Кобзарі Полтавщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кобзарі Плтавщини

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Автентичні кобзарі Потавщини відрізнялися від кобзарів інших регіонів, насамперед Слобідських та Чернігівських, в першу чергу в манері виконання та грання на своїх бандурах. Деякі Полтавські кобзарі тримали інструменти паралельно до тіла і обидві руки могли легко грати як і на приструнках так і на басах. Плотавьські кобзарі називали цей спосіб Зіньківською наукою і говорили про це як Г. Хоткевич замічав з гордістю як про якусь глибоку мудрість. Цей спосіб гри на бандурі який вживали слобожанські кобзарі став основою харківського способу гру на бандурі який удосконалив її та розробив науковий фундамент Гнат Хоткевич.

Інструменти які вживали Слобожанські кобзарі мало відрізнлися від старосвітських бандур кобзарів інших районів, але завдяки спосіб тримання бандури, технічні можливости виконавців були значніші. Це теж вплинуло на інструментальний супровід. Коли в Полтавських кобзарів було достатньо заграти одного чи два акорди в супроводі до думи, слобожанські кобзарі грали цілі віртуозні пасажі кі продовжувалися в інструментальних переграх та вступах до творів.

Слобожанські кобзарі одинокі які грали суто інстументальні продукції на бандурі, чого не можна було замітити в творчістю інших регіонів. Ці інструментальні твори, переважно танки, споріднені з скрипковим репертуаром народних виконавців Слобожанського регіону.

Характеристика репертуару[ред. | ред. код]

На базі аналізу джерел виявилося що в характерний репертуар полтавських кобзарів увіходили думи: «Про азовських братів» та «Плач невільника», «Про Самарських братів», «Плач Невільників».

У репертуарі полтавських кобзарів до 1902 рідко зустрічалися Сковородинські псальми. У думах також спостерігається перевага до творів з суто козацькими сюжетами, коли на Слобідщині такої тенденції не було помітно.

Інструментальна музика кобзарів Полтавщини мало досліджена, але помітно що полтавські кобзарі не володіли такої техніки як Слобідські кобзарі.

Зважаючи на іконографічні джерела можна стверджувати що кобзарі Полтавщини рідко грати стоячи. Стоячий спосіб гри спостерігається тільки в слобідських кобзарів.

Репертуар[ред. | ред. код]

Традиційний репертуар записаний від Полтавських кобзарів.

Думи


Історичні пісні:

  • Про Саву Чалого,

Псальма

  • Ісусе мій прелюбезний
  • Ісусе, пане милий*
  • Псальма про Гліба і Бориса. — 9
  • * Ой горе, горе на світі жити,
  • «Ой ушли лої літа, яко вихрь в круги світа»
  • Правда
  • Про Лазаря
  • Про Почаївську Божу матір
  • Смотрится к нам смерте
  • Правда,
  • Ушли моя лита,
  • Смотрится к нам смерте,
  • Плаче дуде і ридає,
  • Царю, Христе!
  • Почаївська Боже матер.
  • Николай.
  • *Варвара.

Сатиричних пісні 

    • Чечітка
    • Про Хому та Ярему
    • Гарбуз
    • Вередунки
    • Міщанка
  • Біда,
  • Міщанка,
  • Дворянка,
  • Гарбуз,
  • Бугай.

Інструментальні твори

  • «Козачок»,
  • «Дудочка»,
  • «Горлиця»
  • «Полянка»,
  • «Метелиця»,
  • «Саврадим»,
  • «Молодичка»
  • «Чоботи».

Список автентичних полтавських кобзарів[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Черемський К. П. Повернення традиції. — Х.: Центр Леся Курбаса, 1999. — 288 с.
  • Черемський К. П. Шлях звичаю. — Х.: Глас, 2002. — 444 с.
  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013—368с.

Посилання[ред. | ред. код]

Співці Слобідського кобзарського цеху (XIX—XX ст.)