Кобе
Кобе | |
Панорама міста | |
Країна | Японія |
Острів | Хонсю |
Регіон | Кінкі |
Префектура | Хьоґо |
ISO 3166-2 | 28100-0 |
34°41′ пн. ш. 135°12′ сх. д. / 34.683° пн. ш. 135.200° сх. д.Координати: 34°41′ пн. ш. 135°12′ сх. д. / 34.683° пн. ш. 135.200° сх. д. | |
Площа | 552,23 км² (1 жовтня 2008[1]) |
Населення | 1 534 157 осіб (1 січня 2009[2]) |
Густота | 2778.1 осіб / км² |
Райони | 9 |
city.kobe.lg.jp(яп.) | |
Кобе у Вікісховищі |
Ко́бе (яп. 神戸市, こうべし, кобе ші[3]) — місто в Японії, у південно-східній частині префектури Хьоґо, адміністративний центр цієї префектури. Входить до списку міст державного значення Японії.
Кобе — одне з найбільших міст узбережжя Осацької затоки, в акваторії Внутрішнього Японського моря. Місто є великим міжнародним портом і має ідеальну глибоководну бухту у вигляді розгорнутого віяла. Центром Кобе пролягають гори Рокко, у підніжжя яких знаходиться гарячі ванни на термальних водах Аріма, одні з найстаріших у Японії. Місто вважається батьківщиною японських дач і куротів.
Історично Кобе входило до складу провінції Ідзумі і було важливим транспортним і торговельним пунктом на шляху до японської столиці Кіото. У цьому поселенні традиційно знаходилося багато контор оптовиків і лихварів, а також виробників японської горілки саке. Крім цього Кобе було значним релігійним центром і славилося «трьома святинями», синтоїстськими святилищами Ікута, Наґата і Мінатоґава. З середини 19 століття місто стало одним з головних осередків модернізації країни, центром сталеваріння, кораблебудування, машинобудування, хімічної промисловості і виробництва штучних перлів. Кобе зазнало великих руйнувань під час землетрусу 1995 року, але швидко відновило свій потенціал.
Сучасне Кобе — це велике комерційне місто. Головними галузями економіки є харчова промисловість, фармацевтика, мода і туризм. У Кобе знаходиться понад 100 представництв міжнародних підприємств у Азії і Японії, таких як Procter & Gamble and Nestlé.
Емблема Кобе — стилізоване зображення 2-х віял, які символізують порти Хьоґо і Кобе. Обидва віяла схрещені у формі знаку японської абетки катакани カ («ка»), з якого починається старе написання слова «Кобе» (カウベ). Емблема була затверджена у травні 1907 року.[4]
Прапор Кобе
|
Прапор Кобе — полотнище зеленого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста білого кольору.
Цей розділ потребує доповнення. |
Площа міста становить близько
552,23 км².Клімат Кобе (1981—2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 19,2 | 20,8 | 23,7 | 28,5 | 31,9 | 34,2 | 37,7 | 38,8 | 35,8 | 31,4 | 26,2 | 23,7 | 38,8 |
Середній максимум, °C | 9,0 | 9,6 | 12,8 | 18,7 | 23,2 | 26,6 | 30,0 | 31,8 | 28,5 | 22,7 | 17,3 | 11,9 | 20,2 |
Середня температура, °C | 5,8 | 6,1 | 9,3 | 14,9 | 19,4 | 23,2 | 26,8 | 28,3 | 25,2 | 19,3 | 13,9 | 8,7 | 16,7 |
Середній мінімум, °C | 2,7 | 3,0 | 6,0 | 11,3 | 16,2 | 20,4 | 24,4 | 25,8 | 22,5 | 16,1 | 10,6 | 5,4 | 13,7 |
Абсолютний мінімум, °C | −6,4 | −7,2 | −5 | −0,6 | 3,9 | 10,0 | 14,5 | 16,1 | 10,5 | 5,3 | −0,2 | −4,3 | −7,2 |
Годин сонячного сяйва | 145,8 | 137,0 | 159,9 | 189,8 | 193,7 | 154,2 | 174,5 | 215,5 | 153,2 | 167,1 | 150,5 | 154,0 | 1995,1 |
Норма опадів, мм | 37.8 | 56.9 | 98.5 | 101.6 | 149.7 | 181.6 | 152.1 | 90.9 | 144.6 | 98.3 | 63.4 | 40.9 | 1216.2 |
Днів з опадами | 6,2 | 7,3 | 10,9 | 9,9 | 10,6 | 12,2 | 11,0 | 6,7 | 10,3 | 8,5 | 6,3 | 6,3 | 106,4 |
Вологість повітря, % | 62 | 63 | 61 | 62 | 66 | 72 | 75 | 71 | 70 | 64 | 63 | 61 | 66 |
Джерело: Метеорологічне управління Японії (середні значення: 1981—2010, рекордні: 1897—2018)[5][6] |
Кам'яні знаряддя праці та артефакти, які були знайдені на заході Кобе свідчать, що на цій території розташовувались людські поселення ще з періоду Джьомон (від 12000 до 300(900)рр. до Р. Х.)[7].
