання[ред. | ред. код]

Частини 1-3 приписуються безпосередньо Соломонові. Біблія детально розповідає про отримання цим ізраїльським царем мудрості. По смерті Давида ізраїльський престол перейшов до його сина, Соломона, і через деякий час до нього уві сні явився Господь Ягве. Соломон, відмовившись від багатства і довголіття, обрав «серце розумне, щоб судити народ…, розрізняти добре від злого…» (1 Царів 3:9). Як відомо з Першої книги царів 4:32, Соломон «проказав три тисячі приказок», які і послужили, скоріш за все, основою Книги приказок (або Приповістей). Щодо четвертої частини, у самому тексті вказано: «І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя» (Приповісті 25:1).

А кожен з розділів п'ятої частини належить окремим авторам (30 розділ — «слова Агура, Якеєвого сина», 31 розділ — «слова Лемуїла»). Єдності стосовно ідентифікації цих осіб немає. Дехто вважає, що за цими іменами стоїть сам Соломон[5]. Наприклад, у Мідраші говориться: «Його називали Агуром, адже він зберігав (агар) знання Тори, і сином Яке, бо ж він вивергнув (хіккі) його в тому сенсі, що знехтував пересторогою не одружуватися на багатьох жінках»[6]. Дехто вважає, що це один зі східних мудреців або брат Лемуїла[7]. Лемуїла же деякі коментатори асоціюють з царем Єзекією[8].

Збірки афоризмів, засновані на висловах з Книги приказок[ред. | ред. код]

Дерманський монастир, в якому з грецької мови вченими монахами на чолі з Кипріяном була перекладена «Пчола».

В середньовіччі на українських землях великою популярністю користувалися збірки афоризмів, відомих під назвою «Бджола»[9]. Крім виразів грецьких філософів, Отців Церкви, апостолів, в ній були і деякі з Книги приказок. Наприклад:

  • «Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові».
  • «Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї. Хто камінь кидає на друга, в себе кидає».
  • «Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам».
  • «Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога».

Видання перекладів і переспівів українською[ред. | ред. код]

  • Книга приповідок Соломонових // Поетична Біблія : [переспів Івана Чупашка] / Іван Петрович Чупашко; В.о. Львів. держ. музична акад. ім. М. Лисенка. – Львів : Кварт, 2004. – 275 с. – ISBN 966-87921-6-5
  • Книга приповістей Соломонових // Осанна Господу, осанна! : переспіви українською мовою Святого Письма / Тетяна Василенко. — Вінниця: Едельвейс і К, 2013. — 624 с. — С. 381—450. — (Серія «Бібліотека літератури Вінниччини»).
  • Книга Псалмів. Книга Приповістей Соломонових / у переспівах Миколи Карпенка ; [ред. Д. Степовик]. - Київ : Карпенко В. М. [вид.], 2004. - 299 с. - Назва на корінці : Псалми. Приповісті Соломонові. - ISBN 966-7833-70-4

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • О. Білецький. З "Книги приповісток Соломонових" // Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу : тексти, науково-практ. ст. : навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київський університет, 2003. - 676 с. - С. 90-91.
  • Кніжная спадчына Францыска Скарыны = Книжное наследие Франциска Скорины / [рэдкал.: Р. С. Матульскі (старш.) і інш. ; авт. ідэі: Р. С. Матульскі, П. У. Калаур ; пер. на англ. Г. М. Каваленка] ; Нац. б-ка Беларусі = Book heritage of Francysk Skaryna. - Мінск : Нац. б-ка Беларусі, [20--] . - ISBN 978-985-7039-17-3.
Т. 15 : Прытчы Саламона. Кніга Эклезіяст. Песня песняў = Притчи Соломона. Книга Екклесиаст. Песнь песней = The proverbs of Solomon. The books of Ecclesiastes. The song of songs . - Факсіміл. ўзнаўленне. - 2016. - 255 с. - Текст білорус., рос., англ., церковнослов'ян. - Парал. тит. арк. рос., англ. - 1000 прим. - ISBN 978-985-7125-12-8 (т.15) Да 500-годдзя Беларус. кнігадрукавання.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2011. Процитовано 23 квітня 2011. 
  2. Переклад І. Огієнка. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015. 
  3. Переклад нового світу. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 23 листопада 2015. 
  4. Притчи Соломоновы // Библейская Энциклопедия Брокгауза. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 13 січня 2016. 
  5. http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1200000137 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] - Soncino Books of the Bible / За ред. A. Cohen. Лондон, 1952; цит. за «Понимание Писания»(рос.)
  6. Агур // Православная Энциклопедия. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016. 
  7. Лемуил // Словарь библейских имен. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 13 січня 2016. 
  8. Бджола (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів). Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.