Коефіцієнт пропускання
Фізична величина | |||
---|---|---|---|
Назва | Коефіцієнт пропускання | ||
Вид величини | скалярна | ||
Позначення величини | |||
Позначення для розмірності | безрозмірнісна | ||
Системи величин і одиниць | Одиниця | Розмірність | |
SI | {{{SI}}}
|
{{{SI-розмірність}}}
|

Коефіцієнт пропускання — безрозмірнісна фізична величина, що дорівнює відношенню потоку випромінювання , котрий пройшов через середовище, до потоку випромінювання , що впав на його поверхню[1]:
В загальному випадку значення коефіцієнта пропускання [2] тіла залежить як від властивостей самого тіла, так і від кута падіння, спектрального складу і поляризації випромінювання.
Чисельно коефіцієнт пропускання виражають у частках або у відсотках.
Коефіцієнт пропускання неактивних середовищ завжди менший від 1. В активних середовищах коефіцієнт пропускання більший або дорівнює 1, під час проходження випромінювання через такі середовища відбувається його посилення. Активні середовища використовуються як робочі середовища лазерів[3][4][5][6].
Коефіцієнт пропускання пов'язаний з оптичною густиною співвідношенням:
Сума коефіцієнта пропускання і коефіцієнтів відбиття, поглинання і розсіювання дорівнює одиниці. Це твердження випливає з закону збереження енергії.
Похідні, пов'язані і споріднені поняття[ред. | ред. код]
Разом з поняттям «коефіцієнт пропускання» широко використовуються й інші створені на його основі поняття. Частина з них розглянуто нижче.
Коефіцієнт спрямованого пропускання [ред. | ред. код]
Коефіцієнт спрямованого пропускання дорівнює відношенню потоку випромінювання, що пройшов крізь середовище, не зазнавши розсіювання, до потоку випромінювання, що падає.
Коефіцієнт дифузного пропускання [ред. | ред. код]
Коефіцієнт дифузного пропускання дорівнює відношенню потоку випромінювання, що пройшов крізь середовище і розсіяний ним, до потоку випромінювання, що падає.
За відсутності поглинання і відбиттів виконується співвідношення:
Спектральний коефіцієнт пропускання [ред. | ред. код]
Коефіцієнт пропускання монохроматичного випромінювання називають спектральним коефіцієнтом пропускання. Вираз для нього має вигляд:
де і — потоки монохроматичного випромінювання, що падає на середовище, і що пройшов через нього відповідно.
Коефіцієнт внутрішнього пропускання [ред. | ред. код]
Коефіцієнт внутрішнього пропускання відображає тільки ті зміни інтенсивності випромінювання, які відбуваються всередині середовища, тобто втрати через відбиття на вхідний і вихідний поверхнях середовища він не враховує.
Таким чином, за визначенням:
- де — потік випромінювання, який перебуває в середовищі, а — потік випромінювання, який дійшов до вихідної поверхні.
З урахуванням відбиття випромінювання на вхідний поверхні співвідношення між потоком випромінювання , який перебуває в середовищі, і потоком випромінювання , що падає на вхідну поверхню, має вигляд:
- де — коефіцієнт відбиття від вхідної поверхні.
На вихідний поверхні також відбувається відбивання, тому потік випромінювання , що падає на цю поверхню, і потік , що виходить з середовища, пов'язані співвідношенням:
- де — коефіцієнт відбиття від вихідної поверхні. Відповідно, виконується:
Як наслідок, для зв'язку і виходить:
Коефіцієнт внутрішнього пропускання зазвичай використовується не під час опису властивостей тіл, як таких, а як характеристика матеріалів, переважно оптичних[7].
Спектральний коефіцієнт внутрішнього пропускання [ред. | ред. код]
Спектральний коефіцієнт внутрішнього пропускання — це коефіцієнт внутрішнього пропускання для монохроматичного світла.
Інтегральний коефіцієнт внутрішнього пропускання [ред. | ред. код]
Інтегральний коефіцієнт внутрішнього пропускання для білого світла стандартного джерела A (з корелятивною колірною температурою випромінювання T = 2856 K) розраховується за формулою[7][8]:
або отриманої з неї:
- де — спектральна густина потоку випромінювання, який увійшов у середовище, — спектральна густина потоку випромінювання, який дійшов до вихідної поверхні, а — відносна спектральна світлова ефективність монохроматичного випромінення для денного зору[9].
Подібним чином визначаються інтегральні коефіцієнти пропускання і для інших джерел світла.
Інтегральний коефіцієнт внутрішнього пропускання характеризує здатність матеріалу пропускати світло, що сприймається людським оком, і тому є важливою характеристикою оптичних матеріалів[7].
Спектр пропускання[ред. | ред. код]
Спектр пропускання — це залежність коефіцієнта пропускання від довжини хвилі або частоти (хвильового числа, енергії кванта тощо) випромінювання. Стосовно світла такі спектри називають також спектрами світлопропускання.
Спектри пропускання є первинним експериментальним матеріалом, одержуваним під час досліджень, виконуваних методами абсорбційної спектроскопії. Такі спектри становлять і самостійний інтерес, наприклад, як одна з основних характеристик оптичних матеріалів[10].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пропускания коэффициент // Физическая энциклопедия / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1994. — Т. 4. — С. 149. — 704 с. — 40 000 екз. — ISBN 5-85270-087-8.
- ↑ Обозначения соответствуют рекомендованным в ГОСТ 26148-84. Допускается также использование греческой
- ↑ МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ. ЛАЗЕРЫ И УСТРОЙСТВА УПРАВЛЕНИЯ ЛАЗЕРНЫМ ИЗЛУЧЕНИЕМ. Термины и определения.
- ↑ Справочник по лазерам. Пер. с англ. под ред. А. М. Прохорова, т. 1-2, М.: 1978.
- ↑ Звелто О. Физика лазеров. Пер. с англ., 2 изд., М.: 1984.
- ↑ Карлов Н. В. Лекции по квантовой электронике. М.: 1983. М. Н. Андреева.
- ↑ а б в Бесцветное оптическое стекло СССР. Каталог. Под ред. Петровского Г. Т. — М : Дом оптики, 1990. — 131 с. — 3000 екз.
- ↑ Зверев В. А., Кривопустова Е. В., Точилина Т. В. Оптические материалы. Часть 1. — Санкт-Петербург : ИТМО, 2009. — С. 95. — 244 с.
- ↑ ДСТУ ГОСТ 8.332:2008 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Світлові вимірювання. Значення відносної спектральної світлової ефективності монохроматичного випромінювання для денного зору
- ↑ Цветное оптическое стекло и особые стекла. Каталог. Под ред. Петровского Г. Т.. — М : Дом оптики, 1990. — 229 с. — 1500 екз.
Література[ред. | ред. код]
- ГОСТ 26148—84. Фотометрия. Термины и определения.. — М. : Издательство стандартов, 1984. — 24 с.
- ГОСТ 7601-78. Физическая оптика. Термины, буквенные обозначения и определения основных величин. — М. : Издательство стандартов, 1999. — 16 с.
- Физический энциклопедический словарь. — М : Советская энциклопедия, 1984. — С. 590.
- Физическая энциклопедия. — М : Большая Российская энциклопедия, 1992. — Т. 4. — С. 149. — ISBN 5-85270-087-8..
|