Кобло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кобло
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський район
Рада/громада Страшевицька сільська рада
Код КОАТУУ 4625185502
Основні дані
Населення 490
Площа 1,1 км²
Густота населення 445,45 осіб/км²
Поштовий індекс 82082
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°26′20″ пн. ш. 23°06′25″ сх. д. / 49.43889° пн. ш. 23.10694° сх. д. / 49.43889; 23.10694Координати: 49°26′20″ пн. ш. 23°06′25″ сх. д. / 49.43889° пн. ш. 23.10694° сх. д. / 49.43889; 23.10694
Середня висота
над рівнем моря
334 м
Водойми р. Крем'янка
Місцева влада
Адреса ради 82081, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Страшевичі, тел. 65-7-43
Карта
Кобло. Карта розташування: Україна
Кобло
Кобло
Кобло. Карта розташування: Львівська область
Кобло
Кобло

Ко́бло — село в Україні, у Старосамбірському районі Львівської області. Населення становить 490 осіб. Орган місцевого самоврядування — Страшевицька сільська рада.

Назва[ред. | ред. код]

У 1989 р. назву села Кобло-Старе було змінено на Кобло.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село походить з 29 вересня 1499 року.[2]

Церква[ред. | ред. код]

У селі є церква Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ[3].

Парохіяльна церква вже існувала у 1507 році, про що згадано у податковому реєстрі за цей рік. Відзначена церква і в інших податкових реєстрах та люстрації XVI ст.

Візитатор самбірського деканату, який відвідав село 1773 року, залишив опис тодішньої сільської церкви: "Кобло має церкву Успення Пр. Богородиці невелику, з однією банею, у даху ще формально стоїть, без підлоги, двері від заходу. Іконостасу немає, тільки декілька ікон на таблицях дерев'яних... Царські двері різьблені і золочені. Дзвіниця навпроти церкви, гонтами від верху до низу побита. Парохія має привілей від короля Яна Казимира, наданий 7 жовтня 1660 року".

Нова церква коштом громади була збудована у 1779 році. 1897 року церкву зачинили через її аварійний стан, а 1899 року замість старої громада виставила нову, теж дерев'яну, про що сповіщає різьблений напис на одвірку західних дверей.

Після Другої світової війни радянська влада зачинила церкву 1960 року і перетворила її на склад, а іконостас вивезли. Після відкриття церкви у 1989 році громада провела ремонт.

Новий триярусний іконостас встановлений 1989 року. На південний захід від церкви стоїть дерев'яна двоярусна стовпова дзвіниця, вкрита пірамідальним наметовим дахом. "Ліворуч від вхідної брами до церковного подвір`я не можливо не зауважити пам`ятне погруддя: "Священник Юрій Кміт (1872-1943)

Відомі люди[ред. | ред. код]

З селом пов'язані:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]