Княжичі (Києво-Святошинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Княжичі
COA Kniazhychy, Kyivska, Ukraine.svg FLA Kniazhychi, Kyivska, Ukraine.svg
Герб Княжичів (Києво-Святошинський район) Прапор Княжичів (Києво-Святошинський район)
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Києво-Святошинський
Рада/громада Княжицька сільська рада
Код КОАТУУ 3222483601
Основні дані
Засноване 1489
Населення 938
Площа 2,132 км²
Густота населення 439,96 осіб/км²
Поштовий індекс 08143
Телефонний код +380 4598
Географічні дані
Географічні координати 50°19′50″ пн. ш. 30°08′00″ сх. д. / 50.33056° пн. ш. 30.13333° сх. д. / 50.33056; 30.13333Координати: 50°19′50″ пн. ш. 30°08′00″ сх. д. / 50.33056° пн. ш. 30.13333° сх. д. / 50.33056; 30.13333
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Місцева влада
Адреса ради 08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Княжичі, вул.Шевченка,26 , тел. 32-4-23
Карта
Княжичі is located in Україна
Княжичі
Княжичі
Княжичі is located in Київська область
Княжичі
Княжичі

Кня́жичісело в Україні, в Києво-Святошинському районі Київської області. Населення становить 938 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Історія розвитку цього українського села тісно переплітається з тисячолітньою історією розвитку Київської Русі та її столиці — древнього міста Києва.

Перші відомості про заснування села Княжичі з’явилися у рукописах монахів і датуються 991 роком. У ті давні часи на цьому місці, за 8 км від древнього Білгорода було збудовано фортецю. У цій фортеці за дорученням Великого князя Київської Русі розташувалися на постійне мешкання князеві люди, через що й було надано назву фортеці — «Княжичі».

у 1240 році село було повністю знищене монголами. У XIV столітті Княжичі відродилися знову. У 1489 році про село ще раз згадують історичні документи, коли польський король Казимир передав Княжичі у володіння у Київське воєводство. У 1709 році, згідно з універсалом гетьмана Івана Скоропадського, його власником став Михайлівський Золотоверхий монастир міста Києва. На початку XVII століття на околиці села розташувався монастирський скит із кам’яною церквою, яка була зруйнована кримськими татарами, але церковний фундамент зберігся до нашого часу.

Після відновлення польського володіння на початку XVIII століття Княжичі були приєднані до Ясногородського маєтку князів Шуйських.

У селі знаходилися дерев’яна Хрестовоздвиженська церква, побудована у першій половині XVIII століття.

У липні 1768 року в селі побували козаки Івана Бондаренка[1].

У 1900 році власницьке село Білогородської волості Київського повіту Київської губернії. Відстань від повітового міста 31  верста, від волості 11. Дворів 116, мешканців 673. Числиться 959 десятин землі, з якої належить : поміщикам - 502 десятини, церквам - 33, селянам - 502. Село належить поміщиці Залевській Яніні Милославівній. В селі 1 православна церква, 1 школа грамоти, 2 вітряни млини, 1 запасний хлібний магазин, 1 пожежна частина.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  2. Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Кіевъ: Типографія Ивановой, аренд. А.Л. Поповымъ, Спасская 10, 1900р. С.ХI. С.1098.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.