Козак Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Козак
 Майор
Загальна інформація
Народження 22 лютого 1915(1915-02-22)
с. Рахиня,
Долинський повіт
Королівство Галичини та Володимирії
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть 8 лютого 1949(1949-02-08) (33 роки)
с. Пітушків, Млинівський район, Рівненська область
(загиблий у бою)
Громадянство  Українська держава (1941)
 ОУНР
Alma Mater Національний університет «Львівська політехніка»
Псевдо «Богдан», «Вівчар», «Петро», «Смок», «Сергій Хортиця», «Кучма», «Лука» «Чупринко»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
 ОУНР
Вид ЗС  УПА
Командування
командир УПА-Північ (03.1945 — 12.1945), крайовий провідник ОУН ПЗУЗ (1946—1948)
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Заслуги — 8.10.1945

Мико́ла Васи́льович Коза́к (псевдо: «Богдан», «Вівчар», «Смок», «Кучма», «Лука», «Петро», «Сергій Хортиця», «Чупринко»[1]) (22 лютого 1915, с. Рахиня, Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 8 лютого 1949, с. Пітушків, Млинівський район, Рівненська область) — український військовий діяч, крайовий референт СБ ПЗУЗ (1945), командир УПА-Північ (03.1945 — 12.1945), крайовий провідник ОУН на північно-західних землях (ПЗУЗ; 1946—1948).

Лицар Золотого Хреста Заслуги.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Козак (ліворуч) з провідником Луцької округи Михайлом Бондарчуком (праворуч). Кінець 1940-х рр.
Микола Козак

Народився 22 лютого 1915 року в с. Рахиня[2] Долинського повіту Королівства Галичини та Володимирії (нині Долинський район, Івано-Франківська область, Україна).

Закінчив гімназію в 1933, згодом студент Львівської політехніки.

Після закінчення курсів Ревізійного союзу українських кооператив у 1934 році працював продавцем у споживчій кооперативі «Сила» в Долині.[3]

Член ОУН з 1934 року. Заарештований польською поліцією 3 березня 1937 року, засуджений в Стрию 1 березня 1938 року до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю 9 вересня 1939 року.

Повітовий провідник ОУН на Лемківщині у 1940—1941 рр., член похідних груп ОУН влітку 1941 року.

Обласний провідник ОУН Кам'янець-Подільської області (1941—1942), організаційний референт і обласний провідник ОУН Вінницької області (1942—1943), крайовий референт СБ ОСУЗ у 1944 р.

У 1945 крайовий референт СБ ПЗУЗ, а у 1946—1948 провідник ОУН ПЗУЗ.[4] Командир УПА-Північ: березень 1945 — грудень 1945 року.

Брав активну діяльність у протидії агентурі НКВС. Відзначився в успішній оперативній грі з агентами НКВС і з допомогою підпільниці Людмили Фої ліквідував трьох високопрофесійних агентів спецслужб.[5]

На думку історика Вахтанга Кіпіані, Микола Козак ліквідував 889 осіб з 938, які потрапили під перевірку СБ ОУН через підозріння їх співпраці з радянськими спецслужбами. Зокрема, серед вбитих було півсотні функціонерів ОУН. В деяких районах сто відсотків підозрюваних було вбито як потенційних радянських агентів.[6]

Загинув у бою із спецгрупою МДБ 8 лютого 1949 року в с. Пітушків, Млинівський район, Рівненська область, нині Україна.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. референт СБ крайового проводу ОУН ПЗУЗ Микола Козак — «Смок» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА[7].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Микола Козак.
  • 5.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Івано-Франківськ Золотий хрестом заслуги УПА (№ 015) переданий Зеновію Козаку, племіннику Миколи Козака — «Смока».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Загадкові «Мамай» і «Чупринко». (Як незнання псевдонімів Романа Шухевича і Миколи Козака завадило розширенню джерельної бази ОУН і УПА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 Лютого 2022. Процитовано 16 Лютого 2022.
  2. Державний архів Івано-Франківської області, ф. 631, о. 12, с. 50, а. 135, № 5.
  3. Коваль Омелян. Спомини мого життя: Львів-Auschwitz-Брюссель. — Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2016. — 240 ст. ISBN 978-617-7363-31-5
  4. Василь Галаса. Наше життя і боротьба. Архів оригіналу за 12 Серпня 2014. Процитовано 10 Серпня 2014.
  5. Людмила Фоя — агент «Апрєльская», повстанець «Перелесник» (частина 2). Архів оригіналу за 29 Січня 2011. Процитовано 23 Лютого 2011.
  6. Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 13 травня 2022.
  7. Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки… — С. 708.

Література[ред. | ред. код]

  • Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943—1946 рр. // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавство ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 164—224.
  • Марчук І. Формування та структура УПА-Північ // Українська Повстанська Армія у боротьбі проти тоталітарних режимів / Голова редакційної колегії Ярослав Ісаєвич, упорядник і відповідальний редактор Юрій Сливка (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 11 / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). — Львів, 2004. — С. 111—120.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
  • Сергійчук В. Український здвиг: Поділля. 1939—1955. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 52—56.
  • Антонюк Ярослав. Микола Козак («Смок», «Чупринко», «Вівчар»): неоднозначна постать Крайового референта СБ та провідника ОУН на ПЗУЗ. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2019. Вип. 2/44. С. 197–218.

Посилання[ред. | ред. код]