Книга рекордів України
| «Книга рекордів України» | |
|---|---|
 Емблема «Книги рекордів України» | |
| Тип | організація |
| Засновано | 2002 |
| Країна |  Україна |
| Місце діяльності | Україна |
| Голова редакційної ради | Олег Іваненко |
| Генеральний директор | Ганна Крисюк |
| Директор | Ігор Підчібій[1] |
| Штат працівників | 8 осіб[1] |
| Вебсайт: record.org.ua | |
«Книга рекордів України» — проєкт та торгова марка, під якою фіксують рекорди та досягнення в Україні. Належить компанії ТОВ «Укрімідж»[2]. Реєстрація рекордів здійснюється як на платній, так і на безоплатній основі[3].
Проєкт є партнером міжнародної «Книги рекордів Гіннеса». Але, на відміну від останньої, «Книга рекордів України» не реєструє «дурних» та небезпечних рекордів[4][3].
Всупереч назві, зареєстровані проєктом рекорди не видаються у формі книги[4][3].
Проєкт було започатковано 2002 року, коли до Ігоря Підчібія звернувся Олексій Свистунов, власник «Книги рекордів Росії», із проханням допомогти зареєстувати рекорд із миття посуду[5]. Відтак, 2002 року Ігор Підчібій та його колеги зареєстрували авторське право на твір «Національний презентаційно-іміджевий проєкт „Книга рекордів України“»,[5][6] а 2004 року зареєстрували торгову марку «Книга рекордів України»[5][7].
Першим рекордом зареєстрованим «Книгою рекордів України» стало пошиття 10-метрового смокінга модельєром Михайлом Вороніним[5]. Станом на 2012 рік, проєкт зареєстрував уже понад 1500 рекордів, що були частково опубліковані на сайті проєкту[4] Станом на 2018 рік — 20 тисяч[3].
Початково проєкт виплачував гонорари для рекордсменів, однак згодом від цієї практики відмовились[5].
Появу у 2010 році «Національного реєстру рекордів України» колектив «Книги рекордів України» сприйняв як протизаконне копіювання власної діяльності та порушення своїх авторських прав[8][9].
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 2 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в г Ірина Львова. Олег Іваненко, Голова наглядової ради національного проєкту «Книга рекордів України»: — Градус унікальності — рекордний: «…Ми спроможні на надзвичайні досягнення…» [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Голос України, 30.12.2018
- ↑ а б в Євгенія Ступ'як. Встановлю собі рекорд [Архівовано 2 квітня 2021 у Wayback Machine.] // report.if.ua, 13 вересня 2012.
- ↑ а б в г д Ольга Телипська. За рекорди гроші не платять. Історія «Книги рекордів України» [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Справжня Варта, 16 вересня 2013
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Предоставленные данные не претендуют на полноту, а лишь отображают «компетентность», нарушения законодательства и откровенную ложь т.н. «экспертов» «Клона» в угоду своим личным интересам [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.] // Книга рекордів України (рос.)
- ↑ Предоставленные данные не претендуют на полноту, а лишь отображают «компетентность» т.н. «экспертов» «Клона» [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Книга рекордів України (рос.)
- Офіційний сайт [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.]
- Старий офіційний сайт [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]