Коефіцієнт тепловіддачі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Коефіцієнт тепловіддачі (рос. коэффициент теплоотдачи; англ. convective heat transfer coefficient; нім. Wärmeübertragungskoeffizient m, Wärmeabgabekoeffizient m) – кількість теплоти, яка передана в одиницю часу через одиницю площі поверхні за різниці температур 1 К між поверхнею та середовищем-теплоносієм; характеризує інтенсивність тепловіддачі.

Вимірюється у Вт/м² К.


Густина потоку тепла q дорінює

 q = h S \Delta T ,

де h - коефіцієнт тепловіддачі, S - площа поверхні теплообміну а  \Delta T - різниця температур.

Література[ред.ред. код]