Козак Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:В розробці

Козак Микола Іванович
М.Козак.jpg
Народився 29 жовтня 1947(1947-10-29) (74 роки)
с.Загін Чернігівська обл.
Громадянство Україна Україна
Національність Українка
Галузь Художник
Звання Шаблон:Почесна Грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом»

Микола Іванович Козак (29 жовтня 1947, с. Загін, Ічнянський р-н, Чернігівська обл.) – художник-фарфорист, дизайнер, краєзнавець, дослідник фарфоро-фаянсового промислу на Волині. Чоловік художниці Олексенко Зінаїди Володимирівни, заслуженого працівника промисловості України (нар. 1948)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство Миколи Козака пройшло у с. Тростянець[2] серед природи пам’ятки садово-паркового мистецтва середини ХІХ століття, створеної І.М.Скоропадським (нині Державний дендрологічний парк «Тростянець» Національної академії наук України). Після закінчення Тростянецької восьмирічної загальноосвітньої школи навчався у Миргородському керамічному технікумі[3] (факультет художньої кераміки, 1963-1968 роки; викладачі Л.Статкевич, В.Панащатенко, В.Ханко); з 1975 по 1980 рік - у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва(факультет «Декоративно-прикладне мистецтво»; викладачі М.Гладкий, Б.Горбалюк)[4]. Дипломна робота М.Козака чайно-кавовий сервіз «Олімпійський» у 1980 році експонувалася в Києві на республіканській художній виставці, присвяченій Олімпійським іграм в Москві[5], а в 1981 р. - на Всесоюзній виставці вищих учбових закладів художнього профілю в м. Баку[6].

Працював на Полонському фарфоровому заводі у 1968 р., з 1971 по 1975 рік, з 1980 по 1985 рік - художником, з 1985 по 2003 рік – головним художником заводу. З 2003 року по 2007 рік – головний художник корпорації «Укрпромфарфор» України. У 1987 р. став членом Спілки дизайнерів СРСР та України. Створював нові сервізи для чаю та кави, столові, десертні і дитячі набори, вироби декоративно-подарункового призначення[7]. Був членом республіканських та всесоюзних художньо-технічних рад фарфоро-фаянсової галузі УРСР та СРСР.

Найвідоміші роботи майстра[ред. | ред. код]

Сервіз для кави «Наречена» (1973), набір для торта «Свято» (1974), набір для дерунів «Подільський» (1974), набір для чаю «Зустріч» (1974), набір чайний «Енергія» (1989), набір чайний «Хліб і троянди» (мал. З.Олексенко, 1980), набір штофів «Пісні України» (мал. З. Олексенко, 1981), сервіз для чаю «Левада» (мал. З.Олексенко, 1981), гарнітур чайно-кавовий «Золотий колос» (мал. З.Олексенко, 1983), набір для чаю «Хоморець», (мал. З.Олексенко, 1986), набір кавовий «Адажіо» (мал. З.Олексенко, 1988), штофи декоративні «Пісня Кобзареві» (1989), набір для чаю «Енергія» (1989 р.), набір кухонний «Полонь» (мал. З.Олексенко, 1996), набір чайний «Дачний» (мал. З.Олексенко, 1997), набір для рибної юшки «Короп» (мал. З.Олексенко, 1999), набір для рибних блюд «Лящ» (мал. З.Олексенко, 1999), набір ваз «Арт» (2002)[8].

Роботи експонувалися на художніх виставках: республіканських у Києві від 1973 року[9], Вільнюсі (1975)[10], Мінську (1976)[11], Москві (1982)[12], Загребі (1976)[13], Бельгії (1976)[14], Австрії (1983)[15], Каневі (1989)[16], Нюрнберзі (1991)[17], Києві «Український дизайн» (1992). Роботи зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (НМУНДМ, Київ)[18], Канівському музеї Тараса Шевченка, Музеї народного декоративного мистецтва у Каневі, Музеї кобзарства та Меморіальному музеї Шолом-Алейхема (у складі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»), Музеї образотворчих мистецтв ім. О.Білого в Чорноморську, Сумському обласному художньому музеї імені Н.Онацького, Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї[19], Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г.Галагана, Черкаському обласному краєзнавчому музеї, Полонському історичному музеї<ref. Енциклопедія Сучасної України. Том 13. – К., 2013. - С. 616-617></ref>.

За проектами М.Козака в місті Полонному зведено: Пам’ятний знак на річці Різанці (2007), Пам’ятний знак героям-чорнобильцям (2008), Пам’ятний знак Героям Небесної сотні (2014), Алея Слави Героїв АТО (2015). Автор герба і прапора Полонного[20].

Після зупинки виробництва на Полонському фарфоровому заводі (2008), за активної участі М.Козака, було збережено музейну колекцію фарфору, створено та відкрито нову експозицію у приміщенні Полонського Будинку культури (2013)[21].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» (2016)[22].

Почесний громадянин міста Полонного (1996)[23].

Публікації[ред. | ред. код]

  • В обіймах вічної музики: Валентина Степова // Полонне історія і сучасність. Нариси історії Полонного.- Полонне, 2006. - С. 249-252.
  • Деякі міркування з приводу долі Полонського фарфорового заводу // Реформування соціально-економічної сфери України та напрямки його здійснення. Збірник наукових праць. – Житомир, 2011. - С. 34-37.
  • З історії одного експоната. Їй – 70 ! // Сьогодення громади. - 2017 р. - 4 травня.
  • -З любов’ю до життя. Скульптор Михайло Моцак // Порцеляна. - 2017. - № 2. - С. 10-13.
  • Історія створення музеїв фарфору в Полонному // Порцеляна. - 2017. - № 1. - С. 78-85.
  • Митець світового масштабу: До 100-річчя від дня народження Лео Мола // Новий шлях. -2015. - 6, 8 січня.
  • Полонський фарфоровий завод // Полонне історія і сучасність. - Полонне, 2006. - С. 127-132.
  • Прагнення до краси. Художниця Таїсія Шуляк // Порцеляна. - 2017. - № 3. - С. 10-16.
  • Сервіз для Хрущова // Сьогодення громади. - 2017. - 15 червня.
  • Танець з вазами // Сьогодення громади. - 2017. - 17 серпня.
  • Фаянсовий завод Шапіро-Зусьмана в Полонному // Порцеляна. - 2017. - № 3. - С. 36- 47. (в електронній формі).
  • Як склали серенаду «Серенаді». - Сьогодення громади, Полонне, 12 грудня 2017 р.

Джерела[ред. | ред. код]

1. Афанасьєв В. Українське радянське мистецтво 1960 – 1980-х років: (Нариси з історії українського мистецтва), - Київ: Мистецтво, 1984. - С. 188.

2. Голубець О. Кераміка. Львівська академія мистецтв. - Львів, 1996. - С. 10.

3. Енциклопедія Сучасної України. Том 13. – К., 2013. - С. – 616-617.

4. Кавецкая С. Художественный совет по фарфору в Ташкенте// Советское декоративное искусство – 6.- Москва: Советский художник, 1983. - С. 261.

5. Календар знаменних і пам’ятних дат Полонщини на 2017 рік/ Полонська центральна районна бібліотека. Методичний відділ. – Полонне, 2016. - С. 17-20.

6. Ковган В., Ханко В. Миргородський державний технікум ім. М. В. Гоголя: Історичний нарис. - Миргород, 1996. - С. 47.

7. Корусь. Микола Козак – художник, дослідник, громадський діяч. Роль митця у створенні музею фарфору у місті Полонному: (До 70-річчя від дня народження) // Музейні читання пам’яті М. Біляшівського і Д.Щербаківського: науковий збірник за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018. - С. 126-132.

8. Макаренко П. Полонне: Краєзнавчий нарис. – Львів: Каменяр, 1976. - С. 20.

9. Міжнародний керамічний симпозіум «Фарфор-фаянс у світовому й локальному вимірах (історія, мистецтво, побут, бізнес, ідеологія, політика)»: Програма. – Опішне: Українське народознавство, 2011. - С. 15.

10. Полонський фарфоровий завод: До 100-річчя заснування заводу/ Автор-упорядник Макаренко П. - Київ: Реклама, 1989. - С. 11.

11. Український фарфор, фаянс. Національний музей українського народного декоративного мистецтва // Серія «Музейні колекції». Вип. 4.- Київ, 2019. - С. 5.

12. Ханко В. Миргород як осередок освіти в Україні/Віталій Ханко. - Харків, 2021. - С. 9, 67, 109.

13. Шевчук А. Рідне мистецтво: Статті та есеї з історії і критики декоративно-ужиткового й образотворчого мистецтва. – Житомир: Полісся, 2012. - С. 125-137.

14. Школьна О. Фарфор-фаянс України ХХ століття. – Київ, 2011. - С. 331.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія Сучасної України. Том 13. – К., 2013. - С. 616-617.
  2. Корусь Є. Микола Козак – художник, дослідник, громадський діяч. Роль митця у створенні музею фарфору у місті Полонному: (До 70-річчя від дня народження) // Музейні читання пам’яті М. Біляшівського і Д.Щербаківського: науковий збірник за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2018. - С. 126-132
  3. Ханко В. Миргород як осередок керамічної освіти в Україні/Віталій Ханко. - Харків. 2021. - С. 9, 67, 109.
  4. Голубець О. Кераміка. Львівська академія мистецтв. - Львів, 1996. - С. 10.
  5. Каталог республіканської художної виставки «Фізична культура і спорт». - Київ, 1980. - С. 21.
  6. Довідка Львівського державного інституту прикладного та декоративного мис тецтва № 422-01 від 16.04.1987 р.
  7. Енциклопедія Сучасної України. Том 13. – К., 2013. - С. 616-617.
  8. Енциклопедія Сучасної України. Том 13. – К., 2013. - С. 616-617.
  9. Каталог республіканської художньої виставки «Молоді художники Радянської України». - Київ, 1973.- С. 67.
  10. Довідка Дирекції художніх виставок України № 879 від 14.09.1983 р.
  11. Каталог виставки образотворчого і народного декоративного мистецтва Української РСР у Мінську. - Мінськ-Київ, 1976. - С. 64.
  12. Каталог всесоюзной выставки произведений молодых художников «Молодость страны», посвященная ХЫХ съезду ВЛКСМ. - Москва, 1982. (Приложение к каталогу, с. 20)
  13. Etnografski muzej Zagreb. Izlozba dekorativno-primijenjene Umjetnostti SSR Ukraine. – Zagreb. Zagreb, 1979
  14. Довідка ДХВ України від 14.09.1983 р. № 881
  15. Довідка ДМУНДМ УРСР від 15.09.1983 р. № 164
  16. Довідка Канівського державного музею-заповідника Т.Г.Шевченка № 382 від 19.10.1989 р.
  17. Im Rahmen der Consumenta Mussezentrum Nurnberg. Designerverband der Urraine. Design-Forum Nurnberg. С.21; Свідоцтво Спілки дизайнерів України від 3 листопада 1991 р.
  18. ), Український фарфор, фаянс. Національний музей українського народного декоративного мистецтва // Серія «Музейні колекції». Вип. 4.- Київ, 2019. – С. 5
  19. Полонский фарфор: Из фондов Хмельницкого областного краеведческого музея. – Хмельницкий, 1990. - С. 2
  20. Календар знаменних і пам’ятних дат Полонщини на 2017 рік/ Полонська центральна районна бібліотека. Методичний відділ. – Полонне, 2016. - С. 18
  21. Корусь Є. Микола Козак – художник, дослідник, громадський діяч. Роль митця у створенні музею фарфору у місті Полонному: (До 70-річчя від дня народження) // Музейні читання пам’яті М. Біляшівського і Д.Щербаківського: науковий збірник за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2018. - С. 126-132.
  22. Розпорядження Голови Верховної Ради України за № 542-К від 30 серпня 2016 р., м. Київ
  23. Свідоцтво Полонської міської рада народних депутатів за 18 жовтня 1996 р.