Коган Леонід Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонід Борисович Коган
Leonid Kogan.jpg
Основна інформація
Народження 14 листопада 1924(1924-11-14)
• місце Катеринослав, УРСР
Смерть 17 грудня 1982(1982-12-17)
• місце Митищі, СРСР
гострий інфаркт міокарда
Поховання Новодівочий цвинтар
Країна СРСР СРСР
Професія виконавець, педагог
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Інструменти скрипка
Жанр академічна музика
Нагороди
Орден Леніна Народний артист СРСР Орден Трудового Червоного Прапора Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР Ленінська премія
commons: Файли у Вікісховищі

Леонід Борисович Коган (*14 листопада 1924, Катеринослав, УРСР — †17 грудня 1982, Митищі, СРСР) — видатний український, радянський скрипаль та педагог. Один з найяскравіших представників радянської скрипкової школи.[1]

Біографія[ред.ред. код]

Леонід Коган зі скрипкою

Народився в Катеринославі (нині — Дніпропетровськ) 14 листопада 1924 року в сім'ї скрипаля-любителя, фотографа за професією. Хлопчик рано розкрив свої музичні здібності, і його сім'я переїхала до Москви. З десяти років навчався у класі Абрама Ямпольського, 1936 року вступив до нього у Московську Центральну музичну школу. У нього ж закінчив 1948 року Московську консерваторію, а 1953 — аспірантуру того самого закладу.

Дебют Когана на великій сцені відбувся 1941 року: він виступив з концертом Йоганнеса Брамса у Великій залі Московської консерваторії. З 1944 року — соліст Московської філармонії. 1951 року здобув перемогу на конкурсі ім. королеви Єлизавети у Брюсселі. З наступного року і до кінця життя викладав у Московській консерваторії.

Помер 17 грудня 1982 року під час поїздки у потязі. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.

Син Леоніда Когана Павло — диригент, художній керівник Московського державного академічного симфонічного оркестру.

Творчість[ред.ред. код]

Леонід Коган представляв так зване «романтично-віртуозне» крило радянської скрипкової школи. Іще з консерваторських років давав багато концертів, у тому числі — за кордоном. Репертуар скрипаля включав усю відому скрипкову музику, а також твори сучасників: свої концерти для скрипки з оркестром Когану присвятили Андре Жоліве, Арам Хачатурян, Тихон Хрєнников, Кара Караєв; Дмитро Шостакович починав писати для нього невтіленний Третій концерт. Коган був неперевершеним виконавцем віртуозних скрипкових мініатюр і транскрипцій, у тому числі музики Нікколо Паганіні. Виступав Коган і у складі ансамблів, в тому числі в тріо з Мстиславом Ростроповичем та Емілем Гілельсом.

За спогадами людей, близьких Когану, для нього були характерні одержимість у роботі та безкомпромісна вимогливість до себе.[2]

« Виконавець зобов'язаний намагатися зробити все від нього залежне, щоби публіка отримала багаті та різноманітні художні враження і пішла із зали з бажанням обов'язково відвідати наступний концерт  »

 — таким було творче кредо Когана.

Педагогічна діяльність[ред.ред. код]

Леонід Коган викладав у Московській консерваторії близько 30 років. Він виховав багато талановитих учнів, серед яких — Вікторія Муллова, Марина Яшвілі, Андрій Корсаков.

Компакт-диск «Леонід Коган. Останні записи» (Мелодія)

Відзнаки[ред.ред. код]

Інше[ред.ред. код]

Пам'ятник на могилі Леоніда Когана на Новодівочому цвинтарі у Москві

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]