Коваленко Ігор Вікторович
| Ігор Вікторович Коваленко | |
|---|---|
 2013 рік | |
| Країна |  Україна Латвія (2013-2021)[1] |
| Народження | 29 грудня 1988 (37 років)  Новомосковськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
| Титул | Міжнародний майстер (2008), Гросмейстер (2011) |
| Рейтинг ФІДЕ | 2685 (№ 39 у рейтингу ФІДЕ у квітні 2026 року) |
| Піковий рейтинг | 2702 (44 місце, серпень 2015) — 40 місце (2682, січень 2026) |
| Нагороди та відзнаки | |
Ігор Вікторович Коваленко (нар. 29 грудня 1988, Новомосковськ) — український шахіст, виступав за Латвію в 2013—2021 роках[2][3], гросмейстер від 2011 року.
У складі збірної України — переможець командного чемпіонату Європи 2025 року.
Його рейтинг станом на квітень 2026 року — 2685 (39-те місце у світі, 1-ше в Україні).
2006 року поділив 3-тє місце у фіналі чемпіонату України серед юніорів до 18 років. 2007 року переміг (разом з Дмитром Максимовим) на турнірі за круговою системою в Дніпропетровську[4], а також посів 1-ше місце в Орлі. 2008 року переміг на двох турнірах, які відбулися в Алушті і Липецьку. Гросмейстерські норми виконав у Алушті (2009 — 1-ше місце), Ростові-на-Дону (2010, меморіал Ігоря Бондаревського — 1-ше місце) і Москві (2011, турнір Moscow Open E — поділив 2-ге місце позаду Володимира Бєлоуса, разом із, зокрема, Сергієм Тівяковим і Юй Яньї). 2011 року поділив 2-ге місце (позаду Дмитра Кокарєва, разом з Денисом Хісматулліним) в Іжевську. 2012 року виграв титул командного чемпіона України[5], поділив 1-ше місце в Калузі (разом з Миколою Кабановим і Олексієм Гогановим) на меморіалі Лева Полугаєвського в Самарі і посів 2-ге місце (позаду Антона Шомоєва) в Іжевську. 2013 року одноосібно переміг на меморіалі Лева Полугаєвського в Самарі[6], а також поділив 1-ше місце у Воронежі (разом з Юрієм Кузубовим та Олегом Корнєєвим) і Казані (разом з Андрієм Харловим та Дмитром Кряквіним). 2014 року досягнув низки успіхів — переміг на меморіалі Пауля Кереса в Таллінні (швидкі шахи)[7], відкритих турнірах у Залакароші[8], Чешме[9] та Лієпаї[10], а також на зональному турнірі (відбіркового циклу чемпіонату світу), також у Лієпаї[11].
Двічі вигравав чемпіонат Латвії (2013[12], 2014[13]).
Найвищий рейтинг Ело (2702) в кар'єрі мав станом на 1 серпня 2015 року — 1-й серед латвійських шахістів та 44-й в світі[14].
В 2021 році повернувся в Україну.
У квітні 2022 у ході повномасштабного вторгнення в Україну, Коваленко призупинив шахову діяльність та натомість долучився до Збройних Сил України[15].
В 2023 нагороджено «Орденом за мужність» ІІІ ступеня[16]
У жовтні 2025 року взяв участь у командному чемпіонаті Європи із шахів, що проходив у Батумі (Грузія). Став чемпіоном у складі збірної України та здобув індивідуальну золоту нагороду четвертій шахівниці[17].
У квітні 2026 року Коваленко став переможцем опен‑турніру X Open Internacional de Ajedrez Semana 2026, що проходив у іспанському Сан-Вісен-дел-Распеч. Набравши 7½ очок разом з Абгіманью Мішрою та Василем Іванчуком, він здобув перше місце завдяки кращому додатковому коефіцієнту.[18]
Ігор Коваленко зіграв у трьох фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши при цьому 17 очок з 27 можливих (+12-5=10).
| Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2007 | Харків | 76-й чемпіонат України | 3 | 2 | 4 | 5 з 9 | 9 |
| 2009 | Алушта | 78-й чемпіонат України | 5 | 1 | 3 | 6½ з 9 | 5 |
| 2010 | Алушта | 79-й чемпіонат України | 4 | 2 | 3 | 5½ з 9 | 19 |
Ігор Коваленко дебютував у складі збірної України на чемпіонаті Європи 2025 року, одразу ставши його переможцем і продемонструвавши найкращий результат на четвертій шахівниці.
| Рік | Турнір | Місто | Збірна | Шахівниця | Рейтинг | + | = | − | Результат | % очок | Турнірний рейтинг | Командне місце | Особисте місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2025 | Чемпіонат Європи | Батумі | Україна | 4 | 2669 | 5 | 3 | 0 | 6½ з 8 | 81,3 | 2827 |  | |
- ↑ Transfers in 2013. Архів оригіналу за 3 Лютого 2013. Процитовано 26 Квітня 2018.
- ↑ FIDE Transfers in 2013. Архів оригіналу за 3 Лютого 2013. Процитовано 26 Квітня 2018.
- ↑ Гросмейстер з окопу Ігор Коваленко: Зараз у війні "складний ендшпіль". BBC News Україна (укр.). 9 жовтня 2023. Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Мемориал А. В. Синицина 2007. Архів оригіналу за 17 Серпня 2017. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 17 серпня 2017? (довідка) - ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 19 Січня 2016. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 19 січня 2016? (довідка) - ↑ Igor Kovalenko dominates at the Polugaevsky Memorial. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 27 квітня 2018? (довідка) - ↑ Igor Kovalenko Wins Paul Keres Memorial. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 27 квітня 2018? (довідка) - ↑ Igor Kovalenko wins the 33rd Zalakaros Chess Festival. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 27 квітня 2018? (довідка) - ↑ GM Igor Kovalenko with another trophy — Cesme Open 2014. Архів оригіналу за 28 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 28 квітня 2018? (довідка) - ↑ GM Igor Kovalenko storms through Liepajas Rokade-2014. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 27 квітня 2018? (довідка) - ↑ GM Igor Kovalenko impressive in Baltic Zonal Chess Tournament. Архів оригіналу за 28 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 28 квітня 2018? (довідка) - ↑ Igor Kovalenko and Laura Rogule are 2013 Latvian champions. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 27 квітня 2018? (довідка) - ↑ Igor Kovalenko and Katrina Skinke are new Latvian champions. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 27 квітня 2018? (довідка) - ↑ Top 100 Players August 2015 - Archive. Архів оригіналу за 27 Квітня 2018. Процитовано 26 Квітня 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 27 квітня 2018? (довідка) - ↑ Lazareva, Inna. Holding Russia in check, Ukrainians look to capture chess glory at Jerusalem tourney. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 16 вересня 2023.
- ↑ SPORTARENA.com (18 вересня 2023). Українського шахіста Коваленка нагороджено “Орденом за мужність” ІІІ ступеня. Sportarena.com (укр.). Процитовано 12 вересня 2024.
- ↑ Травкін, Руслан (15 жовтня 2025). Українські шахісти здобули 5 індивідуальних нагород на командному Євро-2025. Чемпіон. Процитовано 16 жовтня 2025.
- ↑ X Open Internacional de Ajedrez Semana Santa San Vicente del Raspeig 2026 A
- Title Applications (GM): Kovalenko, Igor [Архівовано 27 Квітня 2018 у Wayback Machine.] ((англ.))
- Особова картка Ігоря Коваленка на сайті ФІДЕ
- Партії Ігоря Коваленка в базі Chessgames
- Особова картка Ігоря Коваленка на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи