Ковельський повіт (Російська імперія)
| Ковельський повіт | ||||
_(1852).png) | ||||
_kovel.png) | ||||
| Губернія | Волинська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Ковель | |||
| Створений | 1795 рік | |||
| Площа | 7350 км² | |||
| Населення | 211493 осіб (на 1897 рік) осіб | |||
| Ковельський повіт | |
|---|---|
|
пол. Powiat kowelski | |
|
| |
| Місто | Ковель |
| Найбільше місто | Ковель |
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка,  УНР, .svg){kind=small} Польська Республіка, .svg){kind=small} Українська Радянська Соціалістична Республіка і Польська Республіка
|
| Регіон | Волинське воєводство |
| Гміни | 15 сільських і 2 міські |
| Офіційна мова | польська |
| Населення | |
| - повне | 255100 (1931) |
| - густота | 44,9 осіб на 1 км² |
| Площа | |
| - повна | 5.682 км² км² |
| Дата заснування | 12 грудня 1920 |
| Дата ліквідації | 17 січня 1940 і 16 січня 1940 |
| |
Ковельський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр — місто Ковель.
Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.
Повіт знаходився в північно-західній частині губернії. Межував з Володимир-Волинським повітом на заході та півдні, з Луцьким повітом на сході та півдні і Гродненською губернією на півночі. Площа повіту становила 6 459,1 верст² або 672 823 десятин (7 350 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 211 493 чоловік. З них 78,5 % — українці, 11,93 % — євреї, 4,59 % — поляки, 0,91 % — німці, 3,52 % — росіяни, 0,28 % — білоруси[1].
Повіт поділявся на 23 волості (з кінця ХІХ ст. — на 18). Містечок було 13, сільських поселень — 329. Місто було одне — повітовий центр, власної волості не мало.
- місту Ковель були підпорядковані передмістя Піски, за пам'ятником та за лінією залізниці, селом Юридика-Ковельська.
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Один із 11 повітів Волинського воєводства другої Речі Посполитої.
12 грудня 1920 року з повіту вилучені гміни: Хоцішув, Лєлікув, Вєлька Ґлуша, Сошично, Боровно і Камєнь Коширскі (з них утворено Каширський повіт[3]) та долучено гміни Кримно і Нови Двур з Володимирського повіту[4]. У складі повіту було 1 місто, 15 містечок і 563 сільські поселення, з них 9 знищених і незаселених[5]. 19 лютого 1921 року включений до новоутвореного Волинського воєводства[6].
1 квітня 1932 року села Гулевичі, Ситовичі, Озерне, Рудка Ситовицька і Дубники передані з ґміни Маневичі до ґміни Повурськ[7].
Міські ґміни:
- м. Ковель
- містечко Маціїв — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
- містечко Ратне
Сільські ґміни:
- Ґміна Вєліцк
- Ґміна Голоби
- Ґміна Гурникі — центр у містечку Ратне, що не входить до складу ґміни
- Ґміна Датинь
- Ґміна Заблоцє
- Ґміна Кримно
- Ґміна Купічув
- Ґміна Любітув
- Ґміна Манєвіче — до 24.03.1930 називалась Ґрудек та мала центр у містечку Городок[8]
- Ґміна Мацєюв
- Ґміна Нєсухоєже
- Ґміна Повурск
- Ґміна Сєдліще
- Ґміна Стари Кошари
- Ґміна Тужиск
27 листопада 1939 року включений до новоутвореної Волинської області[9]. 17 січня 1940 року повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Голобський, Заболоттівський, Ковельський, Маневицький, Мацеївський (з 7.09.1946 — Луківський), Ратнівський, Седлищенський і Турійський райони.
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Волинській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 квітня 2009.
- ↑ Памятная книжка Волынской губернии на 1915 год
- ↑ Dz. Urz. ZTPiE z 1920 r. Nr 5, poz. 42
- ↑ Dz. Urz. ZTPiE z 1920 r. Nr 5, poz. 44
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. Архів оригіналу за 5 Січня 2017. Процитовано 6 Січня 2017.
- ↑ Ustawa z dnia 4 lutego 1921 r. o unormowaniu stanu prawno-politycznego na ziemiach, przyłączonych do obszaru Rzeczypospolitej na podstawie umowy o preliminaryjnym pokoju i rozejmie podpisanej w Rydze dnia 12 października 1920 r. [Архівовано 6 Лютого 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich Powursk i Maniewicze w powiecie kowelskim, województwie wołyńskiem // Dziennik Ustaw. — 1932. — nr 17. — S. 250. — poz. 107. (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki z 1930 r. Nr 6, poz. 47. Архів оригіналу за 5 Січня 2018.
- ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 Листопада 2016. Процитовано 15 Лютого 2017.
- Энциклопедический словарь. — Т. XV-a: Коала – Конкордия / Издатели: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон; Под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. — СПб.: Типо-Литография И. А. Ефрона, 1895. — 501 с. — С. 508—509. (рос.)
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. vehi.net (рос.). Библиотека «Вехи». Архів оригіналу за 23 жовтня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
Волинська губернія (1793—1925)¹ | ||
|---|---|---|
| Округи (1923—1925) | _(1796).gif) | |
| Повіти (1921—1923) | ||
| Повіти (1797—1921) | ||
| Повіти (1795—1797) | ||
¹) Ізяславське намісництво (1793—1795); Волинське намісництво (1795—1796). | ||
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |