Козельці звичайні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козельці звичайні
Tragopogon dubius (4049556535).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Триба: Cichorieae
Рід: Козельці (Tragopogon)
Вид: Козельці звичайні
Біноміальна назва
Tragopogon dubius
Scop., 1772
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Tragopogon dubius
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Tragopogon dubius
EOL logo.svg EOL: 503267
IPNI: 255993-1
ITIS logo.svg ITIS: 38564
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 45322

Козе́льці звича́йні[1] (Tragopogon dubius) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі, західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Дворічна трав'яниста рослина 40–80(100) см завдовжки. Стебло прямостійні, прості або розгалужені від нижньої або середньої третини, голі. Прикореневі й нижні стеблові листки від ланцетних до лінійних, 15–40 × 0.3–0.5 см. Квіткові голови поодинокі чи скупчені по кілька. Віночки жовті. Зовнішні сім'янки 2.2–3 см. Папуси брудно білі, 2.2–2.8 см. 2n = 12[2][3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі крім островів і півночі, у західній частині Азії; натуралізований ПАР, Лесото, США, Канаді, Австралії[4][5][6].

В Україні зростає підвид Tragopogon dubius Scop. subsp. major (Jacq.) Vollmann (syn. Tragopogon major Jacq.) в степах, на сухих луках, лісових галявинах, у чагарниках. Іноді як бур'ян у посівах, садах, виноградниках — на всій території, звичайний[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Tragopogon dubius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Flora of China. Процитовано 28.04.2019.  (англ.)
  3. Flora of North America. Процитовано 28.04.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 28.04.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 28.04.2019.  (англ.)
  6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 28.04.2019.  (англ.)
  7. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 369. (рос.)(укр.)