Коваль Федір Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваль Федір Тихонович
Коваль Федір Тихонович.jpg
Народився 30 вересня 1907(1907-09-30)
село Опішня (або село Попівка) Полтавської губернії, тепер Зіньківського району Полтавської області
Помер 1982(1982)
місто Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки

Федір Тихонович Коваль (30 вересня 1907(19070930), село Опішня (або село Попівка) Полтавської губернії, тепер Зіньківського району Полтавської області — 1982, місто Київ) — український радянський партійний діяч, 2-й секретар Львівського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 3—6-го скликань. Член ЦК КПУ в 1952—1954 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1954—1966 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині селянина-бідняка. З десяти років працював наймитом у заможних селян, робітником Опішнянського радгоспу. Після смерті батьків виховувався у дитячому будинку. У 1923 році вступив до комсомолу.

У 1924 році закінчив Красноградський педагогічний технікум.

У 1924—1931 роках — вчитель; на комсомольській роботі в Донбасі (завідувач відділу, секретар Алчевського міського комітету ЛКСМУ).

Член ВКП(б) з 1931 року.

З 1931 року — секретар партійного комітету заводу в Донбасі, завідувач відділу пропаганди і агітації Ворошиловського (Алчевського) міського комітету КП(б)У, секретар Ворошиловського міського комітету КП(б)У Донецької області.

У 1939 році закінчив курси партійних працівників при ЦК КП(б)У.

У 1939 — жовтні 1941 р. — завідувач відділу пропаганди і агітації Сталінського міського комітету КП(б)У, секретар Сталінського міського комітету КП(б)У Сталінської області. Одночасно заочно навчався у Промисловій академії в Москві.

У жовтні 1941—1946 роках — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни. Служив начальником відділу пропаганди Політуправління Південного фронту, начальником відділення агітації та пропаганди — заступником начальника Політичного відділу 24-ї армії, начальником відділення агітації та пропаганди — заступником начальника Політичного відділу 58-ї армії.

У 1945 — вересні 1946 р. — заступник начальника відділу агітації та пропаганди Політичного управління Прибалтійського та Одеського військових округів.

У 1946—1947 роках — на керівній партійній роботі в Донбасі.

У 1947—1948 роках — заступник начальника Управління кадрів ЦК КП(б)У.

У 1948—1951 роках — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КП(б)У.

У лютому 1951 — лютому 1952 р. — секретар Львівського обласного комітету КП(б)У.

У лютому 1952 — січні 1958 р. — 1-й секретар Львівського міського комітету КПУ Львівської області.

11 січня 1958 — 9 січня 1963 р. — 2-й секретар Львівського обласного комітету КПУ.

12 січня 1963 — 17 грудня 1964 р. — голова виконавчого комітету Львівської промислової обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1964—1974 роках — заступник міністра соціального забезпечення Української РСР.

З 1974 року — пенсіонер союзного значення, вчений секретар правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Помер у травні 1982 року.

Звання[ред. | ред. код]

  • майор
  • підполковник

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]