Ковдра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Картина Анрі де Тулуз-Лотрека «У ліжку»
Складені ковдри.

Ко́вдра[1], лі́жник (домоткана)[2], укрива́ло[3], іноді одія́ло[4] — постільна річ для покривання тіла. Традиційно виготовляються з вовни, але останнім часом також і з синтетичних волокон.

Етимологія[ред.ред. код]

Українське «ковдра» є запозиченням з польської мови — від kołdra («ковдра»), звідси також біл. коўдра («ковдра») і рос. колтырь («сорт сукна»). Польське слово, як вважають, сходить через ст.-іт. coltra («покриття», «укривало») і нар.-лат. culcitra до лат. culcita («подушка», «матрац»)[5].

Слово «одіяло» запозичене з російської мови — від одеяло (у старому правопису одѣяло), утвореного від дієслова одѣять («одягнути», «одіти»)[6].

Підковдра[ред.ред. код]

Підковдра[7] — чохол з тканини, який часто надівають на ковдру. Використання підковдри полегшує догляд за ковдрою: знімний чохол легко випрати, сохне він швидше, ніж товста ковдра. Пройма на півковдрі може бути розташованою по-різному: у бічному шві або у верхньому полотнищі, в останньому разі частина ковдри відкрита згори.

Інша поширена назва чохла для ковдри — «підодіяльник»[8] є запозиченням з російської мови[6].

Деякі довідники рекомендують вживати щодо підковдри слово «пішва»[9]. Але жоден з українських словників не фіксує цього слова у подібному значенні. «Словарь української мови» Бориса Грінченка тлумачить слово «пішва» таким чином: «шов для зшивання двох шматків тканини, крайки яких перегинають одну за одну й зшивають подвійним швом»[10][11].

Типи ковдр[ред.ред. код]

Ковдри з відкитою вовною[ред.ред. код]

  • Ковдри з натуральних вироблених шкір з вовною (дюрхан)
  • Вовняні ковдри зимові (подвійні)
  • Вовняні ковдри літні
  • Пледи
  • Коц (рідко «коць») — груба вовняна однотонна ковдра з начісками[12].

Ковдри з наповнювачем[ред.ред. код]

  • Стьобана ковдра — найбільш дешева за собівартістю виробництва, у ковдрі наповнювач мігрує, постійно утворюються порожнечі і грудки наповнювача;
  • Каростеп — схоже на стьобану ковдру, але по всій поверхні ковдри проходить рядок у вигляді малюнка (вісімка, хрестик), володіє кращими теплоізоляційними якостями, але після прострочки дірочки від голки можуть пропускати наповнювач;
  • Касетна — найбільш дорога, але в той же час якісна ковдра, зроблена касетами (відшитих секціями, наповнювач не мігрує, не пропускає наповнювач).

Спеціальні ковдри[ред.ред. код]

Наповнювачі для ковдр[ред.ред. код]

Натуральні[ред.ред. код]

  • Кашемір (пух кашмірської кози),
  • Верблюд (верблюжа шерсть),
  • Меринос (овеча вовна),
  • Шовк,
  • Шовк-подвійні (шовк плюс верблюжа шерсть або пух кашмірської кози),
  • Пух (гусячий, качиний -гаги),
  • Ліоцель (англ. Lyocell) (волокно, отримуване з целюлози евкаліптового дерева),
  • Сеасел Актив (англ. Sea Cell Aktiv) (комбінація волокна Ліоцелл з добавками морських водоростей);

Синтетичні[ред.ред. код]

  • Вітасан (поліефірне),
  • Медисан (поліестрове волокно);
  • Акрил;

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 203. Ковдра
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 509. Ліжник
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 423. Укривало
  4. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 631. Одіяло
  5. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.
  6. а б (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
  7. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 437. Підковдра
  8. Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 475. Підодіяльник
  9. Антисуржик- правильна мова
  10. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 189. Пішва
  11. Блог професора Пономарьова Архів 2011-05
  12. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 314. Коц

Посилання[ред.ред. код]