Ковальчук Михайло Сидорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковальчук Михайло Сидорович
Народження 5 червня 1933(1933-06-05)
Молочки
Смерть 26 липня 2014(2014-07-26) (81 рік)
  Маріуполь, Україна
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Львівське училище прикладного мистецтва
Діяльність художник
Роки творчості 1955—2000 рр.
Твори сценографія
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України

Миха́йло Си́дорович Ковальчу́к (5 червня 1933, Молочки, тепер Чуднівський район — 26 липня 2014, Маріуполь, Україна) — український театральний художник, заслужений художник УРСР (1979).

Життєпис[ред. | ред. код]

1958 року закінчив Львівське училище прикладного мистецтва, працював художником-декоратором Севастопольського російського драматичного театру ім. А. Луначарського, з 1960 — працює в Донецькому російському драматичному театрі у місті Маріуполь, з 1972 — в ньому головний художник.

Працював по замовам в інших театрах — у містах Луганськ, Вінниця, Житомир, Таллін, Ленінград. Так, в Національному академічному театрі імені Івана Франка художник Ковальчук створив декорації для вистави, де головну роль виконувала народна артистка Наталя Ужвій. В Ленінградському театрі драми і комедії на Літейному проспекті він створив декорації до вистави «Не стріляйте в білих лебедів» за твором письменника Бориса Васильєва.

2013 року Ковальчук Михайло Сидорович дочекався персональної виставки в Художньому музеї імені Куїнджі. На виставці глядачі могли оцінити близько сорока творів сценографа. Ковальчук не втрачав творчий тонус і працював тридцять років як театральний художник в самодіяльному народному театрі Будинку культури заводу «Азовсталь», що підживлювало мистецьке життя в місті Маріуполь. Із власних збірок М. С. Ковальчук передав в місцевий музей оригінал гравюри Віктора Кофанова «На вулиці Куїнджі» (друк 1973 р.)

Сценографія до вистав[ред. | ред. код]

Оформляв вистави:

  • 1970 — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра,
  • 1971 — «97» М. Куліша,
  • 1974 — «Макар Діброва» О. Корнійчука,
  • 1974 — «Ідіот» за Ф. Достоєвським,
  • 1976 — «Васса Желєзнова» М. Горького,
  • 1977 — «Піднята цілина» за М. Шолоховим,
  • 1978 — «Блакитні олені» О. Коломійця.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Автопортрет, 1964 р.
  • «У Пскові»
  • «Гулаг», 1981 р.
  • «Велика вітчизняна війна», 2006 р.
  • «Керманич голодомору», 2006 р.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина Віра Іванівна Агеєва. В родині дві доньки та дві онучки.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]