Коефіцієнт самодифузії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коефіцієнт самодифузії (рос. коэффициент самодиффузии, англ. self-diffusion coefficient) — Коефіцієнт пропорціональності (Dі) в законах Фіка, що стосуються автодифузії. Коефіцієнт дифузії (Di*) частинки i у відсутності градієнта хімічного потенціалу; зв'язаний з коефіцієнтом дифузії Di рівнянням:

Di * = Did(lnci)/ d(lnai), де ai — активність i у розчині, ci — концентрація i.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]