Коваленко Василь Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Коваленко Василь Петрович
Народився 13 лютого 1938(1938-02-13)
СРСР c. Галаганівка, Черкаська область, УРСР
Помер 16 вересня 1993(1993-09-16) (55 років)
Україна Кривий Ріг
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність профспілки, журналістика
Alma mater Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Дружина Коваленко (Оліферчук) Марія Савівна
Діти Ірина 1963, Віктор 1971

Ковале́нко Васи́ль Петро́вич (*13 лютого 1938, с. Галаганівка, Чигиринський район, Черкаська область — †16 вересня 1993, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український журналіст, поет, профспілковий діяч.

Освіта[ред.ред. код]

Кінець 50-х років — Чигиринський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку[1], спеціальність — «бухгалтер сільськогосподарського підприємства».

Кінець 60-х років — Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара[2], факультет української філології. Спеціальність — «вчитель української мови та літератури».

Профспілкова діяльність[ред.ред. код]

У період з 1965 до початку 80-х років був багаторічним головою профспілкової організації одного із найпотужніших в ті часи будівельних підприємств Кривого Рогу — тресту «Криворіжбуд». Трест був головним підрядником на спорудженні металургійного заводу «Криворіжсталь» (нині — ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).

Журналістська діяльність[ред.ред. код]

З початку 80-х років працював в криворізькій міській газеті «Червоний гірник» на різних посадах — кореспондент, згодом завідуючий відділами економіки та новин.

Був у лавах членів Національної спілки журналістів України[3].

Поетична творчість[ред.ред. код]

В період 60-тих років написав близько сотні ліричних віршів, які опубліковані на сторінках криворізької міської газети «Червоний гірник», а також в збірках творів молодих українських поетів того часу.

На початку 90-х років написав ліричний вірш за легендою про запорізького козака Кривого Рога, який згодом був покладений на музику. Ця пісня стала неформальним гімном міста Кривий Ріг і традиційно виконується під час міських свят.

Відзнаки[ред.ред. код]

У пам'ять про колегу Коваленка Василя Петровича з ініціативи криворізької організації Національної спілки журналістів України у 2002 році встановлено меморіальну дошку на одному із будинків по вулиці Орджонікідзе в м. Кривий Ріг.

Родина[ред.ред. код]

Син Коваленко Віктор Васильович, 1971 р.н. — український фахівець зі зв'язків з громадськістю, медіа-експерт, журналіст, редактор, телеведучий.

Примітки[ред.ред. код]