Козар Орест Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Орест Козар
Особисті дані
Повне ім'я Орест Григорович Козар
Народження 1 лютого 1959(1959-02-01) (65 років)
  Дрогобич
Зріст 174 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник, захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977-1978 СРСР «Торпедо» (Луцьк) 59 (4)
1979 СРСР «Таврія» (Сімферополь) 22 (0)
1980-1983 СРСР «Нива» (Вінниця) 114 (13)
1984 СРСР «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) 15 (1)
1985 СРСР «Поділля» (Хмельницький) 1 (0)
1992-1994 Україна «Авангард» (Жидачів) 46 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Орест Григорович Козар (1 лютого 1959, Дрогобич) — радянський та український футболіст, що грав на позиції півзахисника і захисника. Відомий за виступами за низку українських клубів першої та другої ліг СРСР, завершив виступи у перехідній лізі українського футболу.

Біографія[ред. | ред. код]

Орест Козар народився у Дрогобичі, де й розпочав займатися футболом. У 1977 році виступав за збірну УРСР серед школярів, яка виграла чемпіонат СРСР серед союзних республік.[1] У тому ж 1977 році, на запрошення Мирона Маркевича, який фактично став граючим тренером луцького «Торпедо», Козар став гравцем луцького клубу[2], який цього року відновив виступи в другій лізі як профспілковий клуб, замінивши в лізі армійську команду СК «Луцьк». Хоча й перші виступи лучан під прапором «Торпедо» не були дуже вдалими, проте Орест Козар став одним із основних футболістів команди, зігравши в першому сезоні за луцький клуб 26 матчів[3], а в другому — 33 матчі.[4] У 1979 році футболіст отримав запрошення до клубу першої ліги СРСР «Таврія» з Сімферополя, грав у ній протягом одного сезону. Пізніше Козар отримав запрошення до львівських «Карпат», проте нетривалий час перебував лише в дублі команди. У 1980 році футболіст перейшов до складу команди другої ліги «Нива» з Вінниці. Наступного сезону Орест Козар разом із командою став срібним призером чемпіонату УРСР з футболу, який проводився у рамках зонального турніру серед українських команд другої ліги СРСР. Проте через фінансові причини гра вінницької команди в наступному сезоні погіршилась, що призвело до відходу головного тренера з команди.[5] Орест Козар грав у команді до 1983 року, а з наступного сезону грав уже за іншу команду другої ліги — «Прикарпаття» з Івано-Франківська. У 1985 році Козар зіграв один матч за хмельницьке «Поділля». Далі футболіст тривалий час грав у складі спочатку аматорського клубу «Авангард» із Жидачева, який після проголошення незалежності України кілька років грав у перехідній лізі українського футболу. Завершив виступи на футбольних полях Орест Козар у складі аматорської команди «Цементник» з Миколаєва.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ще одна легенда прикарпатського футболу поділилась спогадами про легендарні галицькі дербі між «Прикарпаттям» та «Карпатами». Архів оригіналу за 7 Травня 2018. Процитовано 6 Травня 2018.
  2. Кладезь мудрості. Мирон Маркевич — плеймейкер, картяр і тренер. Архів оригіналу за 7 Травня 2018. Процитовано 6 Травня 2018.
  3. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 2 Квітня 2018. Процитовано 6 Травня 2018.
  4. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 21 Грудня 2016. Процитовано 6 Травня 2018.
  5. ЯРОСЛАВ ЗАЯЦЬ: «ТОМАХ СКИПІВ: „ТА Я ЦІ МЕБЛІ ТОБІ НА ГОЛОВІ РОЗІБЬЮ!“, А ПРИЧИНЕНКО У ВІДПОВІДЬ ЯК ЖБУРНЕ У САН САНИЧА БУТСОМ!». Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]