Коваленко Григорій Андрійович
| Коваленко Григорій Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Григорій Коваленко | ||||
| Псевдонім | Коваленко-Коломацький Г., Сьогобічній Гр., Гетьманець Гр., Смутний Гр., Южнорусс, Ко-Ко-, Г. | |||
| Народився |
28 січня (9 лютого) 1864 Коломак, Коломацька волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
1938 Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
|
| ||||
Коваленко Григорій Андрійович (псевдо і кріпт. — Коваленко-Коломацький Г., Сьогобічній Гр., Гетьманець Гр., Смутний Гр., Южнорусс, Ко-Ко-, Г. та ін.; 28 січня (9 лютого) 1864, слобода Коломак — †1938, Київ) — український письменник, журналіст і громадський діяч.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у 1867 році на слободі Коломак, тепер смт Коломацького району Харківської область. Батько був відставним солдатом. Освіту здобув самотужки. Працював канцеляристом у Владикавказі. Надсилав твори до львівського часопису «Літературно-науковий вісник».
У 1890 році переїхав до Херсона, де працював статистиком губернського земства. У газеті «Юг», заснованій В. I. Гошкевичем у 1898 році, з'явилися його статті «Певец Украины Т. Г. Шевченко» та «На Шевченкові дні» (під псевд. Г. Коваленко-Коломацький). У Херсоні разом із Андрієм Грабенком (Конощенком) та Дніпровою Чайкою заснував українську громаду. У вересні 1903 року зустрічався з Михайлом Коцюбинським, з яким вів листування (з нього збереглося сім листів).
У 1906 році письменник переїхав до Києва. Тут працював у першій щоденній українській газеті «Громадська Думка», згодом — «Ради», а також обіймав посаду економа Олександрівської лікарні. Брав участь у політичному житті. За публікацію національно-політичних брошур зазнав поліцейських переслідувань. У 1907—1909 рр. на сторінках різних видань (в тому числі «Рада», «Киевские вести») вів дискусію щодо єврейського питання, засуджуючи прояви антисемітизму[1].
Після революції 1917 року став одним із провідних журналістів «Робітничої газети» та «Народної волі». Влітку 1917 року був призначений уповноваженим Генерального Секретаріату у справах біженців. 26 січня 1918 року посеред вулиці був заарештований, до 30 січня перебував під арештом у Маріїнському палаці[2][3].
Творчість, публікації[ред. | ред. код]
Збірки оповідань:
- 1908 — «Морські вогні»
- 1911 — «З часів поривів і надій»
Вибрані статті:
- 1907 — «Чим нам шкодять євреї?», «Яка „користь“ від чорної сотні»
- 1908 — «Про життя Павла Грабовського»
- 1909 — «Украинская пресса и антисемитизм»
- 1909 — «В справі монументу Т. Г. Шевченку»
- 1909 — «В справі про нашу мову»
Книги (видані власним коштом 1918 року):
- «В дні журби і печалі» (пам'яті Михайла Коцюбинського, до п'ятої річниці смерті)
- «Славний лицар, козак князь Дмитро Вишневецький»
- «Батько української повісті» (життєпис Квітки Основ'яненка, до 75-тих роковин смерті письменника)[4]
- «Хто такий Григорій Сковорода»;
- «Наші перші народолюбці і письменники-поети» (Доленга-Ходаковський, Цертелев, Максимович, Срезневський, Бодянський, Метлинський, Артемовський-Гулак, Боровиковський та інші)[5]
- «До страшних днів у Київі»
Інше:
- 1913 — «Спогади про М. Лисенка»
- 1922 — рецензія на «Азбуку трудового виховання» Я. Чепіги
- [[https://web.archive.org/web/20210128013827/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9595 Архівовано 28 Січня 2021 у Wayback Machine.] Коваленко-Коломацкий Г. Изучайте украинский язык = Вивчайте українську мову: (практ. советы) / Г. Коваленко-Коломацкий (Гр. Гетьманец). –[Б. м. : Накладом авт., 1918?. — 11 с.]
- Коваленко-Коломацький Г. А. Хто такий Тарас Шевченко: з 16 мал. та портр. / росказав Г. А. Коваленко-Коломацький (Гр. Гетьманець). — Передрук. вид. 1913 р., з дод. мал. та портр., вірша Г. Комарівни та афоризму (думки) Д'Ізраелі. — Київ: Друк. 2-ї Артілі, 1914. — 32 с. [Архівовано 15 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Микола Андрійчук. Висвітлення українсько-єврейських взаємин на сторінках часопису «Рідний Край»
- ↑ Сергій Білокінь. Доля членів Центральної Ради в СРСР [Архівовано 5 Липня 2013 у Wayback Machine.] // Історична правда, 17.10.2010
- ↑ Сергій Білокінь. Двадцять років єврейської державності в Україні, 1918—1938 [Архівовано 19 Січня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Наукова бібліотека ім. М. Максимовича
- ↑ Наукова бібліотека ім. М. Максимовича
Література[ред. | ред. код]
- Бєлий, Д. З історії українського просвітницького руху на Херсонщині. 1917—1920 рр. : істор. нарис / Дементій Бєлий. — Херсон, 2002. — С.5.
- Калиниченко, І. Адреса моя: Гімназична вулиця / Іван Калиниченко // Наддніпр. правда. 1996. 26 груд. С. 2.
- Юренко, О. Призабутий публіцист і письменник / О. Юренко // Історичний календар. 1997. — Вип. 3. С. 4950.
Джерела[ред. | ред. код]
- [1] [Архівовано 31 Січня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |