Кнут Гауґланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кнут Гауґланд
Народився 23 вересня 1917(1917-09-23)[2][3]
Р'юканd, Телемарк, Норвегія
Помер 25 грудня 2009(2009-12-25)[1][2][3] (92 роки)
Осло, Норвегія
Країна  Норвегія
Діяльність мандрівник-дослідник, боєць опору
Учасник Друга світова війна
Членство 1-а окрема норвезька рота і Кон-Тікі
Посада директор музеюd
Нагороди
Воєнний Хрест (Велика Британія) орден «За видатні заслуги» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Великий золотий почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»‎ Кавалер ордена Почесного легіону офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» Knights of the Order of the Falcon Військовий хрест Медаль Оборони 1940-1945 медаль 70-річного ювілею короля Гокона VII Defence Service Medal кавалер I класу ордену Святого Олафа медаль Свободи Командор ордена Леопольда І Knight 1st class of the Order of Vasa Орден Данеброг (Данія)
IMDb ID 0369363

Кнут Геуґланн (норв. Knut Haugland; 23 вересня 1917 — 25 грудня 2009) — норвезький мандрівник, радіоінженер, один з членів експедиції Тура Геєрдала, директор Музею Кон-Тікі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Кнут Геуґланн народився 23 вересня 1917 року. За часів Другої світової війни він був членом норвезького Руху Опору, брав участь у різних військових операціях. Зокрема, Геуґланн входив до загону диверсантів, які зірвали постачання до Третього рейху важкої води, необхідної німцям для створення ядерної зброї.[4]

У 1947 році разом з Геєрдалом і ще чотирма мандрівниками Кнут Геуґланн проплив близько 8 тисяч кілометрів від узбережжя Перу до Полінезії на плоту Кон-Тікі. Під час цієї подорожі Геуґланн виконував обов'язки радиста. На подолання цієї відстані потрібен був 101 день. На основі експедиції Тур Геєрдал зняв документальний фільм Кон-Тікі (1950), що здобув в 1952 році премію Оскар у номінації «Найкращий документальний фільм».

Кнут Геуґланн керував Музеєм Кон-Тікі з моменту його заснування у 1947 році по 1990 рік.

Помер 2009 року у лікарні від природних причин. На момент смерті він був єдиним живим учасником подорожі на Кон-Тікі.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Heyerdahl, Thor (1950). The Kon-Tiki Expedition. George Allen & Unwin.
  • Scouting Round the World, J. S. Wilson, first edition, Blandford Press 1959.
  • Marks, L. (1998) Between silk and cyanide; A codemaker's war 1941—1945. London, Harper Collins and New York, Simon and Schuster.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8431459.stm
  2. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #13876915X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Grimes, William (4 січня 2010). Knut Haugland, Sailor on Kon-Tiki, Dies at 92. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 1 вересня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]