Кодоскоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кодоскоп

Кодоскоп — оптичний прилад, призначений для проєкції прозорих оригіналів із зображенням на великий екран [1]. На відміну від інших типів проєкторів має конденсор великого розміру, що розташований горизонтально і дозволяє укладати на нього діапозитиви розміром до одного машинописного аркушу. Завдяки зручності широко використовувався в навчальних закладах та на конференціях до витіснення сучасними цифровими системами мультимедійних презентацій.

Кодоскоп на науковій конференції, 2007 р.

Історія[ред. | ред. код]

Перші прототипи кодоскопа з'явились у 1927 році і були удосконалені Вальтером Бауерсфельдом, який створив у 1931 році проєкційний апарат «Белсазар» (нім. Belsazar).[2].

Особливості конструкції[ред. | ред. код]

Оптична схема кодоскопа

Кодоскоп складається з освітлювальної системи, аналогічної діапроєктору, але з вертикальною оптичною віссю. Прозорі оригінали укладаються горизонтально на плоску квадратну лінзу Френеля, що виконує роль конденсора. Зображення на екрані формує об'єктив, розташований вертикально над лінзою Френеля і оснащений дзеркалом, що встановлене під кутом 45° до оптичної осі освітлювальної системи. В результаті світло змінює напрям з вертикального на горизонтальний і потрапляє на екран, в якості якого може бути використана будь-яка рівномірно забарвлена ​​біла поверхня.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фотокинотехника, 1981.
  2. Jennifer Maughan. Who Invented the Overhead Projector. Технологии (англ.). Life 123. Архів оригіналу за 6 грудня 2014. Процитовано 9 листопада 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Е. А. Иофис. Фотокинотехника. — М., : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 70, 139.
  • Графоскопы «Famulus» // «Техника кино и телевидения» : журнал. — 1981. — № 1. — С. 69. — ISSN 0040-2249.

Посилання[ред. | ред. код]