Ковалькова Ольга Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковалькова Ольга Олександрівна
біл. Вольга Аляксандраўна Кавалькова
 
Народження: 26 січня 1984(1984-01-26) (40 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Країна: Білорусь
Освіта: East-European School of Political Studiesd (2005) і Ministry of the Interior Academy of the Republic of Belarusd (2006)
Партія: Білоруська християнська демократія
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ольга Олександрівна Ковалькова (біл. Вольга Аляксандраўна Кавалькова; нар. 26 січня 1984 року, Мінськ, БРСР) — білоруська політична діячка, юрист, бухгалтер, співголова незареєстрованої партії Білоруська Християнська Демократія і член Координаційної ради білоруської опозиції.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ольга Ковалькова народилася 26 січня 1984 року в Мінську .

У 2006 році закінчила Академію МВС Білорусі за фахом «юрист», в 2005 році отримала спеціальність «бухгалтер» в Республіканському інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів і спеціальність «політолог» в Східноєвропейській школі політичних досліджень.

З 2004 по 2008 рік працювала в районних адміністраціях Мінська, потім юристкою, головою і головною бухгалтеркою в житлово-будівельних кооперативах, в 2011—2014 роках — лекторкою в Інституті підвищення кваліфікації.

З 2011 року є членкинею незареєстрованої партії «Білоруська християнська демократія». На цю мить — співголова БХД.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Парламентські вибори 2019[ред. | ред. код]

У 2019 році Ковалькова висувалася кандидатом в депутати у мінському Пушкінському окрузі № 103.

Перша прес-конференція Координаційної ради Білорусі

Президентські вибори 2020[ред. | ред. код]

12 лютого 2020 року Ольга Ковалькова заявила про намір брати участь у президентських виборах в Білорусі.

Брала участь в праймеріз, які розпочалися 27 березня і завершилися 30 квітня. Їхньою метою було — визначити єдиного кандидата від опозиції і за їхніми підсумками Ковалькова отримала 1073 голосів. Таким чином, вона посіла третє місце[1].

20 травня 2020 року ЦВК зареєструвала ініціативну групу чисельністю 120 осіб. Але Ковалькова через пандемію COVID-19 збирати підписи за своє висування не збиралася[2][3].

В ході інтернет-опитувань від таких сайтів, як TUT.BY, Telegraf.by[be] і білоруська служба Радіо Свобода, 20 — 26 травня рейтинг Ковалькової становив від 0,25 % до 0,37 %[4][5][6].

30 червня Центральна виборча комісія відхилила кандидатуру Ольги Ковалькової.

Незабаром вона стала довіреною особою кандидатки Світлани Тихановської[7][8][9].

17 серпня під час протестів 2020 року в Білорусі вона стала членом президії Координаційної ради білоруської опозиції[10][11], метою якого проголошена передача влади в рамках конституції.

21 серпня, наступного дня після відкриття кримінальної справи у зв'язку зі створенням ради щодо передачі влади, Ковалькову було затримано в мінському аеропорті при спробі вилетіти до Польщі, зі слів Марії Колесникової — щоб зустрітися з польським прем'єр-міністром[12]. Відповідного підтвердження від Матеуша Моравецького не було.

25 серпня суд присудив Ользі 10 діб арешту.

6 березня 2023 року суд у Мінську заочно заочно засудив Ольгу Ковалькову до 12 років колонії[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Завершилось онлайн-голосование на праймериз оппозиции. naviny.by. 1 травня 2020. Процитовано 23 серпня 2020.
  2. ↑ Усе трое ўдзельнікаў экс-праймерыз падалі дакументы, але з мінімальнай ініцыятыўнай групай (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 23 Травня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  3. ↑ Без «единого» от оппозиции. Участники праймериз отказались от участия в президентских выборах (рос.). TUT.BY. 10 травня 2020. Архів оригіналу за 16 Серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  4. ↑ Если бы выборы состоялись завтра и все претенденты были бы зарегистрированы ЦИК, за кого бы вы проголосовали? Этот опрос нельзя рассматривать как социологическое исследование, поскольку он отражает только мнение проголосовавших пользователей портала. TUT.BY. Архів оригіналу за 2 Червня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  5. ↑ Опрос читателей (Не соц. Исследование). За кого вы хотели бы проголосовать? (рос.). Telegraf.by[be]. 22 травня 2020. Архів оригіналу за 1 Вересня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  6. ↑ Хто з магчымых кандыдатаў на прэзыдэнта вам найбліжэйшы? АПЫТАНЬНЕ (біл.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 12 Червня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  7. ↑ Доверенное лицо Тихановской: работа объединенного штаба будет продолжена. Sputnik Беларусь (рос.). Архів оригіналу за 25 Вересня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  8. ↑ Доверенное лицо Тихановской: Из страны ее вывезли белорусские власти (рос.). TUT.BY. 11 серпня 2020. Архів оригіналу за 12 Серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  9. ↑ Ковалькова: Протесты на заводах так просто не закончатся (рос.). Telegraf.by[be]. 18 серпня 2020. Архів оригіналу за 26 Січня 2021. Процитовано 23 серпня 2020.
  10. ↑ Ковалькова: Координационный совет не ставит цель захвата власти. naviny.by. 18 серпня 2020. Архів оригіналу за 3 Вересня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  11. ↑ Доверенное лицо Светланы Тихановской Ольга Ковалькова опубликовала на своей странице в Facebook список членов Координационного совета. Sputnik Беларусь (рос.). Архів оригіналу за 31 Жовтня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  12. ↑ Цензор.НЕТ. В Беларуси задержали доверенное лицо Тихановской Ковалькову, - член Координационного совета (рос.). Цензор.нет. Архів оригіналу за 24 Серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  13. ↑ Тихановська та інші лідери білоруської опозиції отримали величезні тюремні терміни. Громадське телебачення. 6 березня 2023.
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковалькова_Ольга_Олександрівна&oldid=39497741