Козацька корогва (Кропивницький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бік хоругви із зображенням Євстахія Плакиди

Мисливська корогва або Козацька корогва — персональний прапор, що атрибутується невідомому представнику козацької старшини, проте міг належати й шляхтичу XVIII століття. Розписане двостороннім олійним живописом полотно, натягнуте на оленячі роги, мисливського або святкового (ритуального) призначення. Зберігається в постійній експозиції Кіровоградського обласного художнього музею, до 1946 — Львівському історичному музеї.

Історія[ред. | ред. код]

Корогва потрапила до фондів Кіровоградського обласного художнього музею в 1946 році з Львівського історичного музею як «козацький прапор». Після реставрації в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України твір вперше експонувався на Всесоюзній виставці «Реставрація музейних цінностей в СРСР» (Москва, 1984). Вдруге корогва експонувалася за межами музею у 2017 році. Нині постійно експонується в експозиції Козацької доби Кіровоградського обласного художнього музею.

Опис[ред. | ред. код]

Двосторонній олійний живопис на полотні, що натягнуте на оленячі роги. З обох боків корогви зображені епізоди з життія християнських святих. З лицьового боку зображений Євстахій Плакида — римський воєначальник, якому, за легендою, під час полювання між рогів оленя, якого він переслідував, явився образ Животворного Хреста. Великомученик Євстахій вважається святим покровителем мисливців і лісників. Є однаково шанованим в католицькій і православній традиції. Зі звороту полотна сюжет в якому поєдналися — свята Домніка, уніатська свята та шанований у православ'ї святий Яків.

Корогва має всі ознаки православної ікони барокового стилю: узагальнений етичний ідеал людини; варіативність зображень; поважні, зосереджені обличчя виявляють величаву монументальність і красу; перспективне зображення. Можна помітити передній і задній плани, дійові особи скомпоновані в живі, пов'язані дією групи. Наявність поз та жестів пом'якшує традиційну статичність.

Призначення[ред. | ред. код]

Корогва — це символ, який ідентифікував її власника, його права та переконання. Функції корогви передусім зводяться до парадно-репрезентативних; її використання пов'язане з певним ритуалом чи обрядом. За пануючою версією корогва служила обов'язковим атрибутом для парадних виїздів на полювання. За іншою версією, корогва була виготовлена до якогось свята і мала ритуальне призначення. Оленячі роги дуже цінилися, виконуючи роль магічного оберега. Особливо, якщо оленя вполював господар чи гість.

Галерея[ред. | ред. код]

Хоругва. Святі Домніка і Яків.jpg Хоругва. Свята Домніка. Фрагмент.jpg Хоругва. Основа черепа оленя.jpg Хоругва. Олень з розп'яттям між рогами. Фрагмент.jpg
Святі Домніка і Яків.
Загальний вигляд
Свята Домніка.
Фрагмент
Основа черепа оленя
Олень з розп'яттям між рогами.
Фрагмент

Література[ред. | ред. код]

  • Дмитро Степовик. Українська ікона: Іконотворчий досвід діаспори. — К.: Балтія Друк, 2003. — 158 с.
  • Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М. Т. Рильського; ред. Ганна Скрипник. — К. : [б. в.]. Т. 2: Мистецтво XVII—XVIII століття. — 2007. — 333,[3] с.
  • Савчук Ю. Клейноди Славного Війська Запорізького Низового. — К. 2007.

Посилання[ред. | ред. код]