Кобринський ґебіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Kreisgebiet Kobryn
Кобринський ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Волинь-Поділля
Центр Кобринь
Уряд
 - Ґебітскомісар Оскар Панцер[1][2]
Площа
 - Повна км²

Ко́бринський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Kobryn «Кобринська округа») — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Кобрині, яка існувала протягом німецької окупації Білорусі під час Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні з Антопільського, Березокартузького, Дорогичинського, Дивинського і Кобринського районів тогочасних Берестейської області та Пінської області БРСР[1]. Комісаром ґебіту був урядовий асистент на ім'я Оскар Панцер[2][1]. Ґебіт підпорядковувався Луцькому судовому відділу[3].

Станом на 1 вересня 1943 Кобринський ґебіт поділявся на 5 німецьких районів: район Антополь (нім. Rayon Antopol), район Береза-Картузька (нім. Rayon Beresa Kartuska), район Дивин (нім. Rayon Dywin), район Дорогичин (нім. Rayon Drogitschin) і район Кобринь (нім. Rayon Kobryn).[1]

20 липня 1944 року окружний центр Кобринь зайняли війська 1-го Білоруського фронту.[4]

Склад[ред. | ред. код]

Адміністративно до складу гебіту входило 4 райони[5]:

Район Площа, км² Населення, осіб
Антопільський район 699 км² 31 802
Березо-Картузький район 1832 км² 58 550
Дорогичинський район 1082 км² 28 047
Кобринський район 1065 км² 45 182

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. (нім.). Архів оригіналу за 29 Жовтня 2012. Процитовано 13 Лютого 2015. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. (нім.)
  2. а б Олійник та Завальнюк, 2012, с. 260.
  3. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 263.
  4. Освобождение 20 июля 1944: войска 1-го Белорусского фронта освободили город Кобрин(рос.)
  5. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 256.

Джерела[ред. | ред. код]