Кобзар Костянтин Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (січень 2020)

Костянти́н Заха́рович Кобза́р (1921 — після 1998) — народний скрипаль з с. Мушні Рокитнівського району Рівненської обл.

Життєпис[ред. | ред. код]

У ранньому дитинстві переїхав до с. Мушні. Освіти не мав, через те що за Польщі у Мушнях не було школи. Працював у колгоспі.

Спершу переймав мелодії від батька, теж скрипаля, згодом перевершив його у майстерності і почав грати по весіллях з старшими місцевими музикантами: кларнетистами «Пітьом» (Петром) Яценком 1910 р.н. з с. Будки Олевського р-н Житомирської обл., Архипом, скрипалями Станіславом, «Міхальом»(Михайлом), Савою Павлушенком. В останні роки життя постійно грав з сином Сави Павлушенка барабанщиком «Міхальом»(Михайлом) Павлушенком 1935 р.н. з с. Мушні.[1]

За час практики грав на скрипках зроблених народними майстрами Петром Яценком, Іваном Миколайчуком, трофейній скрипці з Німеччини. Для записів грав на скрипці зробленій майстром Іваном Миколайчуком у 1978 р.

Репертуар[ред. | ред. код]

Костянтин Захарович добре володів традиційною скрипковою манерою гри та чудово знав весільну й танцювальну музику.[2] В його репертуарі були:

  1. Козачки і гопаки («Очерет», «Гречаники», «Попід гайком», «Розкомаринський», «Яків», козачки без назв)
  2. Польки («Субота», «Запуска», «Білоруська», «Тєрніца», «Мазурка», «Ой-ра», «Гоп-сясюся», «Шабасовка», багато польок перейнятих від інших місцевих музик)
  3. Марші (за його словами більше 20, записано - 8)
  4. Вальси («Баламут», «Дунайскіє волни», «Сінєнькій платочєк», вальси без назв)
  5. Місцеві танці («Слонець», «Довбешка», «Гречка», «Лявоніха», «Троян»)
  6. Напливові танці («Краков'як», «Нарєчєнька», «Сємьоновна», «Бариня», фокстрот, «Шейк», «Шир», «Карапет», «Яблочко»)
  7. Обрядова музика («Чоботи», «Сто літ», награвання до короваю, до чарки, весільні пісні)
  8. Награвання до пісень

Запис його гри здійснювали учасники багатьох фольклорних експедицій: А. Загайкевич, С. Охрімчук, М. Хай, І. Клименко, В. Ковальчук[1].

Дискографія[ред. | ред. код]

  • "Ой ти, полька «Рухля». Традиційна скрипкова музика Рівненського Полісся. Треки — 19, 31, 33, 35, 39, 46. 2010 р. В. Ковальчук, Етнокультурний центр «Веснянка» Рівненського ПДМ.
  • «Традиційна інструментальна музика». Рівненське Полісся. Автентичне виконання. Треки — 2, 4, 12, 21, 33. 2011 р. В. Ковальчук, Етнокультурний центр «Веснянка» Рівненського ПДМ.
  • «Рано-рано да зійду на гору». Традиційна музика Полісся. Ч. 2 Треки — 17, 19, 27, 31. над вип. працювали: фольклористи: Євген Єфремов [та ін.] ; польові звукозаписи Микола Семиног ; заг. муз. ред. Євген Єфремов. — 1997

Література[ред. | ред. код]

1. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Випуск V/ Упорядкування В. П. Ковальчука. — Рівне: «Перспектива», 2004.- 256с.:іл.,ноти.

2. Ярмола В. С. Скрипкова традиція Рівненсько-Волинського Полісся (Текст): моногр.- Львів: СПОЛОХ, 2014. — 234 с.:іл.,ноти.

3. Хай М. Й. Українська інструментальна музика усної традиції / Київ – Дрогобич, 2011. – 492 с. - зразки № 61, 63, 91.

youtube.com /посилання[ред. | ред. код]

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
  1. ↑ а б Кобзар, Костянтин : Muzyka Polesia. muzykapolesia.net. Процитовано 16 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Хай, Михайло (2011). Музично-інструментальна культура українців (фолкльорна традиція) (Українська) . Дрогобич: Коло. с. 327.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кобзар_Костянтин_Захарович&oldid=42347833