Книга приказок Соломонових

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюстав Доре «Цар Соломон у похилому віці».

Кни́га приказо́к Соломо́нових (При́повісті Соломо́на;[1] івр. משלי«Мішле(й)», лат. Parabolae Salomonis, грец. Παροιμιαι Σαλωμωντοσ)[2] — двадцята книга Старого Заповіту. Належить до навчальних поетичних книг поряд з Книгою Йова, Книгою Псалмів, Книгою Еклезіястовою і Піснею над Піснями. Згідно з юдейським каноном — це книга Мішлей, друга у Писаннях (Ктувім). Інші назви біблійної книги — Приповістей[3], Прислів'я[4], Притч або Приповідок. Деякі перекладачі, зокрема І. Огієнко, розділили книгу на частини відповідно до авторства або часу впорядкування приказок. Книга приказок є однією з найбільш цитованих книг Біблії.

Авторство та історія написання

[ред. | ред. код]

Частини 1-3 приписуються безпосередньо Соломонові. Біблія детально розповідає про отримання цим ізраїльським царем мудрості. По смерті Давида ізраїльський престол перейшов до його сина, Соломона, і через деякий час до нього уві сні явився Господь Ягве. Соломон, відмовившись від багатства і довголіття, обрав «серце розумне, щоб судити народ…, розрізняти добре від злого…» (1 Царів 3:9). Як відомо з Першої книги царів 4:32, Соломон «проказав три тисячі приказок», які і послужили, скоріш за все, основою Книги приказок (або Приповістей). Щодо четвертої частини, у самому тексті вказано: «І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя» (Приповісті 25:1).

А кожен з розділів п'ятої частини належить окремим авторам (30 розділ — «слова Агура, Якеєвого сина», 31 розділ — «слова Лемуїла»). Єдності стосовно ідентифікації цих осіб немає. Дехто вважає, що за цими іменами стоїть сам Соломон[5]. Наприклад, у Мідраші говориться: «Його називали Агуром, адже він зберігав (агар) знання Тори, і сином Яке, бо ж він вивергнув (хіккі) його в тому сенсі, що знехтував пересторогою не одружуватися на багатьох жінках»[6]. Дехто вважає, що це один зі східних мудреців або брат Лемуїла[7]. Лемуїла же деякі коментатори асоціюють з царем Єзекією[8].

Збірки афоризмів, засновані на висловах з Книги приказок

[ред. | ред. код]
Дерманський монастир, в якому з грецької мови вченими монахами на чолі з Кипріяном була перекладена «Пчола».

В середньовіччі на українських землях великою популярністю користувалися збірки афоризмів, відомих під назвою «Бджола»[9]. Крім виразів грецьких філософів, Отців Церкви, апостолів, в ній були і деякі з Книги приказок. Наприклад:

  • «Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові».
  • «Хто копає яму для ближніх своїх, упаде в неї. Хто камінь кидає на друга, в себе кидає».
  • «Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам».
  • «Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога».

Видання перекладів і переспівів українською

[ред. | ред. код]
  • Книга приповідок Соломонових // Поетична Біблія : [переспів Івана Чупашка] / Іван Петрович Чупашко; В.о. Львів. держ. музична акад. ім. М. Лисенка. – Львів : Кварт, 2004. – 275 с. – ISBN 966-87921-6-5
  • Книга приповістей Соломонових // Осанна Господу, осанна! : переспіви українською мовою Святого Письма / Тетяна Василенко. — Вінниця: Едельвейс і К, 2013. — 624 с. — С. 381—450. — (Серія «Бібліотека літератури Вінниччини»).
  • Книга Псалмів. Книга Приповістей Соломонових / у переспівах Миколи Карпенка ; [ред. Д. Степовик]. - Київ : Карпенко В. М. [вид.], 2004. - 299 с. - Назва на корінці : Псалми. Приповісті Соломонові. - ISBN 966-7833-70-4

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • О. Білецький. З "Книги приповісток Соломонових" // Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу : тексти, науково-практ. ст. : навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К. : Київський університет, 2003. - 676 с. - С. 90-91.
  • Кніжная спадчына Францыска Скарыны = Книжное наследие Франциска Скорины / [рэдкал.: Р. С. Матульскі (старш.) і інш. ; авт. ідэі: Р. С. Матульскі, П. У. Калаур ; пер. на англ. Г. М. Каваленка] ; Нац. б-ка Беларусі = Book heritage of Francysk Skaryna. - Мінск : Нац. б-ка Беларусі, [20--] . - ISBN 978-985-7039-17-3.
Т. 15 : Прытчы Саламона. Кніга Эклезіяст. Песня песняў = Притчи Соломона. Книга Екклесиаст. Песнь песней = The proverbs of Solomon. The books of Ecclesiastes. The song of songs . - Факсіміл. ўзнаўленне. - 2016. - 255 с. - Текст білорус., рос., англ., церковнослов'ян. - Парал. тит. арк. рос., англ. - 1000 прим. - ISBN 978-985-7125-12-8 (т.15) Да 500-годдзя Беларус. кнігадрукавання.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Переклад І. Огієнка. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
  3. Переклад нового світу. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
  4. Притчи Соломоновы // Библейская Энциклопедия Брокгауза. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
  5. http://wol.jw.org/ru/wol/d/r2/lp-u/1200000137 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] - Soncino Books of the Bible / За ред. A. Cohen. Лондон, 1952; цит. за «Понимание Писания»(рос.)
  6. Агур // Православная Энциклопедия. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
  7. Лемуил // Словарь библейских имен. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
  8. Бджола (промови і мудрості од Євангелія і од Апостола, і од святих мужів, і розум зовнішніх філософів). Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.