Природні умови цієї території сприяли розвитку рибальства та створення порту, який став економічним центром міста[8].
Вперше ця місцевість згадується в одній з найдавніших пам'яток японської літератури періоду Нара — Ніхон Сьокі, у зв'язку з будівництвом тут святилища Ікута в 201 році н. е.[9][10].
В періоди Нара (710–794) та Хей'ан (794–1185) місцевий порт був відомий під ім'ям Овада Антораґе та був одним з портів, звідки відправляли японські посольства до китайської династії Суй[7][10].
На короткий термін в 1180 році Кобе виконував функції столиці Японії, коли Тайра но Кійоморі перевіз Імператора Антоку до міста Фукухара (сучасний міський район Хьоґо міста Кобе)[7]. Через п'ять місяців Імператор повернувся до Кіото[10].
В 1184 році фортеця роду Тайра та святилище Ікута стали місцем битви при Іті-но-Тані під час війни Мінамото і Тайра.
В період Камакура (1185–1333) порт значно розрісся та став важливим центром торгівлі Японії з іншими країнами. В XIII ст. Кобе був відомий під ім'ям Порт Хьоґо[8] та разом з північною частиною Осаки входив в провінцію Сеццу.
В період Едо східна частина сучасного Кобе входила в Амаґасакі-хан, північна частина — в Акасі-хан, а центр разом з портом знаходився під прямим контролем сьоґунату Токуґави[11][12]. І тільки в 1871 році вся територія Кобе опинилася в складі однієї адміністративної одиниці — префектури Хьоґо.
Під час Реставрації Мейдзі в 1868 році порт Хьоґо був одним з перший відкритий для торгівлі з Західними країнами[13].
Місто Кобе було засноване в 1889 році. Назва «Кобе» походить від слова канбе (яп. 神戸) — архаїчної назви служителів святилища Ікута. 1 вересня 1956 року місто увійшло до списку міст державного значення Японії.
Під час Другої світової війни 17 березня 1945 року місто піддалося бомбардуванню американською авіацією. В результаті 8,841 жителів міста загинуло та 21 % будівель в Кобе зруйновано.
Під тиском громадян міста 18 березня 1975 року муніципальна рада Кобе ухвалила рішення заборонити вхід в порт міста судам з ядерною зброєю на борту. Ця політика стала відомою, як «Формула Кобе»[14][15].
17 січня 1995 року в 5:46 потужний землетрус силою 7.3 бала за шкалою Ріхтера зруйнував десятки тисяч будинків в Кобе, обрушив дороги та мости, завдав величезного удару по економіці міста. Землетрус та подальші пожежі знищили більше 212,443 будівель та вбили більше 5 000 чоловік[16][17]. Після землетрусу Кобе був відбудований практично заново. В Японії цей землетрус відомий під ім'ям Великий землетрус Хансін.
До землетрусу порт Кобе був найбільшим в Японії та одним з найбільших в Азії. Зараз Кобе четвертий за розмірами в Японії та тридцять восьмий у світі[18].
Місто поділене на дев'ять районів:
- Нісі (яп. 西区[19]) — площа 137.86 км². Населення 248,407 чол.[20] Нісі найзахідніший район міста Кобе. До 1982 року ця територія входила до складу району Тарумі.
- Кіта (яп. 北区[21]) — площа 241.84 км², населення 226,402 чол.[20]. Кіта найбільший район Кобе та знаходиться на північному сході міста.
