Коваленко Василь Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваленко Василь Петрович
Народився 13 лютого 1938(1938-02-13)
Галаганівка, Чигиринський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер 16 вересня 1993(1993-09-16) (55 років)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність профспілки, журналістика
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
У шлюбі з Коваленко (Оліферчук) Марія Савівна
Діти Ірина 1963, Віктор 1971

Ковале́нко Васи́ль Петро́вич (*13 лютого 1938, с. Галаганівка, Чигиринський район, Черкаська область — †16 вересня 1993, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український журналіст, поет, профспілковий діяч.

Освіта[ред. | ред. код]

Кінець 50-х років — Чигиринський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку[1], спеціальність — «бухгалтер сільськогосподарського підприємства».

Кінець 60-х років — Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара[2], факультет української філології. Спеціальність — «вчитель української мови та літератури».

Профспілкова діяльність[ред. | ред. код]

У період з 1965 до початку 80-х років був багаторічним головою профспілкової організації одного із найпотужніших в ті часи будівельних підприємств Кривого Рогу — тресту «Криворіжбуд». Трест був головним підрядником на спорудженні металургійного заводу «Криворіжсталь» (нині — ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).

Журналістська діяльність[ред. | ред. код]

З початку 80-х років працював в криворізькій міській газеті «Червоний гірник» на різних посадах — кореспондент, згодом завідуючий відділами економіки та новин.

Був у лавах членів Національної спілки журналістів України[3].

Поетична творчість[ред. | ред. код]

В період 60-тих років написав близько сотні ліричних віршів, які опубліковані на сторінках криворізької міської газети «Червоний гірник», а також в збірках творів молодих українських поетів того часу.

На початку 90-х років написав ліричний вірш за легендою про запорізького козака Кривого Рога, який згодом був покладений на музику. Ця пісня стала неформальним гімном міста Кривий Ріг і традиційно виконується під час міських свят.

Відзнаки[ред. | ред. код]

У пам'ять про колегу Коваленка Василя Петровича з ініціативи криворізької організації Національної спілки журналістів України у 2002 році встановлено меморіальну дошку на одному із будинків по вулиці Орджонікідзе в м. Кривий Ріг.

Родина[ред. | ред. код]

Син Коваленко Віктор Васильович, 1971 р.н. — український фахівець зі зв'язків з громадськістю, медіа-експерт, журналіст, редактор, телеведучий.

Примітки[ред. | ред. код]