Коефіцієнт рекомбінації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коефіцієнт рекомбінації — параметр, який визначає швидкість об'єднання пари «комплементарних» частинок чи квазічастинок з утворенням «цілісного» об'єкту. Визначається за формулою:

,

де: — коефіцієнт рекомбінації, і концентрації агентів, що рекомбінують.

Коефіцієнт рекомбінації залежить від рухливості агентів. Його можна оцінити за формулою:

,

де: коефіцієнти дифузії агентів, R — радіус захоплення.

При цьому використовується модель, у рамках якої агенти обов'язково рекомбінують, якщо зближуються на віддаль, меншу за радіус захоплення R. Радіус захоплення зазвичай порядку міжатомних відстаней. Чутливість коефіцієнта рекомбінації до його вибору мала в порівнянні з залежністю від коефіцієнтів дифузії.

Температурна залежність коефіцієнта рекомбінації в основному визначається температурною залежністю коефіцієнтів дифузії.

Див. також[ред. | ред. код]