Ковалевський Максим Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Максим Максимович Ковалевський
Ковалевський М.jpg
Народився 27 серпня (8 вересня) 1851(1851-09-08)
Харківська область, Краснокутський район
Помер 23 березня (5 квітня) 1916(1916-04-05) (64 роки)
Місце проживання Україна
Національність українець
Галузь наукових інтересів історія, право, соціологія

Макси́м Макси́мович Ковале́вський (*27 серпня (8 вересня) 1851(18510908), Харківська область, Краснокутський район — †23 березня (5 квітня) 1916), український правник, соціолог, історик, суспільний і політичний діяч. Родом з Харківщини, закінчив Харківський університет, академік Петербурзької АН1914 р.) та інших численних товариств і академій, професор Московського та Петербурзького університетів, університетів у Стокгольмі, Оксфорді та ін.

Біографія[ред.ред. код]

До революції 1905 року якийсь час жив у еміграції через переслідування в Росії за демократичні погляди. 1901 року заснував у Парижі Вищу школу суспільних наук, де історію викладав Михайло Грушевський. Повернувшись на батьківщину, був депутатом

У 1906 на з'їзді землевласників Харківського повіту був обраний депутатом першої Державної думи. У 1907 р. — член Державної Ради. Видавець часопису «Вестник Европы». Очолював редакційну газету енциклопедичного видання «Украинский народ в прошлом и настоящем». Виступав за перебудову Росії на принципах автономії неросійських народів, протестував проти переслідування царатом української мови.

1912 року члени Російської міжпарламентської групи номінували кандидатуру Ковалевського на здобуття Нобелівської премії миру.[1] Праці Ковалевського були відомі у Європі. Наприклад, з ним листувався Карл Маркс.

Головні праці[ред.ред. код]

  • «Закон и обычай на Кавказе» (1887),
  • «Происхождение современной демократии» (1895—1899, Т. 1—4),
  • «Социология» (Т. 1—-2),
  • Клан у аборигенных племен России // Социологические исследования. — 2002. — № 5. — С. 129—138. — [1]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]