- Тарумі (яп. 垂水区) — площа 26.89 км², населення 219,958 чол.[20]. На території району знаходиться найдовший міст у світі: Великий міст протоки Акасі. Тарумі був відокремлений в окрему адміністративно-територіальну одиницю в 1946 році. До цього часу він входив в склад району Сума.
- Сума (яп. 須磨区) — площа 30.0 км², населення 168,400 чол.[20] На території району знаходяться пляжі — популяне місце відпочинку туристів.
- Наґата (яп. 長田区) — площа 11.46 км², населення 102,387 чол.[20] На території району знаходиться відоме святилище Наґата.
- Хьоґо (яп. 兵庫区) — площа 14.54 км², населення 107,553 чол.[20] Район Хьоґо історичний та економічний центр міста Кобе.
- Туо (яп. 中央区[22]) — площа 28.37 км², населення 119,768 чол.[20] Район Туо адміністративний центр міста, тут знаходяться всі головні адміністративні будівлі та аеропорт Кобе.
- Нада (яп. 灘区) — площа 31.4 км², населення 129,095 чол.[20] На території району розташований Університет Кобе.
- Хіґасінада (яп. 東灘区) — площа 30.36 км², населення 207,146 чол.[20].
- У Кобе розташований регіональний штаб Управління морської безпеки Японії. Він забезпечує безпеку кордонів та територіальних вод Японії в районі префектур Шіґа, Осака, Нара, Вакаяма, Токушіма, Коті, а також півдні префектур Кіото та Хьоґо[23].
Станом на 1 січня 2009 року в місті Кобе проживає 1 534 157 осіб в 658,876 домогосподарств. Густота населення 2 778,1 осіб/км². На кожні 100 жінок приходиться 90.2 чоловіків[24]. Тринадцять відсотків населення — діти віком від 0 по 14 років, шістдесят сім відсотків — від 15 по 64, двадцять відсотків — більше 65 років[25].
В місті зареєстровано приблизно 44,000 громадян інших держав. Корейців — 22,237, китайців — 12,516, в'єтнамців — 1,301, американців — 1,280[25].
Кобе важливий торговельний та промисловий центр регіону Кінкі. Порт Кобе четвертий за розмірами в Японії та тридцять восьмий у світі[18].
Станом на 2004 рік реальний ВВП міста дорівнює ¥ 6.3 трил., що становить 34 % ВВП всієї префектури Хьоґо та 8 % ВВП регіону Кінкі[26].
Приблизно 1 % працівників працює в первинному секторі економіки (агрокультура, рибальство та ін.), 21 % — вторинному секторі економіки (промисловість) та 78 % — в сфері послуг[25].
Загальна вартість усіх вироблених продуктів у Кобе у 2004 році становила ¥ 2.5 трил. Основні види продукції: побутові прилади, їжа, устаткування для транспорту та комунікацій.
Найбільші японські компанії, чия штаб-квартира знаходиться в Кобе, це: ASICS, Daiei, Kawasaki Heavy Industries, Kawasaki Shipbuilding Co., Mitsubishi Motors, Mitsubishi Heavy Industries, Mitsubishi Electric, Kobe Steel, Sumitomo Rubber Industries та TOA Corporation.
В місті Кобе розташовані штаб-квартири більше сотні міжнародних корпорацій зі Східної Азії чи Японії. З них найбільше: 24 з Китаю, 18 з США та 9 з Швейцарії[27]. Сюди входять такі відомі компанії, як Eli Lilly and Company, Nestle, Procter & Gamble[28], Tempur-Pedic, Boehringer-Ingelheim та Toys "R" Us.
Також в Кобе розташовані великі науково-дослідницькі центри, такі як Національний інститут інформаційних та комунікаційних технологій Кобе[29], Азійський центр зменшення катаклізмів[30], Центр розвитку біології та медичних технологій Кобе[31] та інші.
Головний транспортний вузол Кобе — Станція Санномія, де перетинаються три головні залізничні лінії[32], міський метрополітен та лінія автоматичного метро, що пов'язує станцію Санномія з аеропортом Кобе (UKB). Станція швидкісної залізниці Шінкансен знаходиться за півтора кілометри на північ від Санномія, сполучення забезпечується метрополітеном.
В Кобе розташовано 169 державних початкових шкіл та 83 державних середніх шкіл, де навчаються 80,200 та 36,000 учнів відповідно[33]. Також в місті є 4 приватні початкові школи та 14 приватних середніх шкіл, з кількістю учнів 82,000 та 42,300 чол. відповідно[25][34][35]
В Кобе знаходиться 28 муніципальних старших шкіл[33] та 25 приватних старших шкіл[36]. Всі інші старші школи знаходяться під управлянням державної Комісії з освіти префектури Хьоґо[37]. Загальна кількість учнів старших шкіл за даними на 2006 рік становила 43,400 чол.[25]
Діти іноземців, що проживають у Кобе, а також, діти громадян Японії, за бажання, мають можливість вивчати рідну мову та здобувати освіту і документи про здобуті освітні рівні, що визнаються у Німеччині, Кореї, Китаї, Канаді, США чи у інших країнах, навчаючись у міжнародних школах, акредитованих у освітніх системах цих країн, чи у міжнародних освітніх системах. Здобути освіту японською та англійською американського зразка можна у чотирьох міжнародних школах, акредитованих Західною асоціацією шкіл та коледжів США[en].[38] Три міжнародні школи у Кобе акредитовані розробником освітніх міжнародних програм фундацією International Baccalaureate:
Дипломи про середню освіту міжнародного бакалаврату (англ. The IB diploma) надають можливість здобувати вищу освіту та приймаються і визнаються більше, ніж 2 337 університетами у 90 державах світу.[39]
Також в Кобе знаходиться 18 державних та приватних університетів та 8 технікумів. Кількість студентів на 2006 рік становила 67,000 та 4,100 чол. відповідно[25].
Кобе відоме своєю яловичиною та онсеном Аріма. Також до відомих пам'яток Кобе належать святилище Ікута та Портова башта Кобе.
Серед туристів популярні нічні краєвиди Кобе з прилеглий гір, таких як Рокко та Мая.
Кобе часто асоціюється з космополітизмом та модою, що знайшло своє втілення в японській приказці: «Якщо ти не можеш поїхати в Париж, вирушай до Кобе»[40]. Двічі на рік в Кобе проводиться фестиваль моди[41], а з 1981 року кожного жовтня в місті проходить фестиваль джазу[42].
Клуб | Спорт | Ліга | Домашній стадіон | Дата заснування |
---|---|---|---|---|
Kobe Steel Kobelco Steelers | Регбі | Найвища Ліга | Kobe Wing Stadium | 1928 |
Orix Buffaloes | Бейсбол | Тихоокеанська Ліга | Skymark Stadium Osaka Dome |
1938 |
Vissel Kobe | Футбол | Джей-ліга | Home's Stadium Kobe Kobe Universiade Memorial Stadium |
1995 |
Крім міст-побратимів Кобе має порти-побратими та міста-друзі[43]:
- Міста-побратими
- Сієтл, США (1957)
- Марсель, Франція (1961)
- Ріо-де-Жанейро, Бразилія (1969)
- Рига, Латвія (1974)
- Брисбен, Австралія (1985)
- Барселона, Іспанія (1993)
- Бам, Іран (2008)
- Піско, Перу (2007)
- Хайфа, Ізраїль (2004)
- Порти-побратими
- Міста-друзі
- ↑ Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 [1].
- ↑ Статистика префектури Хьоґо // Сайт префектури Хьоґо. Переглянуто 10 лютого 2009 [2].
- ↑ Дослівне значення: «божествені двори». Походить від назви поселень, «дворів» в околицях району Санномія і кварталу Мото, які з 9 століття належали місцевому синтоїстському святилищу Ікута.
- ↑ Загальний опис міста Кобе [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] (яп.)
- ↑ 平年値(年・月ごとの値) (яп.). Метеорологічне управління Японії. Архів оригіналу за 5 Квітня 2014. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ 観測史上1~10位の値(年間を通じての値) (яп.). Japan Meteorological Agency. Архів оригіналу за 4 Січня 2014. Процитовано 3 грудня 2018.
- ↑ а б в City of Kobe [Архівовано 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] — «Kobe's History»
- ↑ а б Hyogo International Tourism Guide [Архівовано 30 Листопада 2006 у Wayback Machine.] — «Hyogo-tsu»
- ↑ Ikuta Shrine official website [Архівовано 4 квітня 2008 у Wayback Machine.] — «History of Ikuta Shrine»
- ↑ а б в Kobe City Info. Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 22 березня 2009.
- ↑ City of Kobe [Архівовано 20 квітня 2008 у Wayback Machine.] — «Old Kobe»
- ↑ City of Ashiya [Архівовано 17 червня 2008 у Wayback Machine.] — «An Outline History of Ashiya»
- ↑ Hyogo Prefectural Government [Архівовано 5 жовтня 2006 у Wayback Machine.] — «Hyogo Overview»
- ↑ Kobe City Council [Архівовано 17 Травня 2006 у Wayback Machine.] — «Resolution on the Rejection of the Visit of Nuclear-Armed Warships into Kobe Port»
- ↑ Kamimura, Naoki. «Japanese Civil Society and U.S.-Japan Security Relations in the 1990s» International Physicians for the Prevention of Nuclear War [Архівовано 16 травня 2006 у Wayback Machine.]
- ↑ The Great Hanshin-Awaji Earthquake Statistics and Restoration Progress (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 27 травня 2008.
- ↑ Great Hanshin Earthquake Restoration. Архів оригіналу за 14 Жовтня 2014. Процитовано 22 Березня 2009.
- ↑ а б American Association of Port Authorities. Архів оригіналу за 21 грудня 2008. Процитовано 21 грудня 2008.
- ↑ Дослівно перекладається, як Західний район
- ↑ а б в г д е ж и к City of Kobe [Архівовано 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — «Population by Ward»
- ↑ Дослівно перекладається, як Північний район
- ↑ Дослівно перекладається, як Центральний район
- ↑ Офіційна сторінка Управління морської безпеки Японії. Архів оригіналу за 8 Грудня 2006. Процитовано 24 Вересня 2012.
- ↑ Місто Кобе [Архівовано 25 Грудня 2008 у Wayback Machine.](яп.)
- ↑ а б в г д е Статистика по Кобе. Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 13 травня 2009.
- ↑ Hyogo Industrial Advancement Center (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2007. Процитовано 4 липня 2007.
- ↑ NIKKEI.net. Архів оригіналу за 6 липня 2007. Процитовано 15 травня 2009.
- ↑ «P&G Locations [Архівовано 20 Листопада 2008 у Wayback Machine.].» Proctor & Gamble
- ↑ National Institute of Information and Communications Technology Kobe Advanced ICT Research Center. Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 19 травня 2009.
- ↑ Asian Disaster Reduction Center. Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 16 квітня 2019.
- ↑ RIKEN Center for Developmental Biology RIKEN Kobe Institute. Архів оригіналу за 10 квітня 2007. Процитовано 19 травня 2009.
- ↑ Карта залізниць. Архів оригіналу за 23 Липня 2008. Процитовано 19 Травня 2009.
- ↑ а б City of Kobe. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 19 травня 2009.
- ↑ Hyogo Prefectural Government [Архівовано 2 Липня 2007 у Wayback Machine.] — «Private elementary schools»
- ↑ Hyogo Prefectural Government [Архівовано 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.] — «Private middle schools»
- ↑ Hyogo Prefectural Government [Архівовано 30 Вересня 2007 у Wayback Machine.] — «Private high schools»
- ↑ Hyogo Prefectural Board of Education [Архівовано 8 Березня 2009 у Wayback Machine.] — «Hyogo prefectural public schools at a glance»
- ↑ Directory of Schools (Country - Japan). ACS WASC (англійською) . Архів оригіналу за 19 Жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
- ↑ У яких державах та які університети визнають «IB-Diploma» [Архівовано 11 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Hassan, Sally. «Where Japan Opened a Door To the West». New York Times., New York Times Website [Архівовано 12 Жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- ↑ Kobe Collection Official Website [Архівовано 7 Березня 2007 у Wayback Machine.] (Japanese)
- ↑ Kobe Jazz Street. Архів оригіналу за 10 лютого 2007. Процитовано 4 червня 2009.
- ↑ City of Kobe [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.] — «Sister City, Friendly City, Friendship & Cooperation City»
- Офіційний сайт [Архівовано 24 Березня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |