Ковельський повіт (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковельський повіт
Kovel COA (Volyn Governorate) (1852).png
Герб повітового центру
Volin gub (1863) kovel.png
Губернія Волинська губернія
Центр Ковель
Створений 1795 рік
Площа 7 350 км²
Населення 211 493 чоловік (на 1897 рік) осіб 
Ковельський повіт

пол. Powiat kowelski

Місто Ковель
Найбільше місто Ковель
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія, Flag of Russia.svg Російська республіка, Flag of Ukraine.svg УНР, Flag of Poland (1927–1980).svg Польська Республіка і Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1937-1949).svg Українська Радянська Соціалістична Республіка
Регіон Волинське воєводство
Гміни 15 сільських і 2 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 255 100 (1931)
 - густота 44,9 осіб на 1 км2
Площа
 - повна 5.682 км2 км²
Дата заснування 12 грудня 1920
Дата ліквідації 17 січня 1940
POL powiat kowelski map.svg

Ковельський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави, Польщі і СРСР. Повітовий центр — місто Ковель.

Царські часи[ред. | ред. код]

Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.

Повіт знаходився в північно-західній частині губернії. Межував з Володимир-Волинським повітом на заході та півдні, з Луцьким повітом на сході та півдні і Гродненською губернією на півночі. Площа повіту становила 6 459,1 верст² або 672 823 десятин (7 350 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 211 493 чоловік. З них 78,5 % — українці, 11,93 % — євреї, 4,59 % — поляки, 0,91 % — німці, 3,52 % — росіяни, 0,28 % — білоруси[1].

Повіт поділявся на 23 волості (з кінця ХІХ ст. — на 18). Містечок було 13, сільських поселень — 329. Місто було одне — повітовий центр, власної волості не мало.

Склад повіту на 1915 рік[2]
назва центр містечка (12)
м. КОВЕЛЬ
1 Боровенська волость с. Боровне Стобихва
2 Великоглушанська волость с. Велика Глуша
3 Велицька волость с. Велицьк Кашівка, Мельниця, Янівка
4 Голобська волость с. Голоби
5 Гірниківська волость с. Гірники Ратне
6 Датинська волость с. Датинь Мильці
7 Заболоттівська волость с. Заболоття
8 Камінь-Каширська волость м. Камінь-Каширський Камінь-Каширський
9 Леликівська волость с. Леликів
10 Любитівська волость с. Любитів
11 Мацеївська волость м. Мацеїв Мацеїв
12 Несухоїзька волость м. Несухоїжі Несухоїжі
13 Повурська волость с. Повурськ
14 Седлищенська волость с. Седлище Вижва
15 Сошичненська волость с. Сошичне
16 Старокошарська волость с. Старі Кошари Миляновичі
17 Турійська волость м. Турійськ Турійськ
18 Хотешівська волость с. Хотешів
  • місту Ковель були підпорядковані передмістя Піски, за пам'ятником та за лінією залізниці

Період Української держави[ред. | ред. код]

Польські часи[ред. | ред. код]

Ковельський повіт

Один із 11 повітів Волинського воєводства другої Речі Посполитої.

12 грудня 1920 р. з повіту вилучені гміни: Хоцішув, Лєлікув, Вєлька Ґлуша, Сошично, Боровно і Камєнь Коширскі (з них утворено Каширський повіт[3]) та долучено гміни Кримно і Нови Двур з Володимирського повіту[4]. У складі повіту було 1 місто, 15 містечок і 563 сільські поселення, з них 9 знищених і незаселених[5]. 19 лютого 1921 р. включений до новоутвореного Волинського воєводства[6].

1 квітня 1932  р. села Гулевичі, Ситовичі, Озерне, Рудка Ситовицька і Дубники передані з ґміни Маневичі до ґміни Повурськ[7].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Міські ґміни:

  1. м. Ковель
  2. містечко Маціїв — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
  3. містечко Ратне

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Вєліцк
  2. Ґміна Голоби
  3. Ґміна Ґурнікі — центр у містечку Ратне, що не входить до складу ґміни
  4. Ґміна Датинь
  5. Ґміна Заблоцє
  6. Ґміна Кримно
  7. Ґміна Купічув
  8. Ґміна Любітув
  9. Ґміна Манєвіче — до 24.03.1930 називалась Ґрудек та мала центр у містечку Городок[8]
  10. Ґміна Мацєюв
  11. Ґміна Нєсухоєже
  12. Ґміна Повурск
  13. Ґміна Сєдліще
  14. Ґміна Стари Кошари
  15. Ґміна Тужиск

Радянський період[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Волинської області[9]. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований у зв'язку з переформатуванням на Голобський, Заболоттівський, Ковельський, Маневицький, Мацеївський (з 7.09.1946 — Луківський), Ратнівський, Седлищенський і Турійський райони.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Дані перепису населення 1897 року по Волинській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 квітня 2009. 
  2. Памятная книжка Волынской губернии на 1915 год
  3. Dz. Urz. ZTPiE z 1920 r. Nr 5, poz. 42
  4. Dz. Urz. ZTPiE z 1920 r. Nr 5, poz. 44
  5. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. Архів оригіналу за 5 Січня 2017. Процитовано 6 Січня 2017. 
  6. Ustawa z dnia 4 lutego 1921 r. o unormowaniu stanu prawno-politycznego na ziemiach, przyłączonych do obszaru Rzeczypospolitej na podstawie umowy o preliminaryjnym pokoju i rozejmie podpisanej w Rydze dnia 12 października 1920 r. [Архівовано 6 Лютого 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich Powursk i Maniewicze w powiecie kowelskim, województwie wołyńskiem. [Архівовано 23 Грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Wołyński Dziennik Wojewódzki z 1930 r. Nr 6, poz. 47. Архів оригіналу за 5 Січня 2018. 
  9. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 Листопада 2016. Процитовано 15 Лютого 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]