Ковельський район (1940—2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ковельський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Kovel Raion coat of arms (lesser).svg Flag of Kovel raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Волинська область Волинська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР (Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg УСРР),
Україна Україна
Область: Волинська область Волинська область
Код КОАТУУ: 0722100000
Утворений: 1939
Ліквідований: 17 липня 2020 р.[1]
Населення: 40457 (на 1.1.2019)
Площа: 1723 км²
Густота: 23.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3352
Поштові індекси: 45000—45093
Населені пункти та ради
Районний центр: місто Ковель
Міські ради: 1
Селищні ради: 4
Сільські ради: 28
Міста: 1
Смт: 4
Села: 91
Районна влада
Голова ради: Броїло Андрій Петрович
Голова РДА: Кульцман Роман Ярославович (заступник голови)[2]
Вебсторінка: Ковельська РДА
Адреса: 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 73
Мапа

Commons-logo.svg Ковельський район у Вікісховищі

Ко́вельський райо́н — колишній район у Волинській області. Районний центр: місто Ковель. Ковельський район утворено у 1940 році.

Населення району — 40 549 осіб, площа 1,723 км². До складу району входить 2 селища та 91 село.

Географія[ред. | ред. код]

Ковельський район повністю розташований в зоні мішаних лісів. З деревних порід розповсюдженні сосна, береза, вільха. Поверхня рівнинна, відноситься до Поліської низовини, яка є частиною Східноєвропейської рівнини. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, торф'яники, луки та болотисті[3]

З-поміж корисних копалин є поклади торфу, сапропелю, піску, глини, крейди, вапняку[3]

Район відноситься до басейну двох правих приток Прип'яті: Турії та Стоходу. Турія протікає в західній частині району, Стохід — у східній. Також районом протікають річки Воронка та Рудка, що впадають в Турію. [3]

В районі багато озер, зокрема Доротищенське, Кричевичське, Любитівське, Любче, Нечимне, Охотин, Повурське, Уховецьке та інші.

Економіка[ред. | ред. код]

Станом на середину 2009 року в районі мешкало 11 555 пенсіонерів. Офіційно зайнятих у всіх сферах економічної діяльності — 6 224 осіб, з них 3 446 працюють у невиробничій сфері, 1 825 в сільському господарстві, 862 в промисловості та 91 на будівництві. Середня зарплата за 1-е півріччя 2009 року становила 994 ₴. [4]

Сільське господарство[ред. | ред. код]

На території району станом на 2009 року діяло 32 сільськогосподарських підприємств, 113 фермерських господарств та 12 661 індивідуальних господарств. Сукупна площа сільгоспугідь становить 94,9 тис. га. [4]

У структурі сільськогосподарського виробництва 52 % становить тваринництво, переважно м'ясо-молочне. На рослинництво припадає 48 %, головно вирощування зернових та кормових культур. [4]

Промисловість та будівництво[ред. | ред. код]

Станом на 1 липня 2009 року в районі було 8 зареєстрованих промислових та 2 будівельних підприємств. Малих підприємств — 24 та півтори тисячі підприємців-фізичних осіб. Мале підприємництво становить 8,1 % від ВВП району. [4]

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Волошки, Калинівські кринички, Літинський, Нечимне (загальнодержавного значення), Прирічний, Радовичівський, Скулинський, Стохід.

Лісові заказники[ред. | ред. код]

Задибський, Лісова Дача, Любче.

Загальнозоологічні заказники[ред. | ред. код]

Дубова, Урочище Стахор.

Орнітологічні заказники[ред. | ред. код]

Кулики, Радошин.

Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]

Гулівський, Озеро Поворське, Соминський.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Вільшаник-1, Вільшаник-2, Волога судіброва, Гора конвалій, Дуби велетні звичайні, Лісова хаща, Соснина-1, Соснина-2, Соснова Дача, Сосновий бір, Соснянка, Хвойна.

Транспорт[ред. | ред. код]

Завдяки тому, що районний центр Ковель є траспортним вузлом, територією району проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них європейські автошляхи E85 та E373, також Р15, Т 0311.

Великим транспортним вузлом є станція Ковель, з якої розходяться шляхи у шести напрямках: у бік польського кордону Ягодин, білоруського кордону Заболоття, лінія схід-захід Здолбунів, Сапіжанка, північний дублюючий східний коридор на Сарни, лінія регіонального значення до Каменя-Каширського.

Залізничні станції: Вербка, Голоби, Любитів, Мощена, Повурськ та Радошин.

Та 25 зупинних пунктів: 352 км, 442 км, Білин-Волинський, Вівчицьк, Гредьки, Грив'ятки, Гущин, Депо, Доротище, Дубова, Заячівка, Колодяжне, Кошари, Круги, Лапні, Луківка, Люблинець-Волинський, Магари, Несухоїже, Погіньки, Стебле, Стохід, Уховецьк, Фасти та Черкаси-Волинські.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Районним центром є місто Ковель, яке проте має статус міста обласного підпорядкування та не входить до складу району. Район складається з 2 селищних рад і 28 сільрад. До району входить 2 селища міського типу: Люблинець та Голоби і 91 село. [5]

Історія[ред. | ред. код]

У Ковельському районі цивільні органи управління ОУН діяли у 80 % населених пунктів[6]. 4 липня 2020 року межі ковельського району були розширені. До складу Ковельського району увійшли: Шацький, Любомильський, Турійський, Старовижівьский, Ратнівський райони.

Демографія[ред. | ред. код]

Населення Ковельського району скорочується. Депопуляція відбувається за рахунок значного скорочення сільського населення, міське населення зростає. Проте частка міського населення незначна, а тому слабо впливає на загальну динаміку населення. [7] Станом на 1-й квартал 2012 року населення становить 40 540. [8] Станом на 01 березня 2012 року народжуваність становить — 14,6 ‰, смертність — 16,1 ‰, депопуляція — 1,5 ‰. [4] На 1 липня 2009 року демографічні показники були гіршими: народжуваність була — 15,3 ‰, смертність — 18,7 ‰, депопуляція — 3,4 ‰. [9]

Рівень урбанізації формально дуже незначний — 21,1 %, загалом по області — 51,8 %. Районний центр — місто Ковель з населенням 68 703 має статус міста обласного підпорядкування та не відноситься до району. Лише два селища міського типу входять до його складу: Голоби (4 131) та Люблинець (4 477). Сільське населення становить 78,9 %. [7] Середня щільність населення — 23,5 осіб/км²[4]

Динаміка населення [8][7][3]
   Загальне населення
   Сільське населення
   Міське населення

Персоналії[ред. | ред. код]

У мальовничому краї Ковельщини працювали і писали свої твори видатні поетеси Леся Українка та її матір Олена Пчілка. В родині Косачів у селі Колодяжному гостював Іван Франко.

Великий Кобзар Тарас Шевченко змалював у селі Вербка церкву.

У селищі Голоби у 20-30-х роках XX століття мешкала поетеса, політична діячка Галина Мневська (Галина Орлівна). Проживав письменник-гуморист Михайло Хижко (уродженець села Глинськ на Сумщині).

У селі Уховецьк народився і певний час проживав відомий український художник Андронік Лазарчук.

У Ковельській в'язниці в 20-х рр. ХХ ст. томилася поетеса Ганна Жежко, авторка збірки «Троянди за ґратами». В наш час[коли?] працюють і проживають відомі поети і письменники Ніна Горик, Степан Скоклюк, Степан Байдюк.

В селі Любитів народився і тривалий час мешкав у Ковелі Самійло Підгірський (18881945), громадський діяч, депутат Української Центральної Ради та Польського Сейму.

У селі Велицьк народився Ісаєвич Дмитро Григорович — член Української Центральної Ради.

Абрамович Дмитро Іванович (18731955) — український історик літератури й мови. Член-кореспондент АН СССР, науковий співробітник ВУАН. Уродженець села Гулівка.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ковельського району були створені 92 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 78,09 % (проголосували 24 573 із 31 466 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,98 % (12 035 виборців); Юлія Тимошенко — 20,39 % (5 010 виборців), Олег Ляшко — 15,37 % (3 776 виборців), Анатолій Гриценко — 6,73 % (1 654 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,69 %.[10]

Музеї, пам'ятники та пам'ятки[ред. | ред. код]

На території району є музей-садиба Лесі Українки в селі Колодяжне, фонд якого становить 4127 експонатів, музей «Лісової пісні» в урочищі Нечимне та історико-краєзнавчий музей в селі Уховецьк. За 8 км на захід від села Скулин розташований Ландшафтний заказник «Нечимне».

Під охороною держави перебувають 85 пам'яток історії та культури, з них: археології — 4, історії — 75, мистецтва — 6.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 9 липня 2019 року № 92/2019-рп «Про звільнення В.Козака з посади голови Ковельської районної державної адміністрації Волинської області»
  3. а б в г Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Стаття: «Ковельський район»
  4. а б в г д е Паспорт Ковельського району (DOC файл). Ковельська районна адміністрація. 1 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 21 липня 2012. 
  5. Відомості про райони, міста і селища міського типу Волинської області (RTF). Верховна Рада України. 10 січня 2012. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 14 квітня 2012. 
  6. Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 49. — ISBN 978-966-1502-55-9.
  7. а б в Чисельність наявного населення України (DOC файл в ZIP архіві). Держкомстат. 1 січня 2011. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 7 травня 2012. 
  8. а б Чисельність населення. Держкомстат. 1 березня 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 7 травня 2012. 
  9. Паспорт Ковельського району (DOC файл). Ковельська районна адміністрація. 2009. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 червня 2012. 
  10. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 Лютого 2018. Процитовано 7 березня 2016. 

Література[ред. | ред. код]

  • Ковельський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.314-385, 331-332

Посилання[ред. | ред. код]


Старовижівський район Камінь-Каширський район
Gray compass rose.svg Маневицький район
Турійський район
Ковель
Рожищенський район