Коель великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коель великий
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Коель (Eudynamys)
Вид: Коель великий
Eudynamys scolopaceus
(Linnaeus, 1758)
Ареал виду (виділено чорним кольором)
Ареал виду (виділено чорним кольором)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Cuculus honoratus
Посилання
Вікісховище: Eudynamys scolopaceus
Віківиди: Eudynamys scolopaceus
ITIS: 705305
МСОП: 22684049
NCBI: 8945

Коель великий[2] (Eudynamys scolopaceus) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)[3]. Він зустрічається на Індійському субконтиненті, у Китаї та Південно-Східній Азії. Він утворює надвид із близькоспорідненими чорнодзьобими коелями та східними коелями, які іноді розглядаються як підвиди. Азійський коель, як і багато інших родичів зозулі, є паразитом виводку, який відкладає яйця в гнізда ворон та інших господарів, які вирощують дитинчат. Вони відрізняються від інших зозуль тим, що в дорослому віці в основному є плодоядними. [4] Назва "коель" має схоже походження з кількома мовними варіантами. Образ птаха є широко використовуваним символом в індійській та непальській поезії. [5] 

Опис[ред. | ред. код]

Самка коеля азійського

Великий коель — це велика довгохвоста зозуля довжиною 39-46 см і вагою 190-327 г. [6] [7] Самець глянцевий блакитно-чорний, з блідо-зеленувато-сірим дзьобом, райдужна оболонка ока малинова, ноги та стопи сірі. Самка бурувата на тім’ї та з рудими смугами на голові. Спина та крила темно-коричневі з білими та жовтими плямами. Низ білуватий, але сильно смугастий. Інші підвиди відрізняються забарвленням і розміром. [8] Верхня частина оперення у молодих птахів більше схожа на оперення самця, а дзьоб у них чорний. [9] Вони дуже голосні під час сезону розмноження (з березня по серпень на Індійському субконтиненті), з різними криками. Знайома пісня самця – повторюване ку-у-у. Самка видає пронизливий кік-кік-кік... крик. Співи різняться залежно від групи популяції. [8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Eudynamys scolopaceus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 21 січня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2023.
  4. Corlett, RT & IKW Ping (1995). Frugivory by Koels in Hong Kong (PDF). Mem. Hong Kong Nat. Hist. Soc. 20: 221—222. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2005. Процитовано 4 листопада 2008.
  5. Yule, Henry (1903). Hobson-Jobson: A glossary of colloquial Anglo-Indian words and phrases, and of kindred terms, etymological, historical, geographical and discursive. John Murray, London. с. 490. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 9 червня 2009.
  6. CRC Handbook of Avian Body Masses by John B. Dunning Jr. (ed.
  7. Asian Koel. oiseaux-birds.com
  8. а б Payne, RB (2005). The Cuckoos. Oxford University Press.
  9. Ali S & Ripley, SD (1981). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 3 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 227—